Рішення № 129443932, 11.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 рокуСправа №160/14423/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської радаи Самарівського району Дніпропетровської області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

19.05.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Піщанської сільської радаи Самарівського району Дніпропетровської області, з вимогами:

- визнати рішення Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року за № №23-55/VIII «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділяння гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області, протиправним та скасувати;

- зобов`язати Піщанську сільську раду Самарівського району Дніпропетровської області, затвердити технічну із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділяння гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області. та прийняти рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) шляхом передачі ОСОБА_1 , у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5631 га. кадастровий номер: 1223285500:01:020;0005, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради, відповідно до успадкованого після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) належного за Сертифікатом ДП №0192280, відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 року в справі № 183/7572/18.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що отримав право на земельну частку (пай) розміром 4,20 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я», відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП №0192280, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 року в справі № 183/7572/18. Піщанською сільською радою 12.11.2021 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року в справі № 160/8483/21, про зобов`язання Піщанської сільської ради надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі земельної частки 4.2 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я», було прийнято Рішення № 69-14/VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі земельної частки 4.2 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я». Однак, Рішенням №23-55/VIII Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділяння гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області, вирішено: 1. Відмовити гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, розробленої на земельну ділянку площею 3,5631 га, з кадастровим номером 1223285500:01:020:0005, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач категорично не погоджується з прийнятим Піщанською сільською радою рішенням, оскільки для затвердження проекту землеустрою ним було надано повний необхідний пакет документів, а також копію Сертифікату на право на земельну частку ( пай) серії ДП №0192280.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/14423/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

13.06.2025 року засобами поштового зв`язку Піщанською сільською радою надано відзив проти позову, у якій відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Рішенням №23-55/VIII Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області, вирішено: 1 Відмовити гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в затвердженні технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості розробленої на земельну ділянку площею 3,5631 га, з кадастровим номером 1223285500:01:020:0005, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до ч. 2 ст. 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає: б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. В наданій технічній документації із землеустрою на акті погодження зовнішніх меж земельної ділянки відсутній підпис користувача суміжної земельної ділянки від Г до Д (ФГ «Олександрія»), що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Разом з цим вказує, що в Піщанській сільській раді відсутні ( не збереглись) протокол результатів розподілу земельних ділянок та проект землеустрою щодо організації території земельних часток ( паїв). В поданій технічній документації відсутній витяг з протоколу розподілу земельних ділянок та відомості із проекту землеустрою щодо організації території земельних часток ( паїв) із графічним зображенням місця розташування земельної ділянки. Також відповідачем викладено заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн. через відсутність доказів понесення цих витрат.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 , отримав право на земельної частки (паю) розміром 4,20 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я», відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП №0192280, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 року в справі № 183/7572/18.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року в справі № 160/8483/21, вирішено: «Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради щодо не надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі земельної частки 4.2 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я»; Зобов`язати Піщанську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі земельної частки 4.2 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я».

Піщанською сільською радою 12.11.2021 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року в справі № 160/8483/21 надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі земельної частки 4.2 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я», про що було прийнято Рішення № 69-14/VIII.

ОСОБА_1 , на виконання Рішення № 69-14/VIII Піщанської сільської ради 12.11.2021 року, було замовлено та в подальшому розроблено Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада.

На підставі розробленої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 01.11.2024, Відділом №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 21.01.2025 року, було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в державному реєстрі земель за кадастровим номером: 1223285500:01:020:0005, що підтверджується Витягом з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу: НВ-7400119412025 від 21.01.2025.

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника Коломойця С.В., звернувся з заявою до Відповідача, про прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та передати ОСОБА_1 , у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5631 га. кадастровий номер: 1223285500:01:020;0005, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради, відповідно до успадкованого після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) належного за Сертифікатом ДП №0192280, відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 року в справі № 183/7572/18.

Рішенням №23-55/VIII Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділяння гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області, вирішено: 1 Відмовити гр. ОСОБА_1 Відмовити (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в затвердженні технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості розроблену на земельну ділянку площею 3,5631 га, з кадастровим номером 1223285500:01:020:0005, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Підставою для прийняття рішення про відмову Піщанська сільська рада Самарівського району Дніпропетровської області зазначає наступне: «Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачене ст. 198 Земельного кодексу України. В наданій технічній документації із землеустрою на акті погодження зовнішніх меж земельної ділянки відсутній підпис користувача суміжної земельної ділянки від Г до Д (ФГ «Олександрія»).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. В поданій на затвердження технічній документації міститься копія Сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого 09.06.1997 року на ім`я ОСОБА_3 . Але в технічній документації відсутня інформація, що б підтверджувала реєстрацію зазначеного Сертифікату на право на земельну частку (пай) в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) членів КАТП «Присамар`я».

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.05.2025 5 часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі. Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель. В Піщанській сільській раді відсутні (не зберіглись) протокол результатів розподілу земельних ділянок та проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). В поданій технічній документації відсутній витяг із протоколу розподілу земельних ділянок та відомості із проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із графічним зображенням місця розташування земельної ділянки.».

Вважаючи, що відповідачем розглянуто його заяву в супереч порядку, що встановлено чинним законодавством, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції Українигарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зістаттею 144 Конституції Українипередбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідностіКонституціїчи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Статтею 25 Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в Українісільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в Українісільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною першою статті 59 Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в Українірада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в Українірішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною третьою статті 59 Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в Українірішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону УкраїниПро доступ до публічної інформації. На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Статтею 12 Земельного кодексу Українивизначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.

Вказані норми кореспондуються із частиною першоюстатті 122 Земельного кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначеністаттею 116 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першоїстатті 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другоюстатті 116 Земельного кодексу Українинабуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначенийстаттею 123 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першоїстатті 123 Земельного кодексу Українинадання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону УкраїниПро Державний земельний кадастр, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно з частиною другоюстатті 123 Земельного кодексу Україниособа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьоюстатті 123 Земельного кодексу Українивизначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно ізстаттею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є державний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.

Частиною шостоюстатті 123 Земельного кодексу Українивстановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відновлення меж регламентованостаттею 107 Земельного кодексу України. Так, згідно з частинами першою-третьоюстатті 107 Земельного кодексу Україниосновою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Так, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Відповідно до статті 55 Закону УкраїниПро землеустрійвстановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

З огляду на вищевказані положення, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) розробляється на підставі дозволу відповідного органу місцевого самоврядування.

Водночас, відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, дозвіл органу місцевого самоврядування на відновлення меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) або відмова у наданні такого дозволу є змістом відповідного індивідуального правового акту, формою якого згідно статті 59 Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні»є рішення.

В ході розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що Піщанською сільською радою 12.11.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року в справі № 160/8483/21 прийнято Рішення № 69-14/VIII про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі земельної частки 4.2 умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього КАТП «Присамар`я».

ОСОБА_1 , на виконання Рішення № 69-14/VIII Піщанської сільської ради 12.11.2021 року, було замовлено та в подальшому розроблено Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада.

На підставі розробленої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 01.11.2024, Відділом №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 21.01.2025 року, було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в державному реєстрі земель за кадастровим номером: 1223285500:01:020:0005, що підтверджується Витягом з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу: НВ-7400119412025 від 21.01.2025.

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника Коломойця С.В., звернувся з заявою до Відповідача, про прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та передати ОСОБА_1 , у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5631 га. кадастровий номер: 1223285500:01:020;0005, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради, відповідно до успадкованого після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) належного за Сертифікатом ДП №0192280, відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 року в справі № 183/7572/18.

Рішенням №23-55/VIII Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділенні гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області» вирішено: 1. Відмовити гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в затвердженні технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості розроблену на земельну ділянку площею 3,5631 га, з кадастровим номером 1223285500:01:020:0005, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Підставою для прийняття рішення про відмову Піщанська сільська рада Самарівського району Дніпропетровської області зазначає наступне: «Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачене ст. 198 Земельного кодексу України. В наданій технічній документації із землеустрою на акті погодження зовнішніх меж земельної ділянки відсутній підпис користувача суміжної земельної ділянки від Г до Д (ФГ «Олександрія»).

Відповідно до статті 193 ЗК України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація; відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі№ 263/11779/16-ц (провадження № 61-10819св20) вказано, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. Стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акту погодження меж, слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може бути підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Таким чином, непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є саме по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та переданні земельної ділянки у власність. Що, відповідно, також не є підставою для скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відтак, зважаючи на викладені висновки суду щодо спірних правовідносин рішення Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року за № №23-55/VIII «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділенні гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області» хоча і прийняте в межах повноважень, проте не відповідає вимогам чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню, як протиправне.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд звертає увагу, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави, дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Піщанську сільську раду Самарського району Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, суд вирішив позов задовольнити частково.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність його дій.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В адміністративному позові позивачем викладено клопотання про здійснення розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі довіреності серії НСА №782135 Коломоець Сергій Володимирович надає послуги з правової допомоги ОСОБА_1 .

До матеріалів справи також додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №2951 на ім`я Коломоєць Сергій Володимирович.

Доказів розрахунку між сторонами договору та доказів на підтвердження об`єму виконаних робіт до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.

У Практичній рекомендації Вимоги щодо справедливої сатисфакції, яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями19,20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №160/14423/25 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, відповіді на відзив проти позову позивачем та його представником також не було надано.

Тому, враховуючи наведені нормиКАС Українита зважаючи на наявність судових рішень у справах з подібним предметом спору, судом віднесено дану справу до категорії незначної складності.

Позивачем не надано доказів на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на її репутацію або публічного інтересу до справи.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, суд зазначає, що аналіз правових підстав та підготовка позовної заяви не потребували значної витрати часу.

Таким чином заявником не надано до суду належних та достатніх у розумінні статей73,74 КАС Українидоказів, на підставі яких визначено обсяг правової допомоги у заявленому розмірі, що повинно враховуватись під час визначення обґрунтованого розміру гонорару.

Також при вирішенні розподілу судових витрат суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми предмету спору.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак заявлене клопотання підлягає не підлягає задоволенню. При цьому, суд зазначає, що сторони несуть витрати на професійну правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, позовні вимоги про визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання вчинити певні дії є однією вимогою, судовий збір становить 1211,20грн.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1211,20грн. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Піщанської сільської радаи Самарівського району Дніпропетровської області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року за № №23-55/VIII «Про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виділенні гр. ОСОБА_1 земельної ділянки частки (паю) площею 3.5631 га на території Піщанської сільської ради, Самарівського району, Дніпропетровської області».

Зобов`язати Піщанську сільську раду Самарівського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та передачу ОСОБА_1 , у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5631 га. кадастровий номер: 1223285500:01:020;0005, яка знаходиться на території Піщанської сільської ради, відповідно до успадкованого після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) належного за Сертифікатом ДП №0192280, відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 року в справі № 183/7572/18, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338836, 51283, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с. Піщанка, вул. Центральна, 4) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 ( одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук