Рішення № 129443795, 11.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 рокуСправа №160/16075/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.03.2024 № 0130890412 про зобов`язання сплатити штрафні санкції у сумі 12732,94 грн та №0130910412 про зобов`язання сплатити штрафні санкції у сумі 550588,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Акту про результати камеральної перевірки ДП «Кривбасшахтозакриття» з питання порушення терміну сплати земельного податку від 22.02.2024 № 6798/04-36-04-12/32975178 (надалі Акт перевірки), проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складені податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.03.2024 № 0130890412 про зобов`язання сплати штрафної санкції у сумі 12 732,94 грн та № 0130910412 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 550 588,13 грн. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, складеним з порушенням вимог діючого законодавства України, такими, що порушують права та законні інтереси державного підприємства як платника податку, ДП «КШЗ», в порядку ст. 56 Податкового кодексу України звернулося зі скаргою від 15.04.2024 № 209/01-08 до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.03.2024 № 0130890412 та № 0130910412. 18.06.2024 від Державної податкової служби України надійшло Рішення про результати розгляду скарги, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. За доводами позивача, на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень указує те, що при обчисленні кількості днів затримки сплати сум податкового боргу податковим органом невірно пораховано загальну суму днів затримки: за податковою декларацією від 02.02.2017 № 9009154738 з граничним терміном сплати 01.10.2017 та датою фактичної сплати 14.09.2022 ГУ ДПС у Дніпропетровській області обліковує лише 993 дні затримки, проте фактично є 1809 днів; з граничним терміном сплати 31.08.2017 та датою фактичної сплати 12.08.2022 податковий орган обліковує лише 991 день затримки - фактично є 1808 днів; з граничним терміном сплати 31.10.2017 та датою фактичної сплати 22.11.2022 податковий орган обліковує 1032 дня затримки - фактично є 1849 днів. Такі невідповідності прослідковуються за кожним платежем за податковими деклараціями: від. 02.02.2017 № 9009154738, від 19.02.2018 № 9024371719; від 08.02.2019 № 9015212117 за рішенням суду про розстрочення /відстрочення № 1, рішенням суду про розстрочення/відстрочення № 1/32975178. Відповідно до норм ст.113.1. Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) для платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеними ст.102 Податкового кодексу. Положеннями п.102.1. ПКУ передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. А якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не зазначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягаю розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. З урахуванням викладеного п. 102.1. ст.102 Податкового кодексу України обмежено строк проведення перевірки платника 1095 днями, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до податкових повідомлень рішень від 25.03.2024 № 0130890412 та № 0130910412 кількість днів затримки за кожним зарахуванням грошових коштів, відповідно до яких контролюючий орган обчислює штраф, перевищує 1095 днів, що порушує норми п.102.1. ст.102 Податкового кодексу, та є протиправним та незаконним. Крім того, відповідно до п.102.4. ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Проте, дані дії податкового органу не відповідають нормам п.102.4. ст.102 Податкового кодексу України, яким передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема, на право стягнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. До того ж, за податковою декларацією від 16.02.2016 № 1600004266 щомісячне узгоджене податкове зобов`язання з податку на землю складало 179 700,22 грн. В той же час, 21.04.2016 підприємством до контролюючого органу було надано уточнюючу податкову декларацію № 1600006417, відповідно до якої узгоджене щомісячне податкове зобов`язання з січня по грудень 2016 року визначено у розмірі 156 330, 99 грн. Проте, відповідно до Таблиці Акту перевірки податковий орган нараховує та стягує за період з червня по грудень 2016 року щомісячні платежі на загальну суму 179 700,22 грн, що фактично не відповідає узгодженому зобов`язанню за уточненою податковою декларацією від 21.04.2016 № 1600006417. Як вже було зазначено в Акті камеральної перевірки податковий орган зараховує грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу за рішеннями про розстрочення/відстрочення за № 1 та № 1/32975178 (до речі - в Розрахунку штрафних санкцій за порушення правил сплати грошового зобов`язання до податкового повідомлення рішення від 25.03.2024 № 0130910412 взагалі не зазначено). Проте, такі рішення суду про розстрочення/відстрочення за № 1 та № 1/32975178 без дати взагалі не існують. Отже, невірне обчислення днів затримки оплати грошового зобов`язання, безпідставне збільшення сум узгодженого податкового зобов`язання за уточнюючою податковою декларацією, зарахування грошових коштів за рішеннями суду, яких фактично не існує, призвело як до неправильного зарахування поточних платежів підприємства в рахунок задекларованих податкових зобов`язань, так і складення неправомірних податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 25.03.2024 № 0130890412 та № 0130910412.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/16075/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як у частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. На це вказала судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18. Формуючи новий правовий висновок, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду навела такі аргументи: специфіка застосування штрафної санкції відповідно до приписів ст. 126 ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролювальним органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу або сума грошового зобов`язання в повному обсязі: отже, враховуючи те що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 126 ПК України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої СУМИ грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання; аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладено штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання; граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу (підп. 115.1 ст. 115); таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань. Крім того, перебіг дії строку, визначеного ст. 102 Кодексу зупиняється на період з 18.03.2020 до 01.08.2023, враховуючи таке. На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню па території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (11 абзац пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу). Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні2 від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Так, Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зупинено па період дії воєнного, надзвичайного стану дію пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, при цьому ст. 102 доповнено п. 102.9: «на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п.102.9 ст. 102 Кодексу виключено. Відповідно до Акту камеральної перевірки №6798/04-36-04-12/32975178 від 22.02.2024 та розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваних ППР дата фактичної сплати сум податку/грошового зобов`язання - це 2021-2023 роки. Отже, відповідачем нараховано штрафну санкцію у встановлені законом строки. Таким чином, твердження позивача про порушення контролюючим органом строків для нарахування податкових зобов`язань суперечить нормам чинного законодавства. Також відповідач указує, що позивач зазначає, що «за податковою декларацією від 16.02.2016 № 1600004266 щомісячне узгоджене податкове зобов`язання з податку на землю складало 179 700,22 грн. В той же час, підприємством до контролюючого органу було надано уточнюючу податкову декларацію № 1600006417 від 21.04.2016, відповідно до якої узгоджене щомісячне податкове зобов`язання з січня по грудень 2016 року визначено у розмірі 156 330, 99 грн. Проте, відповідно до Таблиці Акту перевірки податковий орган нараховує та стягує за період з червня по грудень 2016 року щомісячні платежі на загальну суму 179 700,22 грн, що фактично не відповідає узгодженому зобов`язанню за уточненою податковою декларацією від 21.04.2016 № 1600006417». Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до витягу з ІКПП ДП «Кривбасшахтозакриття» за 2016 рік податкову декларацію від 16.02.2016 № 1600004266 на суму 179 700,22 грн і уточнену податкову декларацію від 21.04.2016 № 1600006417 на суму 156 330, 99 грн відображено в ІКП платника. Зменшення податкових зобов`язань на суму мінус 23 369,23 грн зараховано в рахунок погашення боргу минулих років, який станом на 21.04.2016 становив 3140783,42 грн. Фінансова санкція нарахована на сплачену позивачем суму, яка зарахувалась в рахунок погашення боргу минулих років за хронологічним порядком виникнення податкового боргу, а зменшення визначене уточненою податковою декларацією зменшило податковий борг, який був наявний на дату подачі цієї декларації та станом на 21.04.2016 (дату подачі уточненої декларації) становив 3140783,42 грн. Наведене відображено в розрахунку до оскаржуваних ППР та відповідає даним ІКП платника. Таким чином, ГУ ДПС під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, тому позовні вимоги Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» задоволенню не підлягають.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що з огляду на положення Порядку 422 в інтегрованій картці платника ДП «КШЗ» при наявності розстроченого (відстроченого) боргу мало бути відображено рішення суду із зазначенням номеру рішення та дати. В той же час як інтегрована карта, Акт камеральної перевірки, так і розрахунок штрафних санкцій до оспорюваного податкового повідомлення рішення від 25.03.2024 № 0130910412 не містить реквізитів відповідного рішення суду з номером і датою, за яким можна перевірити дату набрання законної сили рішення, періоду стягнення податкового боргу, суми боргу, на який час відстрочено виконання рішення суду та порядок розстрочення. Посилання на рішення № 1 та рішення № 1/32975178 не містять необхідних реквізитів та взагалі ніяким чином не містять зв`язку з копією повідомлення про граничні терміни погашення сум заборгованості від 28.10.2016 № 255584/10/04-83-07. Також позивач звертає увагу суду на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 160/15518/21 за позовом ДП «КШЗ» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, яким позовні вимоги ДП «КШЗ» задоволені у повному обсязі, та підтверджено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 року, Верховним Судом відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою відповідача, отже рішення набрало законної сили та є обов`язковим для виконання сторонами. Підставою складання податкових повідомлень-рішень, які визнані протиправними та скасовані була, на думку ГУ ДПС у Дніпропетровській області, несвоєчасна сплата узгодженої суми податкових зобов`язань з земельного податку, в тому числі по декларації від 16.02.20216 № 1600004226, яка стала підставою для складання податкових повідомлень- рішень, що оспорюються у даній справі. Зазначеним судовим рішенням у справі № 160/15518/21 від 29.10.2021 року, що набрало законної сили, встановлена неправильність зарахування сплачених позивачем грошових коштів на протязі тривалого часу - з 2006 року, що підтверджується відповідними рішеннями судів (№ 804/3456-13-а, № 804/8547/15, № 804/4537/15, № 160/6357/20) що мало вплив на погашення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб за перевіряємий період та призвело до безпідставного нарахування штрафних санкцій. Таким чином, ідентифікувати яке саме рішення відображено в інтегрованій картці не вбачається можливим у зв`язку з неправомірними діями податкового органу, яке виражається у невнесенні його реквізитів в інтегровану картку платника податків, як це передбачено Порядком 422. Щодо зупинення строків, позивач зазначає, що зміни податкового законодавства, на які посилається відповідач не можуть застосовуватись у цій справі. Так, зміни внесені Законом № 533-ІХ не передбачають обмежень щодо проведення камеральних перевірок. Також відповідач посилається на абзац 11 п.522 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу Податкового Кодексу України, яким зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Проте, Державна податкова служба України в своєму інформаційному листі №7 від 20.03.2020 (розміщений на офіційній сторінці https://www.tax.gov.ua/mediatsentr/novini/412720.html) зазначає, що строки давності, визначені статтею 102 Кодексу, перебіг яких закінчується у періоді з 18 березня по 31 травня 2020, збільшуються на 75 календарних днів (з подальшим продовженням). Як вбачається з Акту камеральної перевірки та розрахунків штрафної санкції до оспорюваних податкових повідомлень - рішень граничний строк сплати грошового зобов`язання сплив задовго до прийняття Закону № 533-ІХ, а саме в 2016-2019 роках. Крім цього, зупинення перебігу строків (пп.69.9. п.69 підрозділу10 розд. ХХ) не стосується строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст.86 ПКУ, подання скарги на податкові повідомлення-рішення, прийняття рішення за її розглядом (консультації з інформаційно-довідкового департаменту ДПС України ресурс «ЗІР»). Крім того, листом Державної податкової служби від 16.02.2023 № 3478/7/99-00-04-02-03-07 податковий орган надає роз`яснення щодо застосування даного Закону, яким зокрема, визначає, що до періодів, які припадають до 24.02.2022, не застосовуються строки передбачені п.102.9 ст.102 ПКУ. Дії відповідача є протизаконними, оскільки вони грубо суперечать положенням Порядку ведення органами Державної фіскальної служби оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422. Як вже було зазначено весь оперативний облік здійснюється виключно на підставі первинних показників, які є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів. Так, в Акті камеральної перевірки та розрахунках штрафної санкції оспорюваних податкових повідомлень-рішень саме уточнююча податкова декларація від 21.04.20216 № року № 1600006417, за якою завищено стягнення податкових зобов`язань, а не реквізити іншого документу, за яким, на думку відповідача, рахувався податковий борг, так як передбачено Порядком № 422, та за яким можна було визначити дату виникнення та суму податкового боргу. Відповідач вказує на існуючий податковий борг станом на 21.06.2016, проте не зазначає, за який період на підставі яких документів (податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень тощо) він виник.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.75.1. ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному п.76.2. ст.76 розділу ІІ Кодексу посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку щодо порушення Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття» термінів сплати (перерахування) орендної плати за землю з юридичних осіб.

За результатами перевірки був складений акт від 22.02.2024 №6798/04-36-04-12/32975178 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178).

За висновками, викладеними в акті, дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 287.3. статті 287 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок) та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності від 16.02.2016 №1600004266 за 2016 рік, від 02.02.2017 №9009115612 і №9009154738 за 2017 рік, від 19.02.2018 №9024371719 за 2018 рік, від 08.02.2019 №901512117 за 2019 рік.

25.03.2024 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

№0130890412, яким за порушення сплати (перерахування) грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб за затримку 913, 936, 1160, 882 календарних днів сплати в сумі 127329,40 грн, нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 12732,94 грн, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2017 рік;

№0130910412, яким за порушення сплати (перерахування) грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб за затримку 1186, 1278, 1928, 1893, 1895, 1865, 1846, 1803, 1747, 1186, 1217, 1247, 1125, 1125, 1156, 1747, 1746, 664, 657, 701, 738, 688, 701, 684, 740, 739, 696, 664, 740, 993, 991, 1032, 1059, 1028, 998, 1052, 1039, 1024, 1054, 1035, 1066, 1066, 1094, 1022, 1052, 1018, 1016, 985, 1021, 1024, 1024, 1049, 1062, 762, 679, 711, 760, 724, 731, 681, 690, 762, 681, 701, 704, 700, 704, 706, 732, 987, 683, 762, 673, 682, 691, 681, 683, 733, 655, 733 календарних днів сплати в сумі 5505880,48 грн грн, нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 550588,13 грн, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, проте скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Незгода позивача із указаними податковими повідомленнями-рішеннями і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом (пункт 113.2 статті 113 Податкового кодексу України).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (пункт 113.3 статті 113 Податкового кодексу України).

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 114 Податкового кодексу України).

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строки давності та їх застосування. Тобто, законодавцем встановлено строк давності, а саме 1095 днів, 2555 днів, а також правила його застосування (пункти 102.1, 102.4, 102.5) або не застосування (пункт 102.2), зупинення відліку (пункт 102.2), або продовження (пункт 102.6).

Зокрема, пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто підпунктом 102.1 статті 102, визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується контролюючим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Суд зазначає, що контролюючим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі.

Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є покликання у приписах пункту 76.3 статті 76, статтях 113, 114, 115 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, зокрема проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Отже, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, в частині проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не день нарахування податкового зобов`язання.

Щодо строків застосування фінансових санкцій.

Згідно з пунктом 124.1. статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень статті 124 Податкового кодексу України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 124 Податкового кодексу України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Таким чином, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (пункт 115.1 статті 115 Податкового кодексу України).

Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.

Аналогічні правові висновки щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання та застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18, від 01 серпня 2024 року у справі № 600/765/20-а.

При цьому, суд указує, що у наведених постановах Верховного Суду йде мова про застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, яка станом на час виникнення у цих справах спірних правовідносин, врегульовувала питання порушення правил сплати (перерахування) податків.

У справі, що розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом, спірні правовідносини стосуються періоду, коли питання порушення правил сплати (перерахування) податків і застосування штрафних санкцій встановлені пунктом 124.1 статті 124 ПК України.

Тобто, стаття 126 ПК України, про яку зазначено у справах № 821/850/18, від 01 серпня 2024 року у справі № 600/765/20-а, і стаття 124 ПК України, на яку суд посилається у цій справі, містять аналогічні норми, за виключенням розміру штрафних санкцій.

Як зазначено вище, за висновками, викладеними в акті, дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 287.3. статті 287 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок) та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності від 16.02.2016 №1600004266 за 2016 рік, від 02.02.2017 №9009115612 і №9009154738 за 2017 рік, від 19.02.2018 №9024371719 за 2018 рік, від 08.02.2019 №901512117 за 2019 рік.

25.03.2024 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

№0130890412, яким за порушення сплати (перерахування) грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб за затримку 913, 936, 1160, 882 календарних днів сплати в сумі 127329,40 грн, нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 12732,94 грн, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2017 рік;

№0130910412, яким за порушення сплати (перерахування) грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб за затримку 1186, 1278, 1928, 1893, 1895, 1865, 1846, 1803, 1747, 1186, 1217, 1247, 1125, 1125, 1156, 1747, 1746, 664, 657, 701, 738, 688, 701, 684, 740, 739, 696, 664, 740, 993, 991, 1032, 1059, 1028, 998, 1052, 1039, 1024, 1054, 1035, 1066, 1066, 1094, 1022, 1052, 1018, 1016, 985, 1021, 1024, 1024, 1049, 1062, 762, 679, 711, 760, 724, 731, 681, 690, 762, 681, 701, 704, 700, 704, 706, 732, 987, 683, 762, 673, 682, 691, 681, 683, 733, 655, 733 календарних днів сплати в сумі 5505880,48, нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 550588,13 грн, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

При цьому, з матеріалів перевірки суд установив, що відповідачем не було порушено строк у 1095 днів, як у частині проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд установив, що ДП «Кривбасшахтозакриття» за 2016 рік подало податкову декларацію від 16.02.2016 № 1600004266 на суму 179 700,22 грн і уточнену податкову декларацію від 21.04.2016 № 1600006417 на суму 156 330, 99 грн.

Вказані податкова декларація і уточнена податкова декларація відображені в інтегрованій картці платника ДП «Кривбасшахтозакриття» за 2016 рік, копія якої надана до матеріалів справи. При цьому, зменшення податкових зобов`язань на суму мінус 23 369,23 грн зараховано в рахунок погашення боргу минулих років, який станом на 21.04.2016 становив 3140783,42 грн. Фінансова санкція нарахована на сплачену позивачем суму, яка зарахувалась в рахунок погашення боргу минулих років за хронологічним порядком виникнення податкового боргу, а зменшення визначене уточненою податковою декларацією зменшило податковий борг, який був наявний на дату подачі цієї декларації та станом на 21.04.2016 (дату подачі уточненої декларації) становив 3140783,42 грн.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем під час розрахунку штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не були враховані суми, зазначені позивачем в уточненій податковій декларації за 2016 рік.

Що стосується доводів позивача, в яких він посилається на рішення адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №160/15518/21, суд зазначає, що у цій справі суд розглянув позовну заяву Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2021 №0119390409.

Рішення у цій справі набрало законної сили.

Так, дійсно у зазначеній справі суд у становив, що відповідно до висновків акту камеральної перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття» термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку (декларації від 17.02.2015 №1500005690 та від 16.02.2016 №1600004266). Відповідно до Розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до податкового повідомлення рішення від 13.08.2021 №0119390409 платника податків ДП «Кривбасшахтозакриття» код ЄДРПОУ 32975178 загальна суму 10% штрафу в розмірі 87824,08 грн складається з наступних складових, зокрема, по податковій декларації №1600004266 від 16.02.2016: дата сплати узгодженого грошового зобов`язання 05.03.2021р., граничний строк сплати 01.03.2016р., кількість днів затримки 1709 сума штрафної санкції 8528,49 грн.; дата сплати узгодженого грошового зобов`язання 15.04.2021р., граничний строк сплати 01.03.2016р., кількість днів затримки 1750 сума штрафної санкції 8000,00 грн.; дата сплати узгодженого грошового зобов`язання 11.05.2021р., граничний строк сплати 01.03.2016р., кількість днів затримки 1778 сума штрафної санкції 1441,54 грн.

Отже, у справі №160/15518/21 установлені граничні строки за податковою декларацією №1600004266 від 16.02.2016 01.03.2016.

Натомість, як видно із розрахунку штрафних санкцій та матеріалів камеральної перевірки у справі №160/16075/24, граничні строки сплати грошових зобов`язань за податковою декларацією №1600004266 від 16.02.2016 стосуються періоду з 31.07.2016 по 01.12.2016.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача з посиланням на рішення адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №160/15518/21.

Зі встановлених вище обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд робить висновок про те, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення є правомірними, підстави для їх скасування відсутні.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява у цій справі задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» (вул. Дарвіна, 76, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50069, код ЄДРПОУ 32975178).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Суддя Н.В. Кучугурна