Рішення № 129442883, 24.07.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 757/51922/24-ц

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

за участю

представника позивача ОСОБА_2.,

представника відповідача Казимиренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» про стягнення коштів, 3 % річних та інфляційних витрат,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із вищезазначеним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.11.2024 зазначену справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 31.03.2021 року між ПАТ «ЗНВКІФ «ЕВЕРЕСТ», як майбутнім продавцем, та ОСОБА_1 , як майбутнім покупцем, укладено Попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 332, за яким відповідач та позивач домовились укласти в майбутньому, у строки, визначені даним договором, основний договір.

Пунктом 3.3. Попереднього договору встановлено, що розмір забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) на момент укладення цього договору визначений відповідачем та становить 11 707 790,20 грн., що еквівалентно 418 592,83 доларам США.

На виконання графіку платежів, встановленого п. 3.4. Попереднього договору, Позивач станом на 10.02.2022 року сплатив Відповідачу забезпечувальний авансовий платіж (попередню оплату вартості квартири) у розмірі 4 544 087,90 грн.

Скориставшись своїм правом, яке передбачене п. 6.6. Договору, на односторонню відмову від Договору, у зв`язку із важким фінансовим становищем, а також форс-мажорними обставинами, що призвело до істотної зміни обставин, за яких їх наявності перед укладенням Договору, не підписувався б Договір, позивач направив на адресу відповідача повідомлення від 24.07.2023 про розірвання, а також з проханням про повернення грошових коштів.

За таких обставин, Договір відповідно до пункту 6.6. є розірваним 30.07.2023 (25.07.2023 + 5 календарних днів).

За таких обставин, відповідач зобов`язаний був повернути Забезпечувальний платіж до 28.10.2023 (30.07.2023 + 90 днів), проте, відповідач не виконав свого обов`язку, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито у справі за правилами загального позовного провадження.

20.02.2025 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав позовні вимоги.

28.03.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій представник позивача просив суд, окрім заявлених первісних позовних вимог визнати недійсним частину речення абзацу 3 пункту 6.6. Попереднього договору від 31.03.2021, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портофін» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В. за № 332, наступного змісту: «За вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми Забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості Квартири), визначеного розміром 3 даного Договору».

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд судової справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача подану позовну заяву підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні частково позовні вимоги визнав з урахуванням заперечень зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 31.03.2021 року між ПАТ «ЗНВКІФ «ЕВЕРЕСТ», як майбутнім продавцем, та ОСОБА_1 , як майбутнім покупцем, укладено Попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 332, за яким відповідач та позивач домовились укласти в майбутньому, у строки, визначені даним договором, основний договір.

Пунктом 1.1.12. Попереднього договору встановлено, що відповідач має право на набуття права власності на квартиру на підставі укладеного між відповідачем та замовником будівництва - ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», Інвестиційного договору № РБЛ/01-Е від 07 грудня 2020 року.

Пунктом 2.2. Попереднього договору визначено, що сторони домовились укласти основний договір на умовах, передбачених цим договором, після прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію, реєстрації права власності відповідача на квартиру за собою та після здійснення позивачем повної оплати забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири), на умовах та в порядку, визначених цим договором. Такий основний договір укладається сторонами протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати настання останньої в часі події з усіх вказаних у цьому пункті подій.

Згідно п. 3.1. Попереднього договору, сторони погодили, що вартість (ціна продажу) квартири за основним договором дорівнює розміру забезпечувального авансового платежу, що має бути сплачений Позивачем згідно з Розділом 3 цього договору та може бути змінений на умовах, передбачених п.п. 3.5.-3.7., п.п. 4.5.-4.6., пп. 5.4.6., п. 6.4. цього договору. Вартість (ціна продажу) квартири є договірною, встановленою за погодженням сторін, та є істотною умовою основного договору.

Пунктом 3.3. Попереднього договору встановлено, що розмір забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) на момент укладення цього договору визначений відповідачем та становить 11 707 790,20 грн., що еквівалентно 418 592,83 доларам США.

Положеннями п. 3.4. Попереднього договору визначено, що позивач сплачує відповідачу забезпечувальний авансовий платіж (попередню оплату вартості квартири) у строк до 10 березня 2024 року (включно) з урахуванням зазначеного в даному пункті договору графіку платежів.

Крім того, пунктом 3.5. Попереднього договору встановлений порядок індексації кожного чергового платежу в залежності від курсу української гривні до долара США, встановленого Національним банком України станом на дату здійснення такого платежу за договором.

На виконання графіку платежів, встановленого п. 3.4. Попереднього договору, позивач станом на 10.02.2022 року сплатив відповідачу забезпечувальний авансовий платіж (попередню оплату вартості квартири) у розмірі 4 544 087,90 грн.

Підпунктом 5.3.4. пункту 5.3. Попереднього договору визначено право позивача до дати укладання основного договору відмовитися від цього договору шляхом дострокового розірвання цього договору та отримати суму сплаченого забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) з урахуванням вимог п. 6.6. цього договору.

Відповідно до п. 6.6. Попереднього договору, позивач може відмовитись від цього договору в односторонньому порядку шляхом направлення ним відповідачу в порядку, передбаченому п. 8.4. повідомлення про розірвання. У такому випадку даний договір припиняє свою дію через 5 (п`ять) календарних днів з дати направлення позивачем повідомлення про розірвання. В цьому випадку Відповідач зобов`язаний повернути позивачу оплачений ним згідно з Розділом 3 даного договору забезпечувальний авансовий платіж (попередню оплату вартості квартири) протягом 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту розірвання цього договору за вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири), визначеного Розділом 3 даного договору.

Щодо вимоги позивача, яка зазначена в уточненій позовній заяві, щодо недійсності пункту 6.6. вищевказаного договору в частині вирахування штрафу в розмірі 10% від суми Забезпечувального авансового платежу (попередньої вартості квартири), визначеного Розділом 3 даного Договору, суд дійшов до наступних висновків.

У розумінні частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов?язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні частини першої статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: (1) припинення зобов?язання внаслідок односторонньої відмови від зобов?язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; (2) зміна умов зобов?язання; (3) сплата неустойки; (4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, тлумачення зазначених норм свідчить про те, що по суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов?язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов?язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов?язання.

Таким чином, в даному випадку, п.6.6. Попереднього договору укладеного між позивачем і відповідачем встановлено, що у разі односторонньої відмови позивача від укладеного Попереднього договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу оплачений ним згідно з Розділом 3 даного договору забезпечувальний авансовий платіж (попередню оплату вартості квартири) протягом 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту розірвання цього договору за вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири), визначеного Розділом 3 даного договору.

Таким чином, вирахування штрафу в розмірі 10% від суми забезпечувального авансового платежу не суперечить вимогам ч. 1 ст. 611 ЦК України, оскільки припинення зобов?язання внаслідок односторонньої відмови позивача від зобов?язання настають правові наслідки, встановлені вищезгаданим Попереднім договором у вигляді вирахування штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири), визначеного Розділом 3 даного договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц вказано, що "наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним".

Отже, суд дійшов до висновку, що укладаючи вищевказаний договір, сторони діяли вільно, на власний розсуд визначаючи умови договору, які не суперечать чинному цивільному законодавству, а тому вимога позивача, щодо недійсності пункту 6.6. Попереднього договору в частині вирахування штрафу в розмірі 10% від суми Забезпечувального авансового платежу (попередньої вартості квартири), визначеного Розділом 3 даного Договору є такою, що не підлягає задоволенню.

Нормами п. 8.4. Попереднього договору встановлено, що всі повідомлення (пропозиції) за цим договором, якщо інше не передбачене відповідним пунктом даного договору та/або відповідним абзацом даного пункту, будуть вважатися здійсненими (направленими) належним чином, якщо вони викладені в письмовій формі та надіслані листом з оголошеною цінністю з описом вкладення та/або вручені особисто стороні-одержувачу. Датою отримання таких повідомлень (пропозицій) буде вважатися дата їх особистого отримання стороною-одержувачем або дата поштового штемпеля відділення зв`язку на конверті за місцезнаходженням сторони-відправника, у разі якщо сторона-одержувач не бажає та/або не може отримати відповідне письмове повідомлення сторони-відправника з будь-яких причин.

25.07.2023 року позивач, керуючись пп. 5.3.4. п. 5.3., п. 6.6. та п. 8.4. Попереднього договору, скористався своїм правом на розірвання в односторонньому порядку Попереднього договору та направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання Попереднього договору за вих. № б/н від 24.07.2023 року.

Отже, з урахуванням умов Попереднього договору, дія Попереднього договору, який укладений між відповідачем та позивачем, вважається достроково припиненою з 30.07.2023 року, а відповідач протягом 90 (дев`яноста) банківських днів з вказаної дати (дати розірвання) мав повернути позивачу сплачені ним кошти в якості забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) за Попереднім договором за вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири), визначеної в п. 3.3. Попереднього договору, тобто за вирахуванням грошових коштів у сумі 1 170 779,02 грн.

Крім того, пунктом 6.4. Попереднього договору передбачено, що у разі порушення позивачем строків оплати, передбачених даних договором, відповідач має право збільшити розмір забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) на суму еквівалентну розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Відповідне збільшення розміру забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) здійснюється Відповідачем за кожен день порушення позивачем строків оплати, передбачених даним договором, з наступного дня за датою граничного строку внесення відповідного платежу (останнім днем періоду), передбаченого відповідним пунктом даного договору.

Після припинення дії Попереднього договору 30.07.2023, відповідачем здійснено наступні повернення позивачу частини сплаченого останнім забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) за Попереднім договором, що підтверджується відповідними платіжними документами: 1) 05.02.2024 - 50 000,00 грн; 2) 31.05.2024 - 25 000,00 грн; 20.09.2024 - 25 000,00 грн; 01.10.2024 - 50 000,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем повернуто позивачеві грошові кошти у загальній сумі 150 000,00 грн.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів сторони позивача, суд виходить із наступного.

Спір між сторони у вказаній справі виник з приводу невиконання відповідачем Договору про розірвання Попереднього договору від 13.12.2023.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як зазначено в статті 629 і статті 632 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості (забезпечувального авансового платежу) у сумі 4 494 087,90 грн, суд дійшов до наступного висновку.

Як зазначалося вище, позивач сплатив відповідачу забезпечувальний авансовий платіж (попередню оплату вартості квартири) за Попереднім договором у розмірі 4 544 087,90 грн.

Згідно умов п. 6.6. Попереднього договору, відповідач мав протягом 90 (дев`яноста) банківських днів з 30.07.2023 року повернути позивачу сплачені ним кошти в якості забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири) за Попереднім договором за вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми забезпечувального авансового платежу (попередньої оплати вартості квартири), визначеної в п. 3.3. Попереднього договору, тобто за вирахуванням грошових коштів у сумі 1 170 779,02 грн.

Крім того, відповідачем повернуто позивачеві грошові кошти у загальній сумі 150 000 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості (забезпечувального авансового платежу), яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за Попереднім договором, становить 3 223 308,88 грн. (три мільйони двісті двадцять три тисячі триста вісім гривень 88 копійок) (4 544 087,90 - 1 170 779,02 - 150 000,00).

Разом з тим, за вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що: «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц зроблено висновок, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

З огляду на викладені висновки Верховного Суду, які відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача застосування наслідків порушення виконання рішення у виді сплати штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.

Так, на підставі здійсненого судом розрахунку, відповідно до ст. 625 ЦК України, за період прострочення погашення заборгованості з 28.12.2024 по 30.12.2024, розмір 3 % річних складає 86 442 грн 30 коп. (3 днів [проценти]: заборгованість відповідача складала 3 223 308 грн 88 коп., відповідно, 3 223 308 грн 88 коп. (сума боргу) * 3 % (процентна ставка) / 100% * 7 (кількість днів в періоді) / 366 (днів у 2024 р.) = 371 грн 37 коп.).

Окрім цього, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період прострочення погашення заборгованості з 28.12.2024 по 30.12.2024 у розмірі 249 483 грн 23 коп. З наданим розрахунком суд погоджується та вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Представником відповідача розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наданий стороною позивача, не спростовано, власного розрахунку не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 4, 10, 13, 49, 76, 77, 81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» про стягнення коштів, 3 % річних та інфляційних витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість неповернутого забезпечувального платежу у розмірі 3 223 308 (три мільйони двісті двадцять три тисячі триста вісім) грн 88 коп., інфляційні втрати у розмірі 249 483 (двісті сорок дев`ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн 23 коп. та 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 86 442 (вісімдесят шість тисяч чотириста сорок дві) грн 30 коп., а загалом - 3 559 234 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч двісті тридцять чотири) грн 41 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

-позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

-відповідач - Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ», місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5, каб. 109, код ЄДРПОУ: 38866146.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ