Ухвала суду № 129441894, 06.08.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7162/25

Номер провадження 1-кс/711/1761/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №42025252220000014 від 29.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, який не є особою з інвалідністю, командира взводу забезпечення 3 зенітного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , «штаб-сержанта», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , поданим в рамках кримінального провадження №42025252220000014 від 29.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025252220000014 від 29.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді командира взводу забезпечення 3 зенітного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , діючи на виконання спільного плану з ОСОБА_7 , за попередньою змовою з останнім, тобто групою осіб, з прямим умислом на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_7 , тобто, третьої особи, за вплив на прийняття рішення командиром військової частини НОМЕР_1 , тобто, особою, уповноваженою на виконання функцій держави, який уповноважений на виготовлення письмової згоди, поновлення на військовій службі військовослужбовців та призначення їх на посаду, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 115, 116, 216, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», 20.05.2025 близько 14 год. 38 хв., перебуваючи на автомобільній парковці біля магазину «Фора» по вул. Соборності в м. Миронівка Київської обл., надав ОСОБА_8 обіцянку здійснити вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави за надання йому та ОСОБА_7 неправомірної вигоди, на що ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, погодився, після чого, ОСОБА_7 29.05.2025 о 14 год. 13 хв., перебуваючи в салоні автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився на території автомобільної заправки «БРСМ» за адресою: вул. 206-ї Дивізії, 5, м. Канів, Черкаський р-н, Черкаська обл., діючи на виконання спільного плану з ОСОБА_5 , за попередньою змовою з останнім, групою осіб, з прямим умислом на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_5 , тобто, третьої особи, за вплив на прийняття рішення командиром військової частини НОМЕР_1 , тобто, особою, уповноваженою на виконання функцій держави, який уповноважений на виготовлення письмової згоди, поновлення на військовій службі військовослужбовців та призначення їх на посаду, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 2 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 29.05.2025 складало 83 180 гривень 60 копійок, які 29.05.2025 встановленим порядком працівниками правоохоронних органів були вручені ОСОБА_8 для документування протиправної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в якості оплати за вчинення обіцяних ним та ОСОБА_5 дій та реалізації неправомірних намірів останніх, за виготовлення та видачу командиром військової частини НОМЕР_1 письмової згоди про можливість продовження проходження ОСОБА_8 військової служби у вказаній військовій частині, тобто, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

На даний час фігурантам вказаної злочинної схеми повідомлено про підозру.

Зокрема, 01.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: у обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

01.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: у обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025; допитами свідка ОСОБА_8 від 29.04.2025, 22.05.2025, 29.05.2025; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України від 29.05.2025; протоколом обшуку транспортного засобу Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 ; матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження

З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини, існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених осіб у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави обумовлюється наявністю вказаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на ного процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1. Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно в умовах правового режиму воєнного стану стосується визначеного законом порядку проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, паплюжить імідж Збройних Сил України під час дії правового режиму воєнного стану та під час здійснення відкритої агресії російської федерації проти України, вищевикладене вказує про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо її винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.

За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов`язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.

Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, однак дії, які кваліфікуються ОСОБА_5 є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс. Такі дії свідчать про відсутність стимулюючих засобів запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, оскільки впродовж останнього часу на території України в засобах масової інформації щомісячно затримуються посадовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, ВЛК. МСЕК, військові посадові особи тощо під час отримання неправомірної вигоди.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим паче в умовах правового режиму воєнного стану.

При цьому, слід врахувати, що дії фігурантів були вчинені за попередньою змовою в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, що для нашого сьогодення (стану війни) є неприпустимим та аморальним. При цьому прикро, що у час війни, коли майже половина населення України зі зброєю в руках боронять країну і гинуть за неї, серед медичних працівників є й ті, хто більше приділяє увагу виключно своєму особистому незаконному збагаченню, зокрема у даному випадку фігурант даного кримінального провадження. Усвідомлюючи резонансність вказаної справи, настання можливої відповідальності, останній, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а його соціальні зв`язки та стан здоров`я, дозволяють безперешкодно залишити територію України, а також переховуватись від суду на її території.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

2. Незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи наступне. Упродовж квітня-травня 2025 року ОСОБА_8 спілкувався та зустрічався під контролем правоохоронних органів з ОСОБА_5 , який фактично надав обіцянку ОСОБА_8 вплинути на осіб уповноважених на виконання функцій держави, надавав вказівки що саме робити. Також ОСОБА_5 перебуває у статутних відносинах з іншими військовими посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , зокрема ОСОБА_9 , який є командиром військової частини НОМЕР_1 , та виключною посадовою особою, яка наділена повноваженнями, щодо виготовлення документів щодо звільнення осіб, які вперше вчинили злочин, передбачений ст. 407 КК України, від кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини та зарахування останнього до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

З урахуванням вказаних обставин існує ризик незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні зокрема на :

- підозрюваного ОСОБА_7 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 діяли за попередньою змовою групою осіб, та ОСОБА_5 може вплинути на ОСОБА_7 шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

- свідка (заявника) ОСОБА_8 у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що останній може на нього незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

- свідка ОСОБА_10 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та який надав ОСОБА_8 контактний номер ОСОБА_11 , та рекомендував звернутися до останнього з приводу відновлення проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_5 може вплинути шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

- свідка ОСОБА_11 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та який надав ОСОБА_8 контактний номер ОСОБА_7 та рекомендував звернутися саме до ОСОБА_7 як особи яка може вплинути на прийняття рішення, щодо відновлення проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_5 може вплинути шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

- свідка ОСОБА_9 , що не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , який є командиром військової частини НОМЕР_1 та у якого ОСОБА_5 перебуває у підпорядкуванні, має дружні відносини та підтримує спілкування, останній може незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Інші запобіжні заходи, окрім застава, у даному випадку не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваного, оскільки, така особа завжди матиме змогу ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжувати займатися злочинною діяльністю, з урахування вище викладених обставин.

У зв`язку з вище викладеним та недопущення повторення вчинення кримінального правопорушення, слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на посаді командира взводу забезпечення 3 зенітного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до відомостей наданих військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_5 за період з січня 2025 року по червень 2025 року включно отримав сукупній дохід у сумі 302 485.33 грн.

Відповідно до відомостей з ДРРПнНМ ОСОБА_5 не має у власності нерухомого майна.

Таким чином, ініціатор клопотання вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується вчинено з корисливих мотивів, стосується визначеного законом порядку проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, а також те, що ОСОБА_5 отримує постійний дохід, слід визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.

Саме такий розмір застави, на думку органу досудового розслідування, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного ОСОБА_5 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, покладених на нього обов`язків. Разом з тим, у разі внесення застави, слідчий вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування з підозрюваним ОСОБА_12 ;

- заборонити спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., та покладенням на останнього обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави є існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, усвідомлюючи невідворотність покарання, яка йому загрожує, ОСОБА_5 , використовуючи свої соціальні зв`язки, зможе залишити територію України, а також переховуватись від суду на її території. Крім того, підозрюваний особисто знайомі із свідками, які є військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , який є командиром даної ВЧ, також знайомий із заявником ОСОБА_8 та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , а тому, з метою уникнення покарання, ОСОБА_5 особисто чи через третіх осіб може здійснити на них вплив задля зміни наданих ними показів, що в подальшому також може перешкоджати кримінальному провадженню. На переконання сторони обвинувачення застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., буде достатнім стримуючим засобом та забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий ОСОБА_4 підтримав доводи прокурора та уточнив, що враховуючи посаду, яку обіймає підозрюваний та виконання ним службових обов`язків, сторона обвинувачення просить не покладати на останнього обов`язку не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Також, просив обмежити позастатутне спілкування підозрюваного зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо обставин даного кримінального провадження. Щодо розміру застави, просив врахувати отримані підозрюваним доходи, що свідчить про те, що вона не є непомірною для ОСОБА_5 та він її може внести.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, що він не заперечує своєї провини, однак вважає, що визначений прокурором розмір застави є непомірним та просив застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Також просив врахувати, що є командиром взводу забезпечення ВЧ та виконання службових обов`язків вимагає спілкування із ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , з якими він проходить службу в одній ВЧ. Він не має наміру переховуватись від слідства та суду та впливати на свідків чи іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, а також копії документів надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 1 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025252220000014 від 29.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

01.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: у обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

01.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: у обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України..

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 29.04.2025, 22.05.2025, 29.05.2025; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України від 29.05.2025; протоколом обшуку транспортного засобу Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 ; матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави прокурор та слідчий в судовому засіданні посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному.

Вирішуючи питання про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, суд оцінює в світлі обставин цього кримінального правопорушення та особистої поведінки підозрюваного, його сімейного стану, приходить до висновку, що ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. А беручи до уваги, що злочин, інкримінований в провину ОСОБА_5 є корупційним, отже у разі засудження останнього за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків ОСОБА_8 , який є заявником, ОСОБА_10 , та свідків з числа військовослужбовців військової частини, де проходить службу ОСОБА_5 , а саме на ОСОБА_11 , який знаходиться в підпорядкуванні підозрюваного та ОСОБА_9 , який є командиром останнього, а також на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , слідчий суддя критично сприймає доводи сторони захисту щодо відсутності вказаного ризику у зв`язку з вже проведеним допитом вказаних осіб, з огляду на встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати підозрюваним на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих показань чи зміни вже наданих показів задля уникнення від можливої відповідальності.

Отже, враховуючи викладене вище, слідчим суддею встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підставу для обрання підозрюваному запобіжного заходу.

В той же час, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчим суддею встановлено ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, а тому слідчий суддя вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення досудового розслідування, який дозволить забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш м`яким запобіжним заходом у порівнянні із заставою є особиста порука та особисте зобов`язання.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, викладенні в повідомленні про підозру, та його тяжкість, слідчий суддя вважає, що особисте зобов`язання, про яке клопотав підозрюваний, не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

В той же час, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушеня, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

Щодо визначення розміру застави, то слід зазначити, що її розмір визначається у межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Так, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Під час судового розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем та отримує грошове забезпечення, розмір якого за останні шість місяців в середньому становить п`ятдесят тисяч гривень на місяць.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2025 рік" на 1 січня поточного року, тобто 3028 грн.

За таких обставин, враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Також слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) з підозрюваним ОСОБА_12 та свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора; утримуватися від позастатутного спілкування з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а саме зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - оскільки це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №42025252220000014 від 29.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.2ст.369-2 ККУкраїни задовільнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Зобов`язати ОСОБА_5 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави, внести у грошовій одиниці України кошти у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, на спеціальний рахунок,визначений впорядку,встановленому КМУ: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, або забезпечитиїх внесеннязаставодавцем,та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) з підозрюваним ОСОБА_12 та свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;

- утримуватися від позастатутного спілкування з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а саме зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , щодо обставин кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 даною ухвалою слідчого судді, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 серпня 2025 року включно.

Підозрюваному роз`яснюються положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, слідчому, прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1