Ухвала суду № 129441637, 11.08.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1086/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши скаргу Мошнівської сільської ради на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця у справі за позовом Державної екологічної інспекції центрального округу,

до відповідача: Мошнівської сільської ради,

про стягнення 123 420 грн,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа за позовом Державної екологічної інспекції центрального округу до Мошнівської сільської ради з вимогою стягнути шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 123 420 грн.

11.11.2024 господарський суд ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Мошнівської сільської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн і перерахувати їх на: р/р UA578999980313010106000023747, ГУК у Черк.обл./тг с.Мошни/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.

Стягнув з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати зі сплати судового збору у сумі 2 996,47 грн.

Мошнівська сільська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2024.

Ухвалою від 16.01.2025 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Мошнівської сільської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2024 у справі №925/1086/24 з доданими до скарги матеріалами повернув апелянту.

31.01.2025 матеріали справи № 925/1086/24 повернуто до Господарського суду Черкаської області.

31.01.2025 на виконання рішення від 11.11.2024 суд видав відповідні накази.

07.08.2025 Мошнівська сільська рада подала скаргу на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця з вимогами:

1. Визнати протиправною та скасувати Постанову головного державного виконавця Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Вдовиченко Н.О. від 29.07.2025 у виконавчому провадженні № 77418591 про виведення цього провадження зі зведеного виконавчого провадження № 77426341.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 29.07.2025 у виконавчому провадженні № 77419005 про виведення цього провадження зі зведеного виконавчого провадження № 77426341.

3. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722490 щодо стягнення виконавчого збору у сумі 299,95 грн.

4. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722490 про арешт коштів боржника.

5. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722658 щодо стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 388,70 грн.

6. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722658 про арешт коштів боржника.

7. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722595 щодо стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 388,70 грн.

8. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722595 про арешт коштів боржника.

9. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722724 щодо стягнення виконавчого збору у сумі 12 213,50 грн.

10. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про арешт коштів боржника.

11. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 29.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про арешт транспортних засобів боржника.

12. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 29.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про арешт нерухомого майна боржника.

13. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 29.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про розшук майна боржника.

14. Звернути увагу органу, що здійснює контроль за діяльністю державного виконавця, на необхідність проведення службової перевірки щодо наявності в діях виконавця ознак дисциплінарного проступку.

15. Вжити заходів для забезпечення недопущення у майбутньому аналогічних порушень під час здійснення виконавчих дій.

Розглянувши подану скаргу в частині вимог, заявлених скаржником у п. 1, 2 прохальної частини скарги, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 3 ст. 340 ГПК України, скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими особа, яка подає скаргу, обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Дослідивши подану скаргу суд встановив, що всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 340 ГПК України, скаржник не зазначив повне найменування стягувача у справі, його місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Подана скарга, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 340 ГПК України не містить ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавчі провадження.

Скаржник не зазначає дату, коли він дізнався про порушення його прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, як це передбачено п. 7 ч. 3 ст. 340 ГПК України.

Суд встановив, що скаржник не зазначає жодного обґрунтування необхідності визнання протиправними та скасування Постанов головного державного виконавця Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Вдовиченко Н.О. від 29.07.2025 у виконавчому провадженні № 77418591 про виведення цього провадження зі зведеного виконавчого провадження № 77426341 та від 29.07.2025 у виконавчому провадженні № 77419005 про виведення цього провадження зі зведеного виконавчого провадження № 77426341, вказуючи лише сам факт винесення оспорюваних постанов: "Разом із тим, головним державним виконавцем Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Вдовиченко Наталією Олександрівною 29 липня 2025 року винесено Постанову у межах виконавчого провадження № 77418591 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, якою виведено виконавче провадження № 77418591 з примусового виконання із зведеного виконавчого провадження № 77426341, яке веде Черкаський ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ), та Постанову у межах виконавчого провадження № 77419005 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, якою виведено виконавче провадження № 77419005 із зведеного виконавчого провадження № 77426341, яке веде Черкаський ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ)."

З викладеного випливає, що всупереч вимогам п. 8. 9 ч. 3 ст. 340 ГПК України, Мошнівська сільська рада не зазначає посилання на порушену державним виконавцем норму закону при ухваленні постанов про виведення виконавчих проваджень із зведеного виконавчого провадження та не вказує обставин, якими обґрунтовує такі свої вимоги, не конкретизує, в чому виявилось протиправність дій державного виконавця в цих двох конкретних випадках.

Суд також враховує, що серед іншого, для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця (заявлених у п. 1, 2 прохальної частини скарги), вирішальне значення має суть оспорюваних дій, яка Мошнівською сільською радою в поданій скарзі не зазначена. Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2019 у справі № 908/2349/14.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 340 ГПК України, до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, проте, Мошнівська сільська рада не надала доказів надсилання поданої скарги з додатками стягувачу - Державній екологічній інспекції центрального округу.

Відповідно до ч. 5 ст. 340 ГПК України, суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Оскільки, як встановлено судом, скаргу (в частині вимог, заявлених у п. 1, 2 прохальної частини скарги) подано без додержання вимог п. 3, 5, 7, 8, 9 ч. 3, п. 2 ч. 4 ст. 340 ГПК України, скарга Мошнівської сільської ради на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця в частині вимог, заявлених у п. 1, 2 прохальної частини скарги, підлягає поверненню без розгляду.

Щодо вимог, заявлених у п. 3 - 13 скарги, суд повторює, що відповідно до ст. 339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 340 ГПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України "Про виконавче провадження", згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведених правових норм, передбачених ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням вимог ст. 340 ГПК України, випливає, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно. Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2019 у справі № 908/2349/14.

У свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" відносить до справ адміністративної юрисдикції спори зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13, від 07.02.2019 у справі № 927/769/16, від 11.09.2019 у справі № 925/138/18, від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15, від 20.09.2018 у справі № 821/872/17, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц, від 09.10.2019 у справі № 758/201/17.

Тобто судова практика щодо питання юрисдикції у даній категорії справ, є усталеною.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що заявлені скаржником вимоги з п. 3 до п. 13 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій в межах стягнення витрат виконавчого провадження підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). (ч. 10 ст. 11 ГПК України)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Підсумовуючи викладене, суд відмовляє у відкритті провадження з розгляду скарги Мошнівської сільської ради на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця в частині вимог, заявлених у п. 3 - 13 прохальної частини скарги і роз`яснює право скаржника звернутися з такими вимогами у порядку адміністративного судочинства до Черкаського окружного адміністративного суду.

Стосовно вимог, зазначених у п. 14-15 прохальної частини скарги, а саме:

- звернення уваги органу, що здійснює контроль за діяльністю державного виконавця, на необхідність проведення службової перевірки щодо наявності в діях виконавця ознак дисциплінарного проступку;

- вжиття заходів для забезпечення недопущення у майбутньому аналогічних порушень під час здійснення виконавчих дій,

то суд враховує, що скаржником не обґрунтовано звернення з такими вимогами. Суд встановив, що вимоги "Звертати увагу" та "вживати заходів для забезпечення недопущень у майбутньому" - не є способами захисту прав боржника у виконавчому провадженні відповідно до приписів процесуальних кодексів та Закону України "Про виконавче провадження", тому в цій частині суд відмовляє у відкритті провадження по розгляду скарги і зазначає, що такі вимоги не підлягають розгляду за правилами будь-якого судочинства.

Керуючись ст. 234-235, 255, 340 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Мошнівської сільської ради на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця в частині вимог про:

- визнання протиправною та скасування Постанови головного державного виконавця Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Вдовиченко Н.О. від 29.07.2025 у виконавчому провадженні № 77418591 про виведення цього провадження зі зведеного виконавчого провадження № 77426341;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 29.07.2025 у виконавчому провадженні № 77419005 про виведення цього провадження зі зведеного виконавчого провадження № 77426341 - повернути без розгляду.

Відмовити у відкритті провадження з розгляду скарги Мошнівської сільської ради на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця в частині вимог про:

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722490 щодо стягнення виконавчого збору у сумі 299,95 грн;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722490 про арешт коштів боржника;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722658 щодо стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 388,70 грн;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722658 про арешт коштів боржника;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722595 щодо стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 388,70 грн;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722595 про арешт коштів боржника;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78722724 щодо стягнення виконавчого збору у сумі 12 213,50 грн;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 28.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про арешт коштів боржника;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 29.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про арешт транспортних засобів боржника;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 29.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про арешт нерухомого майна боржника;

- визнання протиправною та скасування Постанови від 29.07.2025 у межах виконавчого провадження № 78722724 про розшук майна боржника;

- звернення уваги органу, що здійснює контроль за діяльністю державного виконавця, на необхідність проведення службової перевірки щодо наявності в діях виконавця ознак дисциплінарного проступку;

- вжиття заходів для забезпечення недопущення у майбутньому аналогічних порушень під час здійснення виконавчих дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Копії ухвали надіслати заявнику за допомогою системи "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА