Рішення № 129441408, 05.08.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1956/25Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бойченко О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Уліцька А.В.,

від ОМР: Явченко Д.В.,

від Департаменту: Бондар А.Г.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Семенова Дмитра Анатолійовича про стягнення 72605,27 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1956/25; призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження на 19.06.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 15.07.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 р.: оголошено перерву в судовому засіданні до 05.08.2025 р.; повідомлено учасників справи, що розгляд справи проводитиметься в розумні строки, передбачені ГПК України, оскільки є необхідність додаткової перевірки правильності наданого розрахунку ціни позову.

Представник відповідача у засідання суду, в т.ч. те, в якому ухвалено рішення, не з`явився. Про дату, час та місце їх проведення повідомлявся шляхом надсилання ухвал на поштову адресу, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому ухвали повернулись неврученими з відмітками про відсутність адресата.

З урахуванням викладеного, змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, відповідач вважається належним чином сповіщеним про судовий розгляд, тому неявка його представника не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 05.08.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі ОМР) та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Семенова Дмитра Анатолійовича (далі ОСОБА_1 ), в якій просить стягнути 72605,27 грн заборгованості, що складається із заборгованості по орендній платі у розмірі 14782,07 грн та невиконаних зобов`язань зі сплати неустойки за прострочення об`єкту оренди в сумі 57823,20 грн.

В обґрунтування позову вказано на неналежне виконання Семеновим Д.А. умов укладеного ним як ФОП, діяльність якої на теперішній час припинена, договору оренди нежитлового приміщення від 05.05.2008 р. № 34-С/08 шляхом несплати орендних платежів за період з 01.01.2018 р. по 01.09.2020 р. та неповернення об`єкту оренди в період з 02.09.2020 р. по 24.10.2023 р.

На виконання протокольної ухвали Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 р. Прокурором та Департаментом подано тотожні за змістом письмові пояснення щодо складеного розрахунку ціни позову, зміст яких зводиться до того, що рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 р. по справі № 916/4078/21 за позовом Департаменту виселено ФОП Семенова Д.А. з орендованого нежитлового приміщення, а також встановлено факт припинення договору оренди після 01.09.2020 р. Водночас, лише 24.10.2023 р. державним виконавцем складено акт, яким зафіксовано звільнення об`єкта оренди. Таким чином, відповідач має сплатити, зокрема, неустойку, нараховану за правилами ч.2 ст.785 ЦК України за період з дати закінчення дії договору до моменту повернення приміщення.

Представник ОМР у судових засіданнях усно підтримав доводи, зазначені в позові та письмових поясненнях Прокурора та Департаменту.

Відповідач відзив на позов не подав, з огляду на що розгляд справи здійснено за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність тверджень Прокурора та позивачів фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

05.05.2008 р. між Відділом освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (Орендодавець) та ФОП Семеновим Д.А. (Орендар) укладено договір оренди № 34-С/08 (Договір), згідно з п.п.1.1,1.2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване у закладі ОНВК № 67 за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 14 а, поверх перший, площею 58,5 кв.м, 14 годин на місяць, під курси англійської мови. Строк дії договору оренди з 05.05.2008 р. до 01.06.2009 р.

За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з урахуванням податку на землю відповідно суми орендної плати, визначеної в протоколі конкурсної комісії № 3/3 від 14.04.2008 р., приведеного у додатку, що становить за перший після підписання договору місяць 41,15 грн (без податку на додану вартість та індексу інфляції). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається, шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (п.2.2 Договору).

У подальшому сторонами неодноразово вносились зміни до умов Договору, в т.ч. додатковим договором від 23.03.2018 р. № 25 змінено назву Орендодавця на Департамент та доповнено зміст Договору п.1.4, згідно з яким Орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності, а додатковим договором від 01.09.2018 р. № 26 продовжено терміну дії Договору до 01.09.2019 р. та встановлено у п.2.2 Договору обов`язок Орендаря з 01.09.2018 р. вносити орендну плату за місяць у розмірі 457,79 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 р. по справі № 916/4078/21 позовні вимоги Департаменту задоволено та виселено ФОП Семенова Д.А. з частини нежитлового приміщення першого поверху площею 61,7 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 14а.

Цим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено преюдиційну на підставі ч.4 ст.75 ГПК України обставину щодо: пролонгації орендних відносин до 01.09.2020 р. згідно з п.7.1 Договору та ч.2 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у зв`язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії; припинення дії Договору після 01.09.2020 р. відповідно до ст.18 нової редакції Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна.

24.10.2023 р. Державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі складено акт, яким зафіксовано звільнення Орендарем об`єкта оренди.

Звертаючись з позовом у рамках провадження у даній справі, Прокурор зазначив, що Департаментом не вживаються заходи щодо стягнення з Семенова Д.А. заборгованості з орендної плати та неустойки, нарахованої за прострочення повернення об`єкта оренди.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 6 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Правові, економічні та організаційні відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України ,,Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону України орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

В ч.1 ст.24 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено…

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між Департаментом та ФОП Семеновим Д.А., який на теперішній час втратив статус ФОП, існували господарські зобов`язання на підставі Договору, який діяв до 01.09.2020 р.

При цьому на виконання умов Договору Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято у строкове платне користування орендоване нежитлове приміщення, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі.

В свою чергу, в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629 ЦК України Семенов Д.А. орендну плату за період з 01.01.2018 р. по 01.09.2020 р. у розмірі 14782,07 грн не перерахував, незважаючи на те, що строк виконання відповідних зобов`язань настав згідно з ч.1 ст.530 ЦК України та п.1.4 Договору.

Враховуючи викладене, перевіривши арифметичну та методологічну правильність розрахунку заборгованості в цій частині, господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення орендної плати підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки дія Договору закінчилася 01.09.2020 р., а об`єкт оренди фактично повернуто тільки 24.10.2023 р., що підтверджується актом державного виконавця, господарський суд погоджується з Прокурором у тому, що Департамент має право на нарахування неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України. Між тим, позовну вимогу про її стягнення слід задовольнити в сумі 46258,56 грн, тобто частково, з огляду на наступне.

ПК України як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань юридичною особою, а, навпаки, в ПК України прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України.

Виходячи з аналізу ч.2 ст.785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.

Неустойка, нарахована на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. у справі № 916/1319/19. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, при розрахунку розміру неустойки згідно з ч.2 ст.785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися Орендарем Орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Відтак, позовна вимога про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 46258,56 грн, приймаючи до уваги те, що, як арифметично правильно зазначено в розрахунку заборгованості, подвійна орендна ставка з ПДВ за період за період з 02.09.2020 р. по 24.10.2023 р. становить 57823,20 грн, проте правові передумови для нарахування ПДВ у Департаменту відсутні, тому від 57823,20 грн слід відняти 20%.

Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України „Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як встановлено судом, при подачі через підсистему ,,Електронний суд позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру про стягнення 72605,27 грн, Прокурор сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.03.2025 р. № 759, натомість мав сплатити 2422,40 грн.

За правилами п.1 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі наведених норм та усного клопотання, заявленого в судовому засіданні 05.08.2025 р., господарський суд повертає Прокурору надмірно сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, сплачений за його подачу судовий збір у розмірі 2422,40 грн покладається на Прокурора та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, ст.7 Закону України ,,Про судовий збір, ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Семенова Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (5039, м Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) 14782/чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві/грн 07 коп. заборгованості по орендній платі, 46258/сорок шість тисяч двісті п`ятдесят вісім/грн 56 коп. неустойки за прострочення повернення об`єкту оренди.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Семенова Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вулиця Пушкінська, будинок 3, код 03528552) 2036/дві тисячі тридцять шість/грн 56 коп. судового збору.

Повернути з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вулиця Пушкінська, будинок 3, код 03528552) 605/шістсот п`ять/грн 60 коп. судового збору, сплачених за платіжною інструкцією від 25.03.2025 р. № 759, оригінал якої знаходиться у прокуратури.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 серпня 2025 р.

Суддя Л.В. Лічман