Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження № 2/679/608/2025
Справа № 679/789/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2025 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Мілоан» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 03.09.2024 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 101216453 (далі кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 18000,00 грн строком на 345 днів, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію за користування ним.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість загальний розмір якої складає 53611,83 грн, з яких: 17676,98 грн заборгованості за тілом кредиту, 14334,85 грн заборгованості за відсотками, 12600,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 9000,00 грн заборгованість за пенею.
За таких обставин ТОВ «Мілоан» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 53611,83 грн заборгованості за кредитним договором, 2422 грн 40 коп. судового збору.
Ухвалою судді від 09.06.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, у строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, від сторін не надійшло, відзив на позовну заяву відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, не подав.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що 03.09.2024 ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) і ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 18000,00 грн, а той, у свою чергу, зобов`яався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним (пункти 1.1, 1.2 кредитного договору).
Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом пропозиції ОСОБА_1 укласти цей договір (анкети-заяви на кредит №101216453 від 03.09.2024) і прийняття пропозиції ТОВ «Мілоан». ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 583608).
Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору встановлено, що кредит надається загальним строком на 345 днів з 03.09.2024 по 14.08.2025.
Загальні витрати позичальника за кредитом складають 59791,20 грн, денна процентна ставка 0,96% (пункт 1.5 кредитного договору).
Пунктом 1.5.1 встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 2160,00 грн, яка нараховується за ставкою 12 відсотків від суми кредиту одноразово у момент видачі кредиту.
Згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору: комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) 27720,00 грн. що нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.
Відповідно до пунктів 1.5.3, 1.5.4 кредитного договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 220,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно цих пунктів проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 29911,20 грн.
Пунктом 4.3 договору визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених п. 4.1, 4.2 цього договору не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (пункт 2.1 кредитного договору).
03.09.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок вказаний позичальником (платіжну карту НОМЕР_1 ) 18000,00 грн згідно договору №101216453, що підтверджується інформацією наданою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 10.02.2025 за № 7/7437.
Натомість, відповідач у встановлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти не сплатилв проценти та комісії за користування ними у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 53611,83 грн, із яких: 17676,98 грн тіло кредиту; 14334,85 грн відсотки; 12600,00 грн комісія за обслуговування кредиту, 9000,00 грн неустойка, що підтверджується проведеним ТОВ «Мілоан» розрахунком.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
При укладенні будь-якого договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, у якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісій, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти (18000,00 грн) на картковий рахунок позичальника, який ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом у сумі 17676,98 грн та відсотками у сумі 14334,85 грн, всього 32011,83 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 9000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.
Разом з тим, положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.
З досліджених судом доказів встановлено, що пеня за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором від 03.09.2024 нарахована у період дії в Україні воєнного стану, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).
Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
З огляду на вказані норми закону, відповідача ОСОБА_1 , як позичальника за кредитним договором, слід звільнити від обов`язку сплати пені за неналежне виконання зобов`язань у розмірі 9000,00 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Судом встановлено, що окрім комісії за надання кредиту договором обумовлено сплату комісії за обслуговування кредиту, розмір заборгованості зі сплати якої позивачем визначено у сумі 12600,00 грн.
Як вбачається зі змісту кредитного договору № 101216453 від 03.09.2024 комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п. 1.5.2 цього договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування (білінг, сервісні повідомлення, актуалізація інформації в особистому кабінеті позичальника, тощо), що нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).
Стягнення із відповідача комісії за обслуговування кредиту, а саме за дії, які банк здійснює на власну користь (електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо), або за дії, які позичальник здійснює на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин, протирічать ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
За викладених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в цій частині.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як убачається з матеріалів позовної заяви позивачем визначено суму понесених судових витрат у сумі 12422,40 грн, яка складається із судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Понесення витрат на сплату судового збору підтверджується платіжною інструкцією № 26 від 04.06.2025, у той же час, доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн матеріали справи не містять.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1453,44 гривень, що пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (60% ціни позову).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 101216453 у розмірі 32011 (тридцять дві тисячі одинадцять) гривень 83 копійки.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» 1453,44 гривень витрат пронесених на оплату судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 08 серпня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607, адреса: вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.М. Стасюк
Судове рішення № 129437531, Нетішинський міський суд Хмельницької області було прийнято 08.08.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 679/789/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: