Ухвала суду № 129434868, 11.08.2025, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/484/24

Провадження № 2-п/513/7/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року Саратський районний суд Одеської області:

в складі: головуючого-судді В.С.Миргород

секретарі Аркуші І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Сарата Одеської області заяву про скасування заочного рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в особі представника за позивача Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 25.11.2024 року ухвалено:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" строк позовної давності для подання позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіджиФінанс", код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, заборгованість за кредитним договором № 200510497 від 20 квітня 2016 року станом на 27 березня 2024 року у розмірі 79085,30 грн (сімдесят дев`ять тисяч вісімдесят п`ять грн 30к.), з яких: 17 718,72 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 772,27 грн - заборгованість за відсотками, 4 731,79 грн - 3% річних, 21 862,52 грн - сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань, а також 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 к) судового збору.

Роз`яснено порядок оскарження заочного рішення.

Повний текст рішення складено 25 листопада 2024 року.

З відповіді на запит №536195 від 10.04.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відомостей за вказаними параметрами щодо ОСОБА_1 не знайдено. На запит суду до органу державної влади, щодо доступу до персональних даних надійшла відповідь 17.04.2024 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по м.Одеса та Одеській області не значиться.

На запит суду до органу державної влади, щодо доступу до персональних даних надійшла відповідь 07.05.2024 року від Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про те, що інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня інформація в реєстрі територіальної громади.

Згідно заяви №200510497 про надання кредиту останнє місце проживання зазначене: АДРЕСА_2 , згідно паспорту серії НОМЕР_2 (а.с.32).

Частиною 9 статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Таким чином, зважаючи на те, що останнім відомим місцем проживання відповідача є селище Сарата, що справа територіально підсудна Саратському районному суду Одеської області.

Відповідачка звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що в судові засідання не з`являлася, оскільки не знала про наявність цивільної справи про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором. Судові повістки жодного разу їй не були вручені та повідомлення з пошти не надходили. Жодного договору, який би свідчив про намір отримання кредиту сторона позивача суду не надала, в матеріалах справи наявна лише фотокопія її заяви про отримання кредиту від 20.04.2016 року, договір про відступлення права вимоги від 20.07.2020 року №7-БМ завірений представником позивача, інші підписи у тому числі і первісного кредитора відсутні, тобто позивач не надав доказів наявності в нього права вимоги до відповідача. Надана позивачем виписка з рахунку не є документом в юридичному сенсі та не може підтверджувати факту наявності боргових зобов`язань, тобто позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності заборгованості у відповідачки за кредитним договором від 20.04.2016 року, а тому вважає стягнення з неї коштів за цим рішенням неправомірним, у зв`язку з чим просила його скасувати. Зазначає, що повний текст заочного рішення від 25.11.2024 року отримала тільки 03.06.2025, тому просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, як такий, що пропущений з поважних причин.

Представник позивача у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, був повідомлений належним чином в підсистему «Електронний суд», клопотання про відкладення розглядом заяви до суду не направив.

Відповідача ОСОБА_2 направила до суду заяву про проведення судового розгляду без її участі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце його засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

За ч. 1 ст. 287 ЦПК заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши подану заяву, суд вважає, що заочне рішення не підлягає скасуванню з таких підстав.

Виходячи зі змісту статті 280 ЦПК України, законом визначено чотири умови, сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 «Заочний розгляд справи» (стаття 281 ЦПК України).

Згідно вимогст.284 ЦПК України слідує, що:

1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд може поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо сторона відповідача наддасть суду поважні причини, які об`єктивно перешкоджали її звернутися у встановлений законом строк з такою заявою.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Згідно заяви відповідачки №200510497 від 20.04.2016 року адреса проживання відповідача ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_2 . та саме за цією адресою направлялись виклики до суду (а.с.32).

Позивачка у додатку до заяви про скасування заочного рішення зазначила, що 03.05.2017 року уклала шлюб з ОСОБА_3 у Чортківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №70 та її присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_4 » (а.с.178) та надала витяг з реєстру територіальної громади про те, що з 25.11.2022 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.177).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), забезпечуючи єдність судової практики, скасувала постанову апеляційного суду зробивши такі правові висновки.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

ЄСПЛ зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).

У ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції з підстави неналежного повідомлення в суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу.

Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за останнім місцем проживання, про яке зазначила відповідачка у заяві на отримання кредиту (а.с.32), підтвердженням того в матеріалах справи міститься:

- повернута поштова кореспонденція (конверт, повідомлення, судова повістка про розгляд справи на 20.08.2024 року, ухвала про відкриття провадження) з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 99, 105 ):

- повідомлення на сайт «Судова влада України» від 24.10.2024 року про розгляд справи призначеної на 25.11.2024 року (а.с. 108);

Копія заочного рішення суду була направлена відповідачці за останньою адресою місця проживання, яка повернулась з відміткою «адресат відсутній за місцем проживання» (а.с.121).

28.05.2025 року відповідачка звернулась до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи при цьому зазначила, своє нове прізвище та адресу реєстрації (а.с.128)

Копія заочного рішення та всі запитує мі документи відповідачка отримала на електронну адресу 03.06.2025 року (а.с.139).

11.06.2025 року звернулась до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення суду від 25.11.2025 року (а.с.140).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.06.2025 року апеляційна скарга залишена без руху (а.с.139).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.07.2025 року апеляційна скарга повернута особі, яка її подала (а.с.159).

08.07.2025 року до Саратського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 25.11.2024 року, разом з клопотанням про поновлення строку про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення (а.с.167, 179).

У зв`язку з чим, опираючись на практику Європейського суду з прав людини в частині уникнення надмірного процесуального формалізму, суд вважає за можливе поновити строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вище наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Зі змісту ст. 288 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та відсутність долучених письмових доказів, які можуть вплинуть на рішення суду та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, за відсутності зазначених обставин у сукупності, враховуючи той факт, що обставини справи з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 25.11.2024 року, яке було ухвалене за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в особі представника за позивача Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, визнавши причини пропуску поважними.

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області у справі №513/484/24 від 25.11.2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в особі представника за позивача Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за кредитним договором, залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області, шляхом подання апеляційної скарги.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Миргород