Ухвала суду № 129432315, 31.07.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9519/25

Провадження № 1-кс/201/3427/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяу м.Дніпропетровськ,громадянина України,проживаючого заадресою АДРЕСА_1 ,з професійно-технічноюосвітою,не одруженого,військовослужбовця військовоїслужби запризовом підчас мобілізації, раніше судимого,підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025042130000954 від 10 липня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, бездоганного та неухильного додержання військової дисципліни, яка зобов`язує кожного військовослужбовця поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, маючи зняту але не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову, повторно, вчинив корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 , 01 липня 2025 року, близько 12.00 години, перебуваючи біля території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 та знаходиться в користуванні по праву оренди у потерпілого ОСОБА_7 , маючи прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з іншого приміщення в умовах воєнного стану, впевнившись, що на території домоволодіння, в будинку та господарчих приміщеннях ніхто не перебуває, цілком усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, будучи заздалегідь обізнаним, що можливість проникнення на територію домоволодіння через отвір в паркані, яким огорожена територія домоволодіння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, з метою власного незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, незаконно проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки пройшов до господарської споруди (сараю), розташованого за житловим будинком та, продовжуючи реалізацію свого прямого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, користуючись відсутністю будь-яких осіб в будинку та на території домоволодіння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, цілком розуміючи незаконність свого входження (потрапляння) в інше приміщення та перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в нього права на перебування там, де знаходиться майно орендаря - ОСОБА_7 , яким він бажає незаконно заволодіти, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, шляхом зриву навісного замка, проник до іншого приміщення - господарської споруди (сараю), яким користується потерпілий, звідки викрав належні йому речі, а саме: циркулярну дискову пилу марки «Makita», модель HS 7601, вартістю 5106 гривень 67 копійок, кутову шліфувальну машину марки «Makita», модель GA5030, вартістю 1775,00 гривень та кутову шліфувальну машину марки «GRAND» модель МШУ-125-1300 вартістю 500,00 гривень, які поклав до наявного при ньому заздалегідь підготовленого пакету, після чого, тримаючи викрадене майно безпосередньо при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, спричинив тим самим потерпілому майнову шкоду на загальну суму 7 381 гривень 67 копійок.

Відомості про даний факт були внесені до ЄРДР 10 липня 2025 року за № 12025042130000954, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

30 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв`язку з чим, останній може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував стосовно задоволення клопотання, та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.

Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 12025042130000954 від 10 липня 2025 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

30 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Крім того, у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 01 липня 2025 року, протокол огляду від 01 липня 2025 року, протокол огляду від 01 липня 2025 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 10 липня 2025 року, висновок експерта № СЕ-19/104-25/227589-ТВ від 14 липня 2025 року, висновок експерта № СЕ-19/104-25/27950-ТВ від 16 липня 2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 14 липня 2025 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 від 14 липня 2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 14 липня 2025 року, протокол огляду від 14 липня 2025 року, висновок експерта № СЕ-19/104-25/29408-Д від 24 липня 2025 року, протокол огляду місця події від 15 липня 2025 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 30 липня 2025 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.

Також, на думку слідчого судді, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді восьми років позбавлення волі. Таким чином, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також, враховуючи, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, останній може винити інше кримінальне правопорушення.

В той же час, прокурором доведена і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді восьми років позбавлення волі, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, тому перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового слідства, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; майновий стан останнього, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також майновий та сімейний стан останнього, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком дії до 28вересня 2025року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою є 28вересня 2025року.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 14.15 годині 01 серпня 2025 року.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1