Рішення № 129430107, 11.08.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/474/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 рокус-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Данілової О.С.,

представника відповідача Різника Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ТОВ «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінпром маркет», адреса: вул. Михайла Стельмаха, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 43311346 (далі позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 10 травня 2021 року між ТОВ

«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики

№ 75548572, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1400,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% на день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису v4FliYDG8w), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

22 травня 2021 року між позикодавцем та позичальником/відповідачем за ініціативою останнього було Додаткову угоду № 75548572 до Договору позики № 75548572, за умовами якої позичальник збільшує суму позики на 2600,00 грн. Таким чином, загальний розмір позики становить 4000,00 грн.

Відповідач отримав від позикодавця позику в сумі 4000,00 грн.

Згідно п. 4.2. Договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно з п. 6.5. Правил, у редакції на час укладення Договору у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку не повернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Відповідач отримані від позикодавця кошти не повернув, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 12931,12 грн, яка складається з

- 4000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу;

- 8931,12 грн. заборгованість за відсотками.

26 жовтня 2021 року між первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики, що підтверджується Реєстром прав вимог.

В подальшому 03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики, що підтверджується Реєстром прав вимог.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на приписи цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 12931,12 грн. та понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 червня 2025 року витребувано у АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 та виписку по вказаному картковому рахунку за період з 10 травня 2021 року по 13 травня 2021 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві розгляд справи просив проводити за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача Різник Ю.С. повідомив суд, що відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає у повному обсязі. За поясненнями відповідача ОСОБА_1 , наданими своєму представнику, останній грошові кошти у кредит не отримував, проте така позиція повністю спростовується витребуваними у АТ КБ «ПриватБанк» доказами.

Виходячи з приписів ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положеньст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно дост. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності дост. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статею 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2ст. 639 ЦК України).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205,207 ЦК України).

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1ст. 1055 ЦК Українивизначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 10 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75548572 в електронній формі, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами Договору строк (надалі - строк позики), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 Договору).

Відповідно до умов Договору, викладених у п. 2 Договору, сума позики 1400,00 грн, строк позики 30 днів; процентна ставка 1,99% фіксована. Проте у цьому ж пункті договору наведено розрахунок орієнтовної загальної вартості кредиту, згідно якого дата надання кредиту 10 травня 2021 року, дата повернення позики (останній день) 09 червня 2021 року, знижена процентна ставка/день - 0,99 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) - 2,70 % за день, орієнтовна реальна річна процентна ставка

361,35 %, орієнтована загальна вартість позики 1815,80 грн.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення позики (п. 4 Договору).

Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі (п. 4.2. Договору).

Цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п. 5 Договору).

22 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 75548572 до Договору позики

№ 75548572 від 10 травня 2021 року, відповідно до змісту якої на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 1400,00 грн. на 2600,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 4000,00 грн. (п. 1 Додаткової угоди).

Позичальник розуміє та підтверджує те, що у зв`язку із збільшенням загального розміру позики, зміниться орієнтовна загальна вартість позики, яка складе 4879,12 грн. (п. 2 Додаткової угоди).

Зазначена вище загальна вартість позики та процентів, що підлягають сплаті, наведена з урахуванням належного, повного та своєчасного виконання позичальником зобов`язань за договором. У разі невиконання та несвоєчасного виконання позичальником зобов`язань за договором, зазначена сума перераховується на умовах договору (п. 3 Додаткової угоди).

Інші положення договору не змінені та не доповнені цією додатковою угодою залишаються без змін та сторони підтверджують по ним свої зобов`язання (п. 4 Додаткової угоди).

До матеріалів справи позивач додав Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджені рішенням загальних зборів учасників вказаного товариства

№ 11/02/2021 від 11 лютого 2021 року.

Згідно п. 6.5 Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не у повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Грошові кошти за кредитним договором було отримано відповідачем, що підтверджується копіями платіжних інструкцій та довідками ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 26 грудня 2024 року № КД-000005467/ТНПП, випискою АТ КБ «Приват Банк».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 12931,12 грн, яка складається з

- 4000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу;

- 8931,12 грн. заборгованість за відсотками.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

26 жовтня 2021 року між первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики, що підтверджується Реєстром прав вимог № 2.

В подальшому 03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики, що підтверджується Реєстром заборгованості.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до позивача, перейшло право вимоги за Договором позики, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правиламист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1ст. 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до Договору позики № 75548572 від 10 травня 2021 року (з урахуванням Додаткової угоди) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 09 червня 2021 року. ТОВ «Фінпром маркет» відповідно до договору факторингу набуло право вимоги заборгованості.

Щодо умов договору, зокрема його невід`ємної частини у вигляді Правил надання грошових коштів у позику, в пункті 6.5. яких передбачено нарахування відсотків протягом

90 днів у разі неналежного виконання умов договору в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування, то суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження

№ 12-16гс22).

Суд звертає увагу на помилковість твердження представника товариства, що нарахування зазначених відсотків передбачено статтею 1048 ЦК України, оскільки ним не враховано, що строк дії договору закінчився 09 червня 2021 року.

Отже, суд, здійснивши тлумачення умов відповідних правил доходить висновку, що нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом за 90 календарних днів після настання строку повернення позики є нічим іншим як мірою відповідальності за неналежне виконання умов договору, що передбачено ст. 625 ЦК України, із застосуванням відсоткової ставки погодженої сторонами.

Тому з огляду на наведе вказані відсотки, які передбачені пунктом 6.5 Правил також підлягають стягненню на користь товариства з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкці, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 гривень, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Також представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу стороною відповідача заявлено не було.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у додатковій постанові Верховного Суду від 05 квітня

2023 року у справі № 756/8257/15.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено судом у повному обсязі, суд приходить до висновку, що понесені судові витрати на надання професійної правничої допомоги слід стягнути у повному обсязі у розмірі 3500,00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.141,259,263-265,279,280 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ТОВ «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінпром маркет», адреса:

вул. Михайла Стельмаха, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_3 , заборгованість за Договором позики

№ 75548572 у розмірі 12931,12 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять одну гривню 12 копійок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінпром маркет», адреса:

вул. Михайла Стельмаха, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_3 , понесені судові витрати у розмірі 5922,40 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 40 копійок) гривень, що складаються і суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О.Г. Романова