Ухвала суду № 129424467, 12.05.2025, Арцизький районний суд Одеської області

cправа № 492/46/24

провадження № 2/492/162/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, -

встановив:

Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вОдеській області(далі УПФУв Одеськійобласті)звернулося доАрцизького районногосуду Одеськоїобластіз зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми пенсії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 травня 2016 року УПФУ в Одеській області було призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника на ОСОБА_1 . За період з 01 липня 2020 року по 30 вересня 2020 року позивачем було надмірно виплачені кошти відповідачу у розмірі 3150,00 грн., яка у розмірі 20% від суми пенсії утримувалася з 01 жовтня 2020 року, однак через закінчення строку навчання відповідачу виплата вказаної пенсії була припинена з 01 липня 2021 року та залишилася сума переплати пенсії у розмірі 1213,16 грн., тому позивач просить стягнути її з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного повернення.

Представниця позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, але до суду від неї надійшла заява, в якій просила суд про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про неможливість прибути у судове засідання суд не повідомив, до суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Під час підготовки справи до судового розгляду, судом встановлено, що зазначена позовна заява подана з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, тобто встановлені обставини, які не дають суду підстави здійснити судовий розгляд по суті, а які дають підстави для надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, без усунення яких не можливо прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, ціна позову становить 1213,16 грн., 1,5 відсотка ціни позову становить 18,20 грн., що є менше за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то сума судового збору за вимогу майнового характеру, яка підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду, складає 3028,00 грн.

У позовній заяві позивач щодо сплати судового збору послався на те, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. При цьому судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. При вирішенні питання, пов`язані з судовими витратами (щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розгляду або звільнення від їх сплати) суди повинні та віднови забезпечувати належний баланс між інтересами держави у стягнені судового збору та розгляду справ - з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду з позовною заявою - з другого боку. Тому суд обов`язково враховує правовий статус. позивача, характер спору, питання, яке вирішується в суді, та забезпечує належний баланс між інтересами держави у сплаті судового збору та інтересами позивача на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (станом на дату подання позову), суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Судом встановлено, що позивач не звертався до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, а тільки послався про зазначене у позові.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пункту 1, пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини 1 статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою, в тому числі, забезпечення сплати судового збору, тому суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 340/661/19.

Враховуючи викладене, беручи до уваги вказані правові висновки Верховного Суду, судом встановлено, що позивачем взагалі не сплачено судового збору, позивачу необхідно оплатити суму судового збору та надати суду докази сплати судового збору.

Відповідно до вимог частини 11 статті 187 ЦПК України суд, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п`яти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Суд вважає за необхідне попередити позивача, що у випадку не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений законом п`ятиденний строк з дня отримання копії наявної ухвали, судом будуть застосовані наслідки, передбачені частиною 13 статті 187, пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК України, тобто позовна заява буде залишена без розгляду.

Одночасно суд зазначає, що статтею 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії суду чітко врегульовані нормами ЦПК України, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Беручи до уваги, що процесуальні вимоги, визначені нормами ЦПК України, є рівними для усіх учасників судового процесу, суд зазначає, що вказані недоліки позовної заяви не свідчать про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача.

Судом при постановленні наявної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Керуючись статтями 187, 211, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії залишити без руху.

Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у встановлений судом п`ятиденний строк з дня отримання копії наявної ухвали і роз`яснити, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.