Ухвала суду № 129424113, 06.08.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11950/25

н/п 2-а/766/430/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення адміністративного позову без руху

06 серпня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Неділько Сергій Миколайович, до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове видворення,

встановив:

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла вищезазначена адміністративна справа.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 КАС України, суд виходить із такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, приписи процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови)

З викладеного вбачається, що строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення органів ДМС про примусове видворення становить десять днів. При цьому, зазначений строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Оскаржуване рішення про примусове видворення з України винесено 23.07.2025 року.

Позов подано до суду 04.08.2025 року через систему «Електронний суд» ЄСІТС (вхід. від 05.08.2025 року №66731/25-Вх), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.

Адміністративний позов не містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, з урахуванням відсутності клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в триденний строк з дня отримання копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Крім того, згідно з положеннями ч. 4 ст. 160 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Всупереч вищенаведеним вимогам до позовної заяви не додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення ПН МХС 001753, якою відповідно до ч. 2 ст. 203 КУпАП накладено на громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 гривень та копію рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства від 23.07.2025 року.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Як видно з матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем до позову додано документи на іноземній мові, без відповідного перекладу на державну мову, якою ведеться судочинство.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, що визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 4 ст. 15 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Положеннями ст. 79 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при звернення із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов про визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове видворення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.

Керуючись ст. ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

постановив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Неділько Сергій Миколайович, до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове видворення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - три днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.І. Майдан