Вирок № 129423688, 08.08.2025, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/441/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2025 р. селище Томашпіль Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42025022310000004 від 31 січня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, освіта середня, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, має на утримані двоє малолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», являючись військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 219/1539 від 22.10.2024, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 з подальшим продовженням підлягає призову на військову службу за мобілізацією.

Так, ОСОБА_4 будучи військовозобов`язаним солдатом, 22.10.2024, пройшов військово-лікарську комісію, згідно якої визнаний придатним до військової служби.

В подальшому, 22.10.2024 ОСОБА_4 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 вручено під особистий підпис повістку для відправки за мобілізацією і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, а саме у військовій частині НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, останньому необхідно було прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , 23.10.2023 о 16:00 год.

Отримавши вказану повістку, військовозобов`язаний ОСОБА_4 будучи придатним до військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно з метою ухилення віл призову за мобілізацією, без поважних причин, маючи можливість прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 в порушення вимог не прибув в указаний вище час до місця призову чим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації.

За вказане суспільно небезпечне винне діяння ОСОБА_4 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 КК України визнав, пояснив, що в жовтні 2024 року він в с. Антонівка ішов в магазин. До нього під`їхала поліцейський автомобіль, звідки вийшли працівники поліції, які попросили пред`явити документи. Він надав їм документи, після чого працівники поліції повідомили йому, що він є ухилянтом та перебуває в розшуку, тому його потрібно доставити в РТЦК та СП на, що обвинувачений повідомив що тільки суд може вирішити чи вчиняв він будь-які кримінальні правопорушення і тільки по рішенню суду він може перебувати в розшуку.

Працівники поліції сказали, що він мусить поїхати з ними, при цьому були ще два працівники РТЦК та СП, однак ОСОБА_4 їхати не хотів, оскільки нічого протиправного не робив.

Далі обвинувачений зателефонував до поліції та повідомив, що його незаконно затримують і не випускають.

Через деякий час приїхав ще один поліцейський автомобіль, працівники поліції обвинуваченого взяли в коло, хапали за руки, але, щоб його не схопили він втік до магазину.

В магазині йому стало погано, після чого він викликав швидку допомогу.

Коли приїхала швидка допомога, медичні працівники дали йому ліки, оскільки був підвищений тиск та боліло серце. Далі його автомобілем швидкої допомоги було доставлено в лікарню в селищі Томашпіль. Весь цей час працівники поліції слідували за ним та не відпускали його. Після чого його привезли в РТЦК та СП де його били та кричали на нього.

ОСОБА_4 сказав працівникам поліції, щоб ті складали протокол затримання, однак ніякого протоколу не складалося та йому не вручалося.

Далі обвинуваченого відвели на проходження ВЛК, він з тиском під дією заспокійливих медпрепаратів пройшов медичну комісію за пів години. Медкомісія визнала його придатним.

Обвинувачений вказав, що під час проходження ВЛК він нічого не розумів так як був під дією ліків

Після ВЛК в приміщенні РТЦК та СП йому вручили повістку, яку він особисто підписав, однак не розумів, що він підписує так як на нього кричали.

Повістку йому дали можливо на 20 жовтня 2024 року, точної дати не пам`ятає, на 16.00 або 17.00 годину мав з`явитися.

За вказаною повісткою він не з`явився, оскільки щодо нього працівниками поліції та працівниками РТЦК та СП були вчинені неправомірні дії та тому, що вважає норми закону про мобілізацію та мобілізаційну підготовку нечинними та неконституційними.

Строкову службу він не проходив, оскільки був визнаний непридатним по стану здоров`я.

В приписному вказано «придатний».

З висновком ВЛК він не погоджується, та хоче додаткових обстежень, однак рішення ВЛК ним не оскаржувалося.

Коли проходив ВЛК то повідомляв лікарів про свої захворювання, однак про додаткові обстеження він не просив, оскільки в той час погано себе почував та погано розумів, що відбувається.

Крім цього, обвинувачений додатково пояснив, що не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки він є християнин та вірить в Бога, крім того зазначив, що в нього хвора дружина, яка потребує підтримки, фінансової допомоги та лікування.

Просив суворо не карати та застосувати до нього умовну міру покарання, а саме іспитовий строк.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, та на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням підлягає призову на військову службу за мобілізацією.

Згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та інших нормативно-правових актів військовозобов`язаний під час військового повномасштабного вторгнення зобов`язаний оновити свої облікові дані, після цього надсилається або вручається повістка компетентними особами. Коли військовозобов`язаний з`являється до РТЦК та СП він проходить ВЛК, далі працівники ТЦК вивчають її фах та здібності і призначають в команду для несення військової служби.

Працівники РТЦК та СП діють в на підставі чинного законодавства та в рамках наданих їм повноважень.

Зазначив, що в приміщенні РТЦК та СП постійно ведеться відеоспостереження і якби був факт застосування насильницьких дій до обвинуваченого він би обов`язково підтвердився, однак такого факту не було.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді старшого інструктора рекрутингу та комплектування, старший сержант.

Свідок зазначила, що нею особисто 22 жовтня 2024 року було видано направлення ОСОБА_4 для проходження ВЛК. Внаслідок рішення ВЛК обвинувачений був визнаний придатним до військової служби та був призначений в команду НОМЕР_1 .

Свідком ОСОБА_4 22 жовтня 2024 року була вручена бойова повістка, в якій було вказано 23 жовтня 2024 року на 16.00 годину з`явитися до РТЦК та СП на відправку.

ОСОБА_4 було роз`яснено, що йому потрібно з собою мати, куди з`явитися, коли та на котру годину і куди він їде.

Повістка була підписана обвинуваченим власноручно.

23 жовтня 2924 року ОСОБА_4 не з`явився на відправку, після чого був складений рапорт на начальника поліції про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.

Вказала, що 23 жовтня 2024 року коли обвинувачений не з`явився за повісткою йому телефонували, однак той не відповідав, а потім телефон був вимкнений.

Ніяких протиправних дій щодо ОСОБА_4 вона не бачила та повідомлень щодо цього не надходило.

Крім показів свідків, даних в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема:

-довідкою ВЛК від 22 жовтня 2024 року № 219/1539, згідно якої солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 придатний до військової служби;

-картою обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби, згідно якої ОСОБА_4 придатний до військової служби;

-розпискою ОСОБА_4 № В1/2343 про отримання повістки для відправки 23.10.2024 о 16.00 год в команду НОМЕР_1 ;

-поіменним списком військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 і відправленні у складі команди НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_4 не з`явився на відправку;

-витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 428М від 23 жовтня 2024 року, згідно якого наказано призвати та направити військовозобов`язаного ОСОБА_4 , 1993 року народження для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в складі команди НОМЕР_1 .

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК України, мало місце за встановлених обставин, останній винен у його вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.

Мотиви призначення покарання.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Пом`якшуючими обставинами, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обтяжуючих обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно висновку досудової доповіді про ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеку для суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує також вимоги статті 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, а також поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити у межах санкції, передбаченої статті 336 КК України у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає необхідним зазначити, що звільнення від відбування покарання з випробуванням військовозобов`язаного за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання конституційного обов`язку пов`язаного із захистом Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 для виконання даного вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

В умовах дії воєнного стану відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1