Ухвала суду № 129421541, 08.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

08 серпня 2025 року Київ№ 320/39992/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд Голд» про забезпечення позову до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в:

07.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду звернулось ТОВ «Аккорд Голд» із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Просили вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 № 2244 про анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації:15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, місцезнаходження: 04080, України, м. Київ, Подільський район, вулиця Кирилівська, 60 товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд Голд» (код ЄДРПОУ: 45602454) на «право оптової торгівлі тютюновими виробами» до розгляду справи по суті.

Предметом позову, з яким позивач має намір звернутися до суду, є рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 № 2244.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За приписами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування заяви зазначили, що з метою здійснення господарської діяльності заявником було отримано ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації: 15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, місцезнаходження: 04080, України, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, 60.

Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 № 2244 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації: 15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, місцезнаходження: 04080, України, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, 60 з підстав: пункт 10 частини другої статті 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями): факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, факт відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, яке внесено до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб.

Заявник зазначив, що для здійснення господарської діяльності ним було укладено ряд відповідних договорів, проте рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 № 2244 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації:15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, місцезнаходження: 04080, України, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, 60 унеможливлює здійснення заявником своєї господарської діяльності, оскільки на право на «оптову торгівлю тютюновими виробами» скасовується з дати прийняття відповідного розпорядження.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, що, у свою чергу, дасть можливість уникнути заподіяння йому збитків. Звернули увагу, що всіма договорами поставки передбачена відповідальність за невиконання умов договорів, яка, в свою чергу, виникає у зв`язку з отриманням рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 № 2244 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації:15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, місцезнаходження: 04080, України, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, 60, оскільки це рішення фактично зупиняє діяльність заявника та не дозволяє виконувати взяті на себе зобов`язання з оплати за поставлений товар, а також не дає можливості здійснити поставку товару, що, у свою чергу, призводить до збитків, неможливості сплати податків та заробітної плати працівникам, а у подальшому може призвести до банкрутства підприємства.

Разом із тим, можливість здійснення заявником господарської діяльності та сплати податків залежить від наявності ліцензії на право «оптової торгівлі тютюновими виробами». У зв`язку із цим, наказом від 24.07.2025 № 1 введено простій у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі (анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами). Цим же наказом оплату праці співробітникам на період припинення роботи буде здійснюватися у розмірі 2/3 від посадового окладу. Також листами від 25.07.2025 №№ 250725-1, № 250725-2, № 250725-3, 250725-4, 250725-5, 250725-6, 250725-7, 250725-8, 250725-9 заявник повідомив контрагентів, що «у зв`язку з розпорядженням №2244 від 24.07.2025 ГУ ДПС у м. Києві, анульовано ліцензію на право оптової торгівлі № 990211202400031, яка була видана на період 15.10.2024-15.10.2029, не має можливості проводити відвантаження товару, а саме тютюнові вироби».

Таким чином, на переконання заявника, анулювання ліцензії повною мірою зупиняє діяльність товариства та призводить до збитків. Звернули увагу, що у подальшому невиконання договорів через відсутність можливості поставки продукції (анулювання ліцензії) зумовлює застосування штрафних санкцій до заявника від контрагентів. Навіть у разі позитивного вирішення цієї справи, заявник зазнає необґрунтованих наслідків, які неможливо буде виправити. Також стверджували відсутність можливості здійснити оплату за укладеним із відповідною юридичною особою договору оренди від 01.10.2024, за надання «оренди приміщення».

Про необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам заявника та третіх осіб, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить. Тобто, на переконання представника, на цей час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв`язку із чим для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, вказали, що підприємство фактично позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність до моменту перевірки правомірності прийняття рішення від 24.07.2025 року № 2244, яке заявник має намір оскаржити до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.

За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.

Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, який заявник має намір подати до суду, з установленням усіх фактичних обставин справи.

Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності рішення, яке заявник має намір оскаржити до суду, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.08.2024 у справі № 320/4183/24 за наслідками розгляду касаційних скарг Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 про забезпечення позову у справі за позовом юридичної особи приватного права до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки, надаючи оцінку доводам особи-позивача про наявності підстав для забезпечення позову, виснував, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Також Верховний Суд зазначив, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити товариство від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо, однак варто врахувати, що такі обставини підлягають доведенню виключно на стадії розгляду справи по суті спору у встановленому процесуальним законом порядку, а не під час вирішення питання про забезпечення позову. Ці обставини не визначені нормами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України як безумовні підстави для забезпечення позову.

У названій постанові Верховний Суд заперечив той факт, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити Товариство від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо. Вказав, що такі обставини підлягають доведенню на стадії розгляду справи по суті спору у встановленому процесуальним законом порядку, а не під час вирішення питання про забезпечення позову. Ці обставини не визначені нормами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України як безумовні підстави для забезпечення позову.

У контексті названого, слід звернути увагу на правові позиції Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18, від 30.09.2021 у справі № 160/7358/21 та у справах № 640/23179/19, № 460/549/20, № 826/16216/18, за змістом яких підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше й у разі оскарження відповідного акта суб`єкта владних повноважень, особа має право разом із іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

У названих провадженнях Верховний Суд відхилив доводи стосовно можливого нанесення суб`єкту господарювання майнової шкоди як підстави для забезпечення позову і обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів, зазначивши, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

За наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Скрипка І.М.