Рішення № 129421199, 29.07.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/900/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 21) про розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 15098,14 грн. за участю представників:

позивач - Бенденжук Л.О.

відповідач - Павлов В.І.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД", згідно вимог якої просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" на користь Харківської міської ради 15098,14 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000624 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022;

- розірвати договір оренди землі від 18.04.2012, зареєстрований 10.05.2012 за №631010004000624 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Рівлад, ЛТД" повернути земельну ділянку загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165) до земель запасу міста Харкова.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати зі сплати судового збору.

20.03.2025 в системі діловодства суду зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №7177), в якій представник позивача зазначає, що до позовної заяви не було додано докази сплати судового збору за подання позовної заяви, а тому просить суд долучити докази сплати судового збору до справи та відкрити провадження у справі, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.04.2025 об 11:00.

09.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №8838), в якому просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012 в розмірі 15098,14 грн. у зв`язку із відсутністю предмету спору, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень проти позову у вказаній заяві по суті справи, зокрема, зазначено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 27.10.2010 №304/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" між Харківською міською радою та ТОВ "Фірма "Рівлад,ЛТД" укладено договір оренди землі від 18.04.2012, зареєстрований 10.05.2012 за №631010004000624. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ "Фірма "Рівлад, ЛТД" передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові, кадастровий номер 6310137500:10:001:0165, для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель (торговельних павільйонів) строком до 01.10.2059 р.

Проте, з моменту укладення договору оренди землі й по теперішній час жодних додаткових угод, змін чи доповнень до договору щодо розміру орендної плати не здійснювалося. Жодних пропозицій щодо зміни розміру орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки від позивача не надходило, відтак сторони не скористалися своїм правом на зміну умов договору щодо розміру орендної плати. Водночас, автоматична зміна розміру орендної плати або зміна в односторонньому порядку договором не передбачена. Позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно змінювати розмір орендної плати. Пропозицій щодо внесення змін до договору, повідомлень про зміну розміру нормативно-грошової оцінки землі, проектів додаткових угод до договору або претензій з цього приводу позивачем не надавалося. Стверджує, що у спірний період права позивача не були порушеними та про їх порушення позивач не заявляв, про існування заборгованості викликаної недоплатою орендної плати не повідомляв. Зазначає, що у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у відповідача були відсутні підстави для сплати орендної плати у зміненому розмірі за відсутності укладеної у письмовій формі відповідної додаткової угоди. Разом з тим, зазначає, що хоча відповідач не погоджується із позицією позивача щодо необхідності сплати орендної плати у збільшеному розмірі без укладення додаткової угоди у письмовій формі, відповідачем самостійно здійснено доплату орендної плати. Відтак, вважає, що підстави для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України в даному випадку відсутні.

15.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №9265), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень проти доводів відповідача у відзиві на позовну заяву, позивачем у вказаній заяві по суті справи, зокрема, зазначено, що у спірних правовідносинах спеціальним законом є ПК України, яким врегульовані питання сплати податків та зборів, у тому числі й плати за землю, різновидом якої є орендна плата за земельні ділянки комунальної власності. З посиланням на судову практику зазначає, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування. Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Звертає увагу, що підпунктом 2 пункту 38 договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена заборгованість після звернення позивача з позовом про розірвання договору.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, підготовче засідання відкладено на 29.04.2025 о 12:20 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

21.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №9756), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень проти доводів позивача, що викладені у відповіді на відзив, відповідачем у вказаній заяві по суті справи, зокрема, зазначено, що відповідач та позивач у разі наявності підстав для зміни умов договору (зміни нормативно-грошової оцінки) мали право вчинити такі зміни, оформлюючи їх саме у письмовій формі. Проте, з моменту укладення договору оренди землі й по теперішній час жодних додаткових угод, змін чи доповнень до договору щодо розміру орендної плати не здійснювалося. Жодних пропозицій щодо зміни розміру орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки від позивача не надходило, відтак сторони не скористалися своїм правом на зміну умов договору щодо розміру орендної плати. Водночас, автоматична зміна розміру орендної плати або зміна в односторонньому порядку договором або чинним законодавством не передбачена. Сторонами у період дії договору оренди не здійснювалися звірки взаємних розрахунків, отже твердження позивача про неналежну сплату орендної плати є необґрунтованим та не підтверджується жодними наявними у справі письмовими доказами. За таких обставин, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на нормах законодавства та положеннях укладеного сторонами у справі договору, а відтак є такими, що задоволенню не підлягають.

28.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. №10433), в якому просить суд підготовче засідання у справі, що призначене на 29.04.2025 відкласти. Про дату та час призначення наступного попереднього засідання повідомити відповідача завчасно.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2025 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, клопотання про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено підготовче засідання на 20.05.2025 о 10:40. Зобов`язано сторін зробити двосторонню звірку взаємних розрахунків з метою з`ясування обставин здійснення відповідачем на користь позивача сплати орендної плати та її зарахування на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

19.05.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. №11998), в якому просить суд підготовче засідання у справі, що призначене на 29.04.2025 відкласти. Про дату та час призначення наступного попереднього засідання повідомити відповідача завчасно.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, клопотання про відкладення розгляду справи задоволено. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 03.06.2025 об 11:00 на підставі статті 177, 183, 232, 233 ГПК України.

03.06.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. №13218) у зв`язку із перебуванням представника відповідача в іншому судовому засіданні, а тому просить суд підготовче засідання у справі, що призначене на 29.04.2025 відкласти. Про дату та час призначення наступного попереднього засідання повідомити відповідача завчасно.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2025 клопотання про відкладення розгляду справи задоволено, підготовче засідання відкладено на 24.06.2025 об 11:00 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2025 о 12:00 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

07.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання (вх. №15914), в якому повідомляє, що з метою визначення наявності чи відсутності заборгованості з орендної плати та отримання актів звірки взаємних розрахунків, представник відповідача звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із відповідним запитом про надання інформації. 07.07.2025 р. ГУ ДПС у Харківській області надало лист про суми надходжень орендної плати від ТОВ Фірма "Рівлад, ЛТД". Враховуючи викладене, просить долучити до матеріалів справи лист ГУ ДПС у Харківській області від 07.07.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 у зв`язку з тим, що судом надано можливість усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками на стадії підготовчого провадження, підготовче засідання за клопотаннями представника відповідача відкладалось та судом підготовче провадження закрито, враховуючи необґрунтованість клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових документів, в задоволенні клопотання відмовлено. Додаткові докази долучені до відповідного клопотання залишено без розгляду. Оголошено перерву в засіданні суду до 29.07.2025 об 11:15. Явку представників сторін в засідання суду визнано обов`язковою на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.

28.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано заяву (вх. №17405), в якій зазначає, що 08.07.2025 ТОВ "Рівлад, ЛТД" повністю сплатило заборгованість у розмірі 15098,14 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1440 від 08.07.2025. Вказує, що зазначений доказ не міг бути поданий разом із заявами по суті справи в підготовчому провадженні, оскільки платіж здійснено після його закриття. Відтак, просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання письмових доказів та строк поновити. Долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №1440 від 08.07.2025.

Представник позивача у судове засідання з`явився, проти задоволення заяви представника відповідача про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №1440 від 08.07.2025 про сплату 15098,14 грн. не заперечив. Разом з тим, підтримав позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, повідомив суд про сплату 15098,14 грн. згідно платіжної інструкції №1440 від 08.07.2025 та наявність підстав для закриття провадження у справі у відповідній частині позовних вимог у зв`язку із відсутністю предмету спору. В задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку просив суд відмовити.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" на користь Харківської міської ради 15098,14 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000624 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що 18.04.2012 між Харківською міською радою (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівлад, ЛТД" (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 10.05.2012 за №631010004000624 (надалі - договір).

Відповідно до умов пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 року №304/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Блюхера, 21.

Згідно пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка №1 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165) загальною площею 0214 га, у тому числі: ріллі --- га, багаторічні насадження --- га, сіножатей ---- га, пасовищ --- га, лісів --- га, під забудовою 0,0145 га, інших угідь 0,0069 га.

Відповідно до умов пункту 3 договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - торгівельні павільйони, а також інші об`єкти інфраструктури - немає.

Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом №72/12 від 08.02.2012 року становить: 576002 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Умовами пункту 8 договору передбачено, що договір укладено строком: до 01.10.2059 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

Згідно умов пункту 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком за №60/12/1 від 10.02.2012 становить: 4,8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 27648,10 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 2304,01 грн.

Умовами пункту 10 договору погоджено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Відповідно до умов пункту 11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки, визначені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції - щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом.

Умовами пункту 16 договору погоджено, що цільове використання земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

З рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" убачається, що на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 №806/17 "Про заходи щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Як зазначено позивачем, розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" повинна була сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:10:001:0165 відповідно до договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №7933 від 22.02.2022.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7933 від 22.02.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:001:0165 за адресою: вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові, зокрема, убачається наступне: 1) категорія земель: землі житлової та громадської забудови; 2) цільове призначення земельної ділянки: 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 3) площа земельної ділянки - 214 кв.м.; 4) середня (базова) вартість земель населеного пункту - 639,78 грн/кв.м.; 5) номер економіко-планувальної зони - 7544; 6) коефіцієнт - 2,42 км2; 6) сукупний коефіцієнт - 1,50 км3.; 7) коефіцієнт Кф - 2,50; 8) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і) - 1,100; 9) нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1366835,00 грн.

Позивачем зазначено, що відповідно до абз. 2 пункту 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 4,8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Відтак, позивачем зазначено, що розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" за період з 01.01.2020 з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель міста Харкова складає: у 2020 р. - 4970,31 грн. в місяць, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 р.) становить 54673,41 грн.; у 2021 р. - 4970,31 грн. в місяць, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 59643,72 грн.; у 2022 р. - 5467,34 грн. в місяць, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 10934,68 грн.

Згідно з листом Головного Управління Державної податкової служби у Харківській області №2513/5/20-40-04-07-12 від 06.02.2025 ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" обліковується платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,0214 га з кадастровим номером 6310137500:10:001:0165. За даними податкових декларацій з плати за землю за 2017-2024 роки платником задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,0214 га за 11 місяців 2020 р. - 48082,95 грн., за 2021 р.- 52454,13 грн., за січень-лютий 2022 р. - 9616,59 грн.

Таким чином, позивачем зазначено, що існує тривала заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ фірмою "Рівлад, ЛТД" земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000624 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, що складає 15098,14 грн. При цьому позивачем також зазначено, що різниця орендної плати, яку повинен був сплатити відповідач відповідно до умов договору та фактично сплачена орендна плата за період, за який Харківська міська рада на даний час не стягує кошти з 01.01.2023 по 31.03.2024 складає: за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 9094,81 грн., за період з 01.01.2024 по 30.03.2024 у розмірі 2389,66 грн.

Позивачем наголошено, що відповідно до підпункту в) пункту 31 договору орендар був зобов`язаний в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутись до орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати. Проте, вищевказаний обов`язок відповідачем не було виконано, що в свою чергу спричинило недоплату орендної плати з дати вступу нової нормативної грошової оцінки в дію. Отже, у зв`язку з тим, що ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" порушено істотну умову договору оренді землі, а саме систематично не сплачувало оренду плату у розмірі, що передбачено законодавством, дія договору підлягає припиненню шляхом його розірвання за рішенням суду.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як зазначено судом вище та убачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 р. №304/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Блюхера, 21.

Пунктом 2 договору погоджено, що в оренду передається земельна ділянка №1 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165) загальною площею 0214 га, у тому числі: ріллі --- га, багаторічні насадження --- га, сіножатей ---- га, пасовищ --- га, лісів --- га, під забудовою 0,0145 га, інших угідь 0,0069 га.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з частина 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Згідно умов пункту 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком за №60/12/1 від 10.02.2012 становить: 4,8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 27648,10 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 2304,01 грн.

Умовами пункту 10 договору погоджено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Відповідно до умов пункту 11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки, визначені чинним законодавством.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. З моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

З матеріалів справи убачається, що рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

З відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень убачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №520/35638/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025, в задоволені позову ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД" до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" відмовлено.

У вказаному рішенні судом встановлено, що на офіційному веб-сайті міської ради (https://www.city.kharkov.ua/) 05.09.2019 було оприлюднено рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 та офіційно оприлюднене в місцевих засобах масової інформації - газеті "Харьковские известия" від 07.03.2019 №14/1 (14).

В оголошенні, текст якого розміщено на сайті Харківської міської ради, для платників земельного податку на території м. Харкова у розділі "Оголошення", розміщена інформація з Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, опис меж економіко-планувальних зон м. Харкова; значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко-планувальних зон. Зазначено, що відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Рішенням 32 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19 затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Пунктом 2 рішення встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 вводиться в дію з 01.01.2020. Проект рішення Харківської міської ради "Про Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" опубліковано у газеті "Харьковские известия" від 16.12.2019 №117 та розміщено в Єдиному міському реєстрі актів https://doc.city.kharkiv.ua/uk/profile/document/view/id/683327.

Таким чином, суд зазначає, що з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди не потребується.

Як правомірно зазначено позивачем, розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" повинна була сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:10:001:0165 відповідно до договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №7933 від 22.02.2022.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

В контексті наведеного вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7933 від 22.02.2022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:001:0165 за адресою: вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові, зокрема, убачається наступне: 1) категорія земель: землі житлової та громадської забудови; 2) цільове призначення земельної ділянки: 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 3) площа земельної ділянки - 214 кв.м.; 4) середня (базова) вартість земель населеного пункту - 639,78 грн/кв.м.; 5) номер економіко-планувальної зони - 7544; 6) коефіцієнт - 2,42 км2; 6) сукупний коефіцієнт - 1,50 км3.; 7) коефіцієнт Кф - 2,50; 8) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і) - 1,100; 9) нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1366835,00 грн.

Відповідно до абз. 2 пункту 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 4,8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Відтак, розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати відповідач за період з 01.01.2020 з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель міста Харкова складає: у 2020 р. - 4970,31 грн. в місяць, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 р.) становить 54673,41 грн.; у 2021 р. - 4970,31 грн. в місяць, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 59643,72 грн.; у 2022 р. - 5467,34 грн. в місяць, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 10934,68 грн. Всього - 125251,81 грн.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що згідно з листом Головного Управління Державної податкової служби у Харківській області №2513/5/20-40-04-07-12 від 06.02.2025 ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" обліковується платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,0214 га з кадастровим номером 6310137500:10:001:0165. За даними податкових декларацій з плати за землю за 2017-2024 роки платником задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,0214 га за 11 місяців 2020 р. - 48082,95 грн., за 2021 р.- 52454,13 грн., за січень-лютий 2022 р. - 9616,59 грн. Всього - 110153,67 грн.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з статтею 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Пунктом 31 договору передбачено, що орендар зобов`язується: б) сплачувати орендну плату в строки та в розмірах, встановлених договором; в) в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що існує систематична сплата орендної плати не у повному обсязі та тривала у часі заборгованість зі сплати орендної плати за користування ТОВ фірмою "Рівлад, ЛТД" земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000624 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, що складає 15098,14 грн. При цьому позивачем також зазначено, що різниця орендної плати, яку повинен був сплатити відповідач відповідно до умов договору та фактично сплачена орендна плата за період, за який Харківська міська рада на даний час не стягує кошти з 01.01.2023 по 31.03.2024 складає: за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 9094,81 грн., за період з 01.01.2024 по 30.03.2024 у розмірі 2389,66 грн.

Як зазначено судом вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" на користь Харківської міської ради 15098,14 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000624 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Щодо інших позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи зі змісту статті 651 ЦК України положеннями зазначеної норми передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.

Статтею 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою: д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, виникають правові підстави для розірвання такого договору.

Умовами пункту 38 договору погоджено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

Відповідно до пункту 39 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Верховний Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 виснував, що у пункті "д" частини 1 статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 виснувала, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини 2 статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі. При цьому, у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України, а загальне правило частини 2 статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що однією з підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки є істотне порушення умов договору орендарем, у зв`язку з чим у якості правових підстав позову просив врахувати положення частини 2 статті 651 ЦК України. При цьому суд зазначає, що факт сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 лише перед ухваленням рішення суду не має правового значення для вирішення позову про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Суд враховує, що подальша сплата невчасно сплаченої орендної плати після звернення з позовом до суду не спростовує факт несплати орендарем орендної плати, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення та не впливає на можливість пред`явлення позову про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.

У контексті частини 2 статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшою сплатою заборгованості, про що слушного наголошено позивачем під час розгляду справи.

При цьому, незважаючи на той факт, що відповідач сплатив заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 перед ухваленням рішення суду та просив закрити провадження у справі у відповідній частині позовних вимог, під час судового розгляду справи останній у заявах по суті справи та у судових засіданнях наполягав на відсутності підстав для здійснення сплати орендної плати у розмірі 4,8% від оновленої нормативної грошової оцінки та наявності такого обов`язку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Під час підготовчого засідання судом з`ясовувалися у відповідача обставини сплати заявленої до стягнення заборгованості з огляду на суперечливість наданих відповідачем разом із відзивом на позовну заяву доказів оплати заборгованості з орендної плати в контексті предмету даного спору у зв`язку із чим, підготовчі засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями відповідача та яким надано докази сплати заборгованості лише перед ухваленням рішення.

Водночас суд приймає до уваги намагання відповідача оскаржити у судовому порядку рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" та з відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень убачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №520/35638/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025, в задоволені позову ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД" до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" відмовлено.

Положеннями пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків. Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі №914/1954/20 виснував, що суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

Суд зазначає, що головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки.

Вищезазначена суперечлива поведінка відповідача підтверджує обґрунтовані твердження позивача про ненадійність контрагента та невпевненість у належному виконанні відповідачем договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості за спірний період, про що також зазначає Верховний Суд у постанові від 23.04.2025 по справі №916/5400/23.

Між тим, позивачем у судових засіданнях наголошено, що відповідачем також порушуються умови інших договорів оренди землі в частині належної сплати орендної плати на користь позивача, що має наслідком недоотримання Харківською міською радою коштів, а тому існують вагомі підстави стверджувати про ненадійність контрагента та системне порушення ним договірних зобов`язань з своєчасної та у належному розмірі сплати орендної плати.

Разом з тим, як зазначено позивачем та свідчать матеріали справи, укладаючи договір оренди землі, Харківська міська рада врахувала, що нормативна грошова оцінка землі змінюється не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, як це унормовано вимогами статті 18 Закону України "Про оцінку земель".

Саме тому у пункті 5 спірного договору сторони погодили, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Суд враховує, що проведення нової нормативної грошової оцінки пов`язано з забезпеченням ефективного та раціонального використання земель комунальної власності, збільшення надходжень від орендної плати до місцевого бюджету. Більш того, Харківська міська рада розраховувала на отримання орендної плати у розмірі 4,8% від оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", яке відповідач в судовому порядку оскаржував та у задоволенні позову судом було відмовлено.

При цьому матеріали справи свідчать, що недоплата відповідачем орендної плати мала системний та тривалий у часі характер за спірний період з 01.01.2020 по 28.02.2022, враховуючи, що у пункті 5 спірного договору сторони погодили, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки, чого останнім також не було зроблено. Водночас позивачем зазначено про наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за спірний період з 01.01.2023 по 30.03.2024, яка залишається не сплаченою.

Несплата та недоплата орендної плати, на яку розраховувала міська рада, очевидно, завдає збитки місцевій громаді, адже остання недоотримує грошові кошти, на які вона має право. У даному випадку недоотримання орендної плати місцевою громадою носить істотний характер, адже: 1) є наповнення місцевого бюджету задля виконання міський програм; 2) недоотримання грошових коштів місцевою громадою може мати наслідком зменшення/скорочення місцевих пільг для інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, чого відповідачем у розумінні вимог статті 73-74 ГПК України також зроблено не було.

Разом з тим, твердження відповідача у заявах по суті справи про те, що права позивача не були порушені та про їх порушення позивач не заявляв, оскільки про існування заборгованості викликаною недоплатою орендної плати позивач не повідомляв оцінюються судом критично, не знаходять нормативного підтвердження та не слугують підставою для звільнення відповідача від сплати заборгованості. Наведене твердження свідчить про намір відповідача перекласти відповідальність за наслідки системної несплати орендної плати у належному розмірі на позивача, що не узгоджується з вимогами статті 25 Закону України "Про оренду землі" та пунктом 31 договору, які передбачають обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Як обґрунтовано зазначено судом, з моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди внаслідок зміни нормативної грошової оцінки не потребується.

Водночас суд зазначає, що пунктом 13 договору оренди землі від 18.04.2012 сторони передбачили, що у разі зміни нормативної грошової оцінки переглядається саме розмір орендної плати. Пунктом 9 договору сторони погодили, що розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 4,8% від нормативної грошової оцінки. При цьому матеріали справи не містять доказів щодо зміни розміру (4,8%) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Окрім того, суд зазначає, що факт публікації рішень Харківської міської ради 25 сесії ХМР 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" та 32 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" в офіційних джерелах масової інформації свідчить про доведеність їх до відома відповідача, про що відповідачем заперечень висловлено не було.

Більш того, суд зауважує, що наявність спору між сторонами в адміністративній справі №520/35638/24 свідчить про обізнаність відповідача про зміну позивачем нормативної грошової оцінки землі з 01.01.2020, а відтак і про необхідність її застосування для визначення суми орендної плати.

Суд зважає, що обрання орендарем варіанту поведінки системно та тривало не сплачувати на користь орендодавця орендну плату, оскаржувати в судовому порядку рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", законність якого встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, сплатити заборгованість з орендної плати за спірний період після заперечень щодо необхідності її сплати в оновленому розмірі та лише після звернення з позовом до суду підтверджує суперечливу поведінку відповідача та обґрунтовані твердження позивача про ненадійність контрагента.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі протягом тривалого проміжку часу, під час розгляду справи заперечував щодо визначення розміру орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки, займав суперечливу поведінку, приймаючи до уваги обґрунтовані твердження позивача про ненадійність контрагента при виконанні останнім договору в майбутньому, суд дійшов обґрунтованого висновку про істотне порушення відповідачем умов договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрований 10.05.2012 за №631010004000624 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165) та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Рівлад, ЛТД" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 21, код ЄДРПОУ 22706968) повернути земельну ділянку загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165) до земель запасу міста Харкова є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з статтею 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому судом було надано вичерпну відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Розірвати договір оренди землі від 18.04.2012, зареєстрований 10.05.2012 за №631010004000624 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165).

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Рівлад, ЛТД" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 21, код ЄДРПОУ 22706968) повернути земельну ділянку загальною площею 0,0214 га по вул. Валентинівській, 21 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0165) до земель запасу міста Харкова.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рівлад, ЛТД" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 21, код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "08" серпня 2025 р.

СуддяГ.І. Сальнікова