Рішення № 129417506, 07.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2025 р. № 520/11143/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком №262740013832 від 11.04.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 01.08.1983 року по 13.08.1999 рік та з 01.02.1999 року по 30.09.2008 рік та призначити і виплачувати пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 02.05.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно, на думку позивача, відмовив у зарахуванні спірних періодів роботи до загального стажу з підстав наявності недоліків у заповненні трудової книжки, у зв`язку з чим позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито прощене провадження без виклику сторін по справі.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розгляд даної справи здійснюється з урахуванням того, що з 27.06.2025 року по 30.07.2025 року суддя Світлана Чудних перебувала у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , 04.04.2025 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

За принципом екстериторіальності заява Позивача про призначення пенсії за віком була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.04.2025 року № 262740013832 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вказаного рішення в призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, який нібито становить 20 років 09 місяців 12 днів.

Так, за результатом розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії, відповідач зазначив, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 28.07.1983: - з 01.08.1983 по 13.08.1996, оскільки різниця між датою звільнення та датою створення наказу про звільнення складає більше 1 місяця; - з 01.02.1999 по 30.09.2008, оскільки відсутні підстави прийняття та звільнення.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд вважає, що не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.

Певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть слугувати беззаперечною підставою для відмови у зарахуванні вказаних період роботи до страхового стажу.

Відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3статті 44 Закону №1058.

Суд звертає увагу, що згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для призначення позивачу відповідного виду пенсії.

Суд зазначає, що не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.

Відповідачами не надано до суду доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача, а тому, на думку суду, їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи та не вжито всіх заходів для його перевірки.

Як вбачається з трудової книжки позивача, вона містить наступні записи щодо періоду роботи, які не були враховані відповідачем:

- запис № 1 01.08.1983 Прийнята на посаду молодшого продавця магазину № 24 (наказ № 145 від 29.07.1983);

- запис № 2 16.09.1988 Переведена на посаду продавця цього ж магазину (наказ № 163 від 16.09.1988);

- запис № 3 01.06.1989 Переведена на посаду продавця другої категорії цього ж магазину (наказ № 116 від 16.06.1989);

-запис №4 12.01.1993 У зв`язку з реорганізацією Київського обласного оптово- роздрібного об`єднання фірми «Взуття» переведена на посаду продавця другої категорії орендного підприємства «Оріон» у зв`язку з переорганізацією (наказ № 9 від 12.01.1993 по КАП «Київ-Взуття»);

-запис № 10 25.12.1996 ПП «Оріон» переведена на посаду продавця в ООО «Оріон» (наказ № 14 від 25.12.1996);

- запис № 11 13.08.1996 Звільнена по ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ № 13 від 13.08.1999);

- запис № 12 01.02.1999 ТОВ «Вівер ЛТД» прийнята на посаду менеджера;

-запис № 13 30.09.2008 Звільнена по статті 38 КЗпП України за власним бажанням. директор (підпис) В.В. Цимбалюк.

Судом встановлено, відповідач своєму рішенні зазначив наступне: «До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 28.07.1983: - з 01.08.1983 по 13.08.1996, оскільки різниця між датою звільнення та датою створення наказу про звільнення складає більше 1 місяця».

З трудової книжки позивача вбачається, що остання містить записи на підтвердження страхового стажу, а саме щодо періоду: (печатка Київське обласне оптово-роздрібне об`єднання фірми «Взуття»)

- запис № 1 01.08.1983 Прийнята на посаду молодшого продавця магазину № 24 (наказ № 145 від 29.07.1983);

- запис № 2 16.09.1988 Переведена на посаду продавця цього ж магазину (наказ № 163 від 16.09.1988);

- запис № 3 01.06.1989 Переведена на посаду продавця другої категорії цього ж магазину (наказ № 116 від 16.06.1989);

- запис №4 12.01.1993 У зв`язку з реорганізацією Київського обласного оптово- роздрібного об`єднання фірми «Взуття» переведена на посаду продавця другої категорії орендного підприємства «Оріон» у зв`язку з переорганізацією (наказ № 9 від 12.01.1993 по КАП «Київ-Взуття»);

- запис № 10 25.12.1996 ПП «Оріон» переведена на посаду продавця в ООО «Оріон» (наказ № 14 від 25.12.1996);

- запис № 11 13.08.1996 Звільнена по ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ № 13 від 13.08.1999).

Разом з тим, Відповідач відмовив у зарахуванні вказаного періоду до страхового стажу Позивача, оскільки різниця між датою звільнення та датою створення наказу про звільнення складає більше 1 місяця.

З матеріалів справи судом встановлено, що з незалежних від позивача причин, власник (уповноважений ним орган) під час заповнення трудової книжки Позивача допустив помилку у записі № 11 в даті звільнення позивача, а саме: замість правильної дати 13.08.1999 року, вказав неправильну дату 13.08.1996 року, що не відповідає справжній даті звільнення - 13.08.1999 року, яка правильно зазначена в даті наказу про звільнення.

Під час звернення із заявою про призначення Позивачу пенсії за віком, остання надавала відповідачу копію свідоцтва про народження дочки, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує викладені вище обставини, за яких вона не могла бути звільнена 13.08.1996 року у зв`язку з народженням дитини.

Судом встановлено, що позивач була звільнена саме 13.08.1999 року, через день, з по досягненню її дитиною 3 річного віку, отже, правильною датою звільнення потрібно вважати ту дату, яка зазначена в наказі про звільнення - 13.08.1999 рік.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17. відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу.

Також відповідач у своєму Рішенні зазначив наступне: «До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 28.07.1983: - з 01.02.1999 по 30.09.2008, оскільки відсутні підстави прийняття та звільнення», з цього приводу слід зазначити наступне.

З трудової книжки позивача вбачається, що остання містить записи на підтвердження страхового стажу, а саме щодо періоду:

- запис № 12 01.02.1999 ТОВ «Бівер ЛТД» прийнята на посаду менеджера;

-запис № 13 30.09.2008 Звільнена по статті 38 КЗпП України за власним бажанням.

На підтвердження підстав прийняття та звільнення позивачем надано до суду: копію наказу «Про прийняття на роботу» від 01.02.1999 р. №2-К, згідно якого позивач була прийнята на посаду менеджера з 01 лютого 1999 року з окладом згідно штатного розкладу та копію наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » від 30.09.2008 р. № 6-К, згідно якого позивача, менеджера, із займаної посади з 30.09.2008 року звільнено за власним бажанням, зазначені документи долучені до матеріалів справи.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що відповідачем не проводився розрахунок стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у даному рішенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду щодо зарахування спірних періодів роботи до загального стажу роботи.

Щодо позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи до загального стажу та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком №262740013832 від 11.04.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 01.08.1983 року по 13.08.1999 рік та з 01.02.1999 року по 30.09.2008 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у даній справі.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістост п 'ять) грн 60 коп.

Суддя Світлана ЧУДНИХ