Рішення № 129414649, 05.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року Справа № 160/17540/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, при призначенні пенсії за віком вперше, в результаті якої прийняте рішення № 912460130784 від 30.05.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розрахунок пенсії за віком з 23.05.2025 року відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, та виплатити пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому, при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно із ч.3 ст.45 закону №1058-ІV.

23.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та витребувано матеріали пенсійної справи позивача.

11.07.2025 року від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи позивача та відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки нормами ст. 42 Закону №1058 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Законодавством не передбачено застосування зазначених норм при переведенні з пенсії за вислугу років на будь-який інший вид пенсії. Таким чином, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку. При розрахунку пенсії Позивача за віком відповідно до ст.26 Закону №1058 збережено середній показник заробітної плати в сумі 8913,83 грн. (3764,40 грн. (за 2014-2016 роки)* 1.17 * 1.11 * 1.11 * 1.14*1,197*1,0796*1,115). Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для застосування середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні за попередні 3 роки (2022- 2024), при переведенні з 23.05.2025 ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Також, зазначено, що позовна вимога про здійснення виплати є передчасною, оскільки права позивача у цій частині не порушено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 10.09.2008 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

23.05.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №9729 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки.

30.05.2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №912460130784, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено ОСОБА_1 згідно заяви від 23.05.2025р. №9729, з огляду на наступне. Відповідно до статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один вид пенсії, за її вибором. За нормами частині» третьої ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України. Якщо пенсіонер після призначення пенсії за вислугу років не працював, розрахунок пенсії за віком здійснюватиметесь за матеріалами пенсійної справи, тобто фактично розмір пенсії не зміниться зміниться лише вид пенсії. Застосування показника середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону №1058, тобто за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, передбачено статтею 45 Закону№1058 - лише у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, за умови набуття не менше як 24 місяці після призначення (попереднього перерахунку) по інвалідності. Інших підстав для застосування показників нової середньої заробітної плати при перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено. Розмір пенсії до перерахунку складав 3786,25 грн., у разі переведення на пенсію за віком основний розмір пенсії заявниці зменшується до 3553,85 грн.

Згідно витягу із Підсистеми «Призначення та виплати пенсій» позивачу, на підставі рішення від 30.05.2025 року № 912460130784, з 23.05.2025 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, при призначенні пенсії за віком вперше, в результаті якої прийняте рішення № 912460130784 від 30.05.2025 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українигарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Фактично спір між сторонами виник з приводу переведення позивача на пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

За позицією позивача, з врахуваннямст.40 Закону № 1058-IV, пенсія йому має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2022-2024 роки, що передували року звернення (2025 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу з 10.09.2008 року призначена пенсія за вислугою років відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення».

Після проведення пенсійної реформи, відповідно до п.4-3 розділу XVПрикінцеві положенняЗакону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону до набрання чинності Законом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до п.4-4 розділуXVПрикінцеві положенняЗакону №1058-ІVз 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим цієюпостановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Відповідно до п.5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до особистої заяви позивача від 23.05.2025 року № 9729 позивача, на підставі рішення № 912460130784 від 30.05.2025 року, переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно з Законом України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком розрахований з застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.

Щодо застосування відповідачем показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною першоюстатті 9 Закону №1058-ІVза рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 цього Законупередбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Виходячи з аналізу наведених норм, питання щодо призначення та виплати пенсії за вислугу років, яка була призначена позивачу з 10.09.2008 року, не входить до правового регулювання Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а визначається виключно Законом України«Про пенсійне забезпечення»і є спеціальним видом пенсії для конкретно визначеного кола осіб.

За правилами абзацу 4 частини 2статті 40 Закону №1058-ІVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, в якій використовується, зокрема, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Частиною третьоюстатті 45 Закону №1058-ІVвстановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертоїстатті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другоюстатті 40 цього Законудля призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить, що частиною третьоюстатті 45 Закону №1058-ІVрегламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченоїЗаконом №1058-ІV, однак позивачу первинно призначено іншу пенсію за іншим законом.

В спірному випадку позивачу первинно призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України«Про пенсійне забезпечення»№1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Звернувшись 23.05.2025 до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно доЗакону №1058-ІVвперше.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 1 січня 2004 року здійснюється на підставіЗакону №1058-ІVза формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннямиЗакону №1788-ХІІ.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України«Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»на інший вид пенсії у межах одного закону.

Таким чином, особі, якій до досягнення загального пенсійного вікупризначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні з заявою про призначення пенсії за віком відповідно доЗакону №1058-ІV,у зв`язку з досягненням такого віку, пенсія повинна обраховуватись на підставі положеньст. 40 Закону №1058-ІVяк вперше, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

За встановлених у справі обставин є помилковим висновок відповідача, що мало місце переведення з одного виду пенсії на інший згідно з положеннями частини третьоїстатті 45 Закону №1058-ІV.

Факт призначення позивачу до досягнення пенсійного віку пенсії за вислугу років за Законом України«Про пенсійне забезпечення»не позбавляє позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2022-2024 роки.

Щодо вимоги про виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 5 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законніінтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що права позивача в частині виплати пенсії на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки перерахунок та виплату такої пенсії не проведено, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.ч.1,3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №1503735929 від 16.06.2025 року.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягають стягненню в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, при призначенні пенсії за віком вперше, в результаті якої прийняте рішення № 912460130784 від 30.05.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розрахунок пенсії за віком з 23.05.2025 року відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв