Ухвала суду № 129412894, 08.08.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1779/25

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

08 серпня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дубровиця в режимі відеоконференції клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025181110000172 від 02 червня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

07 серпня 2025 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.

07 серпня 2025 року, до початку підготовчого судового засідання від прокурора ОСОБА_8 надійшло клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який згідно ухвал слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області закінчується 10 серпня 2025 року.

В обгрунтування клопотання прокурор вказує на те, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, сприяв у незаконному переправлені через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час, за грошову винагороду в розмірі 7000 доларів США з кожного, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану. Так, ОСОБА_11 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України та діючи на виконання раніше розробленого спільно із ОСОБА_5 плану, 11 червня 2025 року близько 08 год. перебував на так званій "фішці" в лісовому масиві поблизу с. Вербівка, Сарненського району Рівненської області та спостерігав за місцевістю на наявність правоохоронних органів чи інших сторонніх осіб в той момент, коли ОСОБА_5 в лісовому масиві поблизу села Вербівка Сарненського району Рівненської області забрав раніше підшуканих ОСОБА_11 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яких було доставлено на автомобілі "Jeep Compass", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та в подальшому супроводжував останніх до державного кордону України з республікою білорусь. Після цього, ОСОБА_11 , впевнившись в тому, що їх план, який полягав в доставленні даних осіб до державного кордону з республікою білорусь спрацював і за їхніми діями ніхто не спостерігав, пішов назустріч ОСОБА_5 , щоб забрати грошову винагороду, а саме грошові кошти в розмірі 14000 доларів США, які останній отримав за сприяння в переправленні даних осіб через державний кордон України з республікою білорусь, в результаті чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

У клопотанні про обрання запобіжного заходу прокурор зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є забезпечення виконання ними покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам останніх переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати один на одного, а також на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни їх подальших показів.

В обґрунтування того, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть переховуватись від органу досудового розслідування та суду, є те, що за вчинене ними кримінальне правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 9 років, що відповідно до практики ЄСПЛ ("Сулаоя проти Естонії", "Панченко проти Росії"), тяжкість вказаного покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати до втечі. Крім того, обвинувачені проживають в с. Вербівка, Сарненського району Рівненської області, що межує з республікою білорусь та обізнані про методи і способи незаконного перетину державного кордону, у зв`язку з чим самі можуть незаконно перетнути державний кордон.

В обґрунтуваннямтого,що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть незаконновпливати насвідків уцьому жкримінальному провадженніє те,що їмвідомий абонентський номер свідка ОСОБА_9 , з яким вони неодноразово спілкувалися. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть незаконно на нього впливати із метою зміни ним показів та покращення свого становища, у зв`язку з чим лише перебування останніх в слідчому ізоляторі унеможливить їх спілкування.

З огляду на вказані обставини, прокурор вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме таких, як особисте зобов`язання та/або домашній арешт неможливо у зв`язку з тим, що останні вчинили кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а можливість передання на особисту поруку та/або застосування відносно останніх застави на даний час не можливо, так як вони не зможуть, запобігти ризикам передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України а тому з огляду на вказані обставини, застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинувачених, окрім як тримання під вартою, неможливе.

Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених процесуальних обов`язків, а також беручи до уваги наявність вищевказаних ризиків та обставин, прокурор просить суд обрати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без права внесення застави.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у них.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити з таких підстав.

Згідно частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, положення третього речення частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України №1-р/2017 від 23 листопада 2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (статті 197, 199 Кримінального процесуального кодексу України); 2) судом під час саме судового розгляду (статті 315, 331 Кримінального процесуального кодексу України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.ф

Відповідно до частини 4 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлені прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам статті 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, враховує положення статей 368, 369, 371, 374 Кримінального процесуального кодексу України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо "обґрунтованості підозри" шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини.

На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.

Таким чином, суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначає, що причетність обвинувачених до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо них запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

У судовомузасіданні прокуроромдоведено наявністьризику,передбаченого пунктом1частини 1статті 177Кримінального процесуальногокодексу України,тобто обвинуваченібез застосуваннядо нихзапобіжного заходузможуть переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються увчиненні тяжкогозлочину,за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 9 років. Крім того, обвинувачені проживають в с. Вербівка, Сарненського району Рівненської області, що межує з республікою білорусь та обізнані про методи і способи незаконного перетину державного кордону, у зв`язку з чим самі можуть незаконно перетнути державний кордон.

Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки перебуваючи на волі обвинувачені шляхом вмовляння, підкупу, шантажу або іншим чином зможуть впливати один на одного, а також на свідків з метою, щоб останні змінили свої покази або відмовилися від них. Разом з тим, поведінка обвинувачених може бути не контрольована та виходити за рамки співрозмірності заподіяння шкоди стороннім особам, задля отримання бажаного результату.

Тому, зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, на переконання суду, інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать їх належної процесуальної поведінки.

Згідно частини 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

За змістом частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим розмір застави.

Відповідно до частини 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких, а вчинений злочин вчинений з корисливих мотивів, за який як свідчать матеріали досудового розслідування, вони отримали грошову винагороду у розмірі 14000 доларів США, суддя вважає відповідно до частини 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України доцільним визначити розмір застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинувачених альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України покласти на них такі обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватись із свідками та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись статтями 176-178, 182-184, 196, 197, 205, 314, 315, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити до 06 жовтня 2025 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у межах 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605600 грн. (шістсот п`ять гривень шістсот гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988;

Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ;

Код банку отримувача (МФО): 820172;

Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватись із свідками та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити до 06 жовтня 2025 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у межах 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605600 грн. (шістсот п`ять гривень шістсот гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988;

Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ;

Код банку отримувача (МФО): 820172;

Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватись із свідками та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Дубровицького районного суду Рівненської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинувачених з-під варти, повідомивши усно та письмово Дубровицький районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченими з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням обвинуваченими покладених на них обов`язків доручити Дубровицькому відділу Сарненської окружної прокуратури.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 08 серпня 2025 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_1