Ухвала суду № 129408176, 08.08.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.08.2025

Справа № 334/6390/25

Провадження № 2-н/334/669/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районнийсуд містаЗапоріжжя ускладі суддіБредіхіна Ю.Ю.,розглянувши заявутовариства зобмеженою відповідальністю«Сосновий Бір-Сервіс»до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за договором,

установив:

08.08.2025 року до суду надійшла заява стягувача про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника заборгованості за договором комплексного обслуговування об`єкту нерухомого майна (житлового будинку та земельної ділянки), в обґрунтування якої зазначив, що боржник є споживачем послуг, які надає заявник за адресою: АДРЕСА_1 , проте у зв`язку із невиконанням боржником своїх зобов`язань щодо оплати послуг стягувач просить стягнути 131602 грн. основного боргу, 13160,20 грн. штрафу за прострочення оплати, 6853,84 грн. інфляційних втрат, 1658,86 грн. трьох відсотків річних.

Згідно ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.160ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 3 частини першої статті 161ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до визначення, яке містить стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Стягувачем надано копію договору №СБ-22/1 про надання послуг від 01.06.2024 року, предметом регулювання якого «обслуговування об`єкту нерухомого майна». Такого виду житлово-комунальної послуги спеціальним Законом не передбачено. Водночас, зі змісту самого договору неможливо встановити перелік таких послуг, що унеможливлює встановлення судом в межах наказного провадження дійсної правової природи наданого договору.

Крім того, стягувачем заявлено вимогу про стягнення з боржника штрафу. Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або несвоєчасне виконання обов`язку.

Штраф не є грошовою заборгованістю за договором, а є видом штрафних санкцій, які боржник сплачує у разі невиконання чи неналежного виконання грошового зобов`язання.

Відтак вимога заявника про видачу судового наказу в частині стягнення штрафу не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором, тобто не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, а отже не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 165, 166 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сосновий Бір-Сервіс» (юридична адреса: Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул. Юності, буд. 1, код ЄДРПОУ 45165473) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін