Вирок № 129406310, 07.08.2025, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/581/25

Провадження № 1-кп/399/45/2025

В И Р О К

Іменем України

07 серпня 2025 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка кримінальне провадження № 42025122030000078 від 2 червня 2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноярськ, рф, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля за наступних обставин.

На початку травня 2025 року обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на земельній ділянці, з кадастровим номером у Публічній кадастровій карті України 3524681300:02:000:7509, яка належить до земель рекреаційного призначення комунальної форми власності Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та яка розташована по вулиці Піщаній, села Деріївка, Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, діючи умисно, всупереч вимогам ст. ст. 125, 126, 168 Земельного кодексу України, не маючи дозволу на зняття, збереження, перенесення та використання ґрунтового покриву, за відсутності розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою про зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки та рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування вказаної земельної ділянки, за допомогою спеціалізованої техніки, яка була найнята ним по усній домовленості у громадян, яких він запевнив у своїй законній діяльності, з метою створення штучної водойми незаконно зняв поверхневий шар ґрунту на площі 0, 1080 га, серединною глибиною 2 метри, перемістивши його на сусідню земельну ділянку для використання у власних потребах, внаслідок чого здійснив незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, чим створив реальну небезпеку для довкілля, яка виявилася в порушенні ландшафтної цілісності території та загибелі рослин, що потребує відновлення і унеможливлює використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Допитаний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та розкаявся у вчиненому. Пояснив, що по вулиці Піщаній в селі Деріївка Олександрійського району Кіровоградської області в травні 2025 року зачистив територію земельної ділянки від сміття і викопав басейн. Сміття з території вивіз, а земля залишилась на ділянці. Додав, що дозволу на проведення відповідних робіт у нього не було. Також пояснив, що шкоду завдану Онуфріївській селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області він відшкодував в повному обсязі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 повністю відповідають обставинам справи, тому об`єму обвинувачення, який встановлений судом, та підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать одне одному, допустимі за способом збирання та відповідають об`єктивній істині.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозуміла суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. ОСОБА_3 в судовому засіданні дав покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні проступку. У зв`язку з цим, після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального проступку, його кваліфікацію, вказану в обвинувальному акті у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 239-1 КК України.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує відповідно до ст.ст. 50, 65-67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Пом`якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого є щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, визнання вини.

Обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, працездатний.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує всі обставини провадження та характеризуючі дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я.

Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, усвідомив незаконність вчиненого ним діяння, повністю відшкодував завдані збитки, а, тому суд, вказані обставини, вважає водночас такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у межах санкції частини 1 статті 239-1 КК України в виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Вважає, що таке покарання не є таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Таке покарання, на переконання суду, найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371,373-374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1