Рішення № 129401633, 04.08.2025, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1141/25

Провадження № 2/548/555/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,

розглянувши у межах спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду в м. Хорола цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", представник позивача Дідух Євген Олександрович, до ОСОБА_1 , представник відповідача Юськова Марина Сергіївна, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В СТ А Н О В И В:

представник позивача Дідух Є.О., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Українські фінансові операції", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення зборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.

У цій позовній заяві прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4363446 від 06.02.2024 у сумі 156000,00 грн та судові витрати.

У обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 06.02.2024 між ТОВ ''Лінеура Україна'' та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора було укладено електронний договір № 4363446 від 06.02.2024 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами цього договору визначено суму кредиту (загальний розмір) - 16000,00 грн, строк кредиту - 350 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування. ТОВ ''Лінеура Україна'' свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в зазначеній сумі, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

23.09.2024 між ТОВ ''Лінеура Україна'' та ТОВ ''Українські фінансові операції'' було укладено договір факторингу № 23/09/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена. У зв`язку з цим позивач прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за тілом кредиту в сумі 16000,00 грн, за процентами - 92400,00 грн.

Ухвалою судді від 20.05.2025 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

23.05.2025 засобами електронної пошти до суду від АТ "Універсалбанк" надійшла інформація, яку витребував суд.

Представник відповідача ОСОБА_2 09.07.2025 надіслала до суду відзив на позов з клопотанням про поновлення строку для його подання. У відзиві прохала відмовити у задоволенні позову ТОВ "Українські фінансові операції", оскільки позивачем не надано доказів: що відповідач підписував спірний кредитний договір у електронному вигляді, а отже погодився на всі істотні умови договору; що він отримав під позивача кредитні кошти у вказаній сумі; вказувала, що позивачем неправомірно нараховано відсотки за кредитом в розмірі, що перевищує 1% в день, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості; прохала також зменшити заявлені судові витрати в сумі 10000,00 грн на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати не співмірні із складністю цієї справи.

09.07.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представник позивача Лисенко Д.В. надіслав до суду відповідь на відзив, у якому прохав позовні вимоги задовольнити повністю, заперечував проти викладеного у відзиві на позов як таке, що не відповідає обставинам справи та наданим письмовим доказам.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Ухвалою суду від 14.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, поновлено строк на відзив на позов шляхом його прийняття.

У судове засідання 04.08.2025 сторони не з`явилися, у матеріалах справи маються заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, ураховуючи позиції сторін, вважає, що за результатами розгляду справи має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи із такого.

Судом встановлено, що 06.02.2024 між ТОВ ''Лінеура Україна'' та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір № 4363446 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п.1.2 Договору сума кредиту складає 16000,00 грн. Згідно із п.1.3. Договору строк кредиту 350 дні: з 06.02.2024 по 20.01.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів.

Відповідно до п. 1.4.1. Договору стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь період кредитування становить 156000,00 грн.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів від ТОВ ''Лінеура Україна'' підтверджується листом ТОВ "Пейтек Україна" за вих. № 20241003-1201 від 03.10.2024 та повідомленням АТ "Універсал Банк" від 22.05.2025 про належність банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та перерхування на цю картку коштів в сумі 16000,00 грн 06.02.2024.

23.09.2024 між ТОВ ''Лінеура Україна'' та ТОВ ''Українські фінансові операції'' укладено договір факторингу № 23/09/2024, у відповідності до умов якого ТОВ ''Лінеура Україна'' передає (відступає) ТзОВ ''Українські фінансові операції'' за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ''Українські фінансові операції'' приймає належні ТОВ ''Лінеура Україна'' права вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі боржників.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ ''Лінеура Україна'' становить 116400,00 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 16000,00 грн, за відсотками - 92400,00 грн, за пенею (штрафами) - 8000,00 грн, кількість днів прострочення кредитних зобов`язань - 206.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4363446 від 06.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23.09.2024 заборгованість за тілом кредиту становить 16000,00 грн, за процентами - 92400,00 грн, штрафні санкції - 8000,00 грн. Коштів в рахунок погашення заборгованості внесено не було.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4363446 від 06.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за 119 календарних дні (24.09.2024 - 20.01.2025) заборгованість за тілом кредиту становить 16000,00 грн, за процентами - 47600,00 грн. Коштів в рахунок погашення заборгованості внесено не було. Процентна ставка становить 2,5 %.

Суд констатує, що кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України ''Про електронну комерцію''.

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Згідно з цією статтею ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' (далі - Закон) визначено порядок укладення електронного договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, відповідач зареєструвався на веб-сайті Товариства в мережі Інтернет, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету - заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснила акцептування Кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ ''Лінеура Україна" перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на вебсайті Товариства.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Ідентифікація/верифікація позичальника здійснюється у спосіб, передбачений нормативно-правовими актами Національного банку України.

Після отримання Товариством заявки на кредит в ІТС здійснюється комплекс дій щодо погодження/відхилення Позичальнику Заявки на кредит.

Товариство інформує позичальника про прийняте рішення щодо видачі кредиту шляхом відправки повідомлення в особистий кабінет, також може бути надіслано повідомлення на телефонний номер та/або електронним листом на електронну пошту Позичальника, зазначені у заявці на кредит.

У разі схвалення заявки на кредит, ІТС Товариства генерується паспорт споживчого кредиту для ознайомлення, кредитний договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує позичальника в особистому кабінеті.

Товариство надсилає позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення повідомлення на телефонний номер позичальника, що вказаний в особистому кабінеті.

Позичальник ознайомлюється в ІТС з паспортом споживчого кредиту та підписує його шляхом введення в спеціальному полі електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, ознайомлюється кредитним договором, підписує його шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 3 статті 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', а саме: шляхом введення у спеціальному полі, електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який відповідає вимогам абзацу 3 статті 12 Закону України ''Про електронну комерцію'' та натиснення іконки ''Підписати договір''.

Позичальник не може підписати даний кредитний договір без попереднього ознайомлення з ним, а також з паспортом споживчого кредиту та правилами кредитування.

Після підпису позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, повідомлення надходить в ІКС Товариства та свідчить/повідомляє Товариство про те, що позичальник надав згоду (акцептував) даний кредитний договір. Після зазначених дій, Кредитний договір підписується з сторони Товариства шляхом накладення електронного підпису із електронною позначкою часу та/або електронною печаткою з електронною позначкою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства.

Часом укладення цього Договору є значення електронної позначки часу для електронного підпису уповноваженого представника Товариства.

Після підписання кредитного договору, Товариство надсилає підписаний екземпляр кредитного договору на електронну пошту позичальника вказану в кредитному договорі та в особистий кабінет Позичальника в ІТС. При цьому після підписання Договору здійснюється автозавантаження підписаного примірника кредитного договору на електронний пристрій позичальника.

Слід зазначити, що сума кредиту по укладеному Кредитному договору перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована відповідно до правил міжнародних платіжних систем.

Отже,виключно особавідповідача моглаотримати кредитна належнуйому платіжнукартку АТ"Універсалбанк" № НОМЕР_1 після укладення кредитного договору.

Договір підписано відповідачем 06.02.2024 за допомогою електронного підпису 94134, який був надісланий відповідачу у вигляді повідомлення на мобільний номер + 380994789232, який зазначений у кредитному договорі та ІТС.

Кредитні кошти у сумі 16000,00 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 06.02.2024 на вищевказану платіжну картку, емітовану АТ "Універсалбанк", що підтверджується повідомленням, наданим банком-емітентом на виконання ухвали суду та повідомленням ТОВ "Пейтек Україна" про перерахування коштів.

Отже, між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.

Кредитний договір засвідчує наявність правовідносин між позивачем та відповідачем, який оформлений відповідно до статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'', на підставі якого здійснено надання кредиту відповідачу та є первинним документом.

Відповідно до п. 53 ст.1 Закону України "Про платіжні послуги", переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

На підставіукладеного кредитногодоговору булоздійснено переказсуми кредитуна платіжнукартку відповідача,емітовану АТ"Універсалбанк" № НОМЕР_1 , на підтвердження здійсненого переказу надано довідку платіжної установи про проведення переказу, що в повному обсязі відповідає суворим нормам Закону України "Про платіжні послуги" та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Як зазначалось вище, відповідач перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно умов кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (2,5% річних).

Строк надання кредиту становить 350 днів, періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 25 днів, що відображено в Додатку № 1 до Кредитного договору (далі по тексту - Графік платежів).

Відповідно до умов договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Отже, у межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати Позивачу проценти періодичними платежами кожні 25 днів.

Як вбачається із письмових доказів, наданих суду, відповідач оплат по кредитному договору взагалі не здійснював як щодо сплати тіла кредиту, так і щодо сплати відсотків за користування ним, в результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 16000,00 грн та за відсотками в сумі 92400,00 грн, що були нараховані первісним кредитором до моменту відступлення прав вимоги та 47600,00 грн, нарахованих позивачем за 119 календарних днів до закінчення строку дії договору, що має відображення у розрахунку заборгованості.

Отже, у порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

22.11.2023 прийнято Закон України ''Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг'' № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України ''Про споживче кредитування'' (пп .6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України ''Про споживче кредитування'' (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про споживче кредитування'', тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що обрахування заборгованості відповідачки за процентами за кредитом за період, який вказує у позовній заяві позивач - з 06.02.2024 по 20.01.2025, слід здійснювати так:

- кількість днів прострочення становить 350, розмір кредиту - 16000,00 грн;

- доказів внесення оплат у рахунок погашення заборгованості відповідачем суду не надано. Тому, виходячи із наведених вище обгрунтувань, суд, здійснивши власні розрахунки, визначив розмір заборгованості: за перші 120 днів: 16000,00 грн * 2.5% * 120 днів = 48000,00 грн; за наступні 120 днів: 16000,00 грн * 1,5% * 120 днів = 28800,00 грн, за останні 110 днів: 16000,00 грн * 1,0 % * 110 днів = 17600,00 грн, що разом становить 94400,00 грн.

На час розгляду справи вказаний кредитний договір від 06.02.2024 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суду не надано. Відповідачем не оспорюється перехід права вимоги за цим договором від первісного кредитора до позивача, матеріалами справи цей факт не спростовується та доводиться.

Нормою частини 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором за тілом кредиту у сумі 16000,00 грн та за відсотками - у розмірі 94400,00 грн, яка підлягає стягненню із останнього на користь ТОВ "Українські фінансові операції".

Суд, надаючи оцінку викладеній у відзиві позиції відповідача, який не визнає позовні вимоги з вищенаведених підстав, вважає її такою, що спрямована на ухилення від виконання зобов`язання за кредитним договором та обраним ним способом захисту, оскільки під час здійснення судового розгляду справи встановлено факти наявності кредитних правовідносин між сторонами, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у зазначеному позивачем розмірі на належну йому банківську картку та укладення письмового кредитного договору у електронній формі із застосування одноразового ідентифікатора, який надісланий на номер мобільного телефону, також належного ОСОБА_1 та вказаного ним у цьому договорі. Щодо зменшення розміру відсотків, нарахованих за користування кредитом, судом надано обгрунтування їх обрахунку у розмірі та порядку, який він вважає належним.

За таких обставин суд доходить висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4363446від 06.02.2024 за тілом кредиту, який відповідачем не повернутий, в розмірі 16000,00 грн, а також за нарахованими та несплаченими процентами у розмірі 94400,00грн за період з 06.02.2024 по 20.01.2025, а всього 110400,00 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд доходить висновку про таке.

Відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 11012 від 05.05.2025.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1714,05 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70,77 %). Решту судового збору слід залишити за позивачем.

У позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в частині отриманої та сплаченої ним професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 грн.

Вирішуючи про стягнення вказаних витрат, суд виходить з такого.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як зазначено у позовній заяві, витрати позивача на правову допомогу становлять 10000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії: договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Дідух Є.О., акту № 436446 прийому-передачі виконаних робіт від 24.03.2025 до цього договору; заявки № 436446 від 24.04.2025 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024.

При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у статтях 137, 141 ЦПК України. Разом з тим, вказаними нормами визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Ураховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час, витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаного об`єму робіт представником позивача, з урахуванням позиції сторони відповідача, яка не погодилася із заявленим розміром цих судових витрат та зазначала про те, що їх розмір не відповідає складності справи та об`єму виконаних робіт, є явно завищеним, клопотала про їх зменшення у зв`язку із цим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цього клопотання, зменшення їх розміру до 6000,00 грн та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70,77 % від 6000,00 грн), що становить 4246,20 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", представник позивача Дідух Євген Олександрович, до ОСОБА_1 , представник відповідача Юськова Марина Сергіївна, про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" заборгованість за кредитним договором № 4363446 від 06.02.2024 у загальному розмірі 110400 (сто десять тисяч чотириста) грн 00 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 16000,00 грн та заборгованості за відсотками - 94400,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн 05 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4246 (чотири тисячі двісті сорок шість) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 27/2, м. Київ, 03045.

Представник позивача: адвокат Дідух Євген Олександрович, адреса: АДРЕСА_1 , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 5972/10 від 24.03.2017.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача: адвокат Юськова Марина Сергіївна, адреса: м. Хорол, вул. Небесної Сотні, 42 Лубенського району Полтавської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3190 від 05.11.2019.

Головуючий