Ухвала суду № 129398181, 07.08.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17834/25

Провадження № 2-а/522/428/25

УХВАЛА

про виправлення описки

07 серпня 2025 року м. Одеса

Приморськийрайонний судм.Одеси у складі:

головуючого-судді АбухінаР.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувшиматеріалисправи запозовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, по якому просить затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справа передна судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіну Р.Д..

Ухвалами від 06.08.2025 по справі відкрито провадження у справі та участь в судових засіданях в режимі відеоконференцзв`язку.

Проте, в ухвалах допущена описка щодо зазначення прізвища відповідача.

Згідно з частиною першою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відповідно до частини другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання про внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що у вступній частині ухвали про відкриття провадження та в абзаці 1 описової частини ухвали про проведення судового засідання в режимі відеоконференц звязку від 07 серпня 2025 року, при його виготовленні було допущено описку, а саме зазначено відповідачем «громадянина Республіки Турменістан ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )».

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі є громадянин «Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Під опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.

Описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 804/5600/16.

Відповідно до пунктту 1 частини 1 статті 241 КАС України ухвала суду є різновидом судового рішення.

Статтею 250 КАС України визначено, що судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Слід зазначити, що інститут виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні має вкрай важливе значення у будь-якому виді судочинства та покликаний на усунення неточностей судового рішення, які впливають на можливість його реалізації. Водночас процесуальний закон не надає суду права змінити суть постановленого рішення шляхом виправлення описки.

Керуючись статтями 243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Виправити описку в ухвалах Приморського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2025 року про відкриття провадження у справі № 522/17834/2 та ухвалі від 07 серпня 2025 року про участь в судових засіданях в режимі відеоконференцзв`язку, а саме зазначити вірно відповідача «громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), 07.01.2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.Д. Абухін

07.08.2025