Рішення № 129396193, 29.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/10728/24

Провадження №2/487/856/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2025 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судового засіданняСпицької Н.Р., представника відповідача Павлюк А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Одеса), державного реєстратора Марченка Віктора Олександровича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про звільнення майна з під арешту,

В С Т А Н О В И В:

09.12.2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління податкової служби у Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про звільнення майна з під арешту.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься запис про державну реєстрацію обтяжень індексний номер на яке було накладено обтяження. Номер реєстрації обтяжень №53193744 від 12.07.2006 року. Однак, діюче на даний час обтяження щодо майна складає для позивача незручності та порушує його права на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

19.12.2024 року до суду надійшов відзив представника Головного управління податкової служби у Миколаївській області, в якій зазначає, що вони є неналежним відповідачем, що є підставою для відмови у задоволені позову.

14.01.2025 року від представника позивача Душаченко І.С. надійшла заява про заміну відповідача.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року клопотання представника позивача задоволено, замінено відповідача з Головного управління податкової служби у Миколаївській області на належноговідповідача Південнеміжрегіональне управлінняюстиції (м.Одеса).

27.01.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Південногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Одеса), в якому зазначають, що вони є не належним відповідачем по справі.

17.02.2025 року від представника позивача Душаченко І.С. надійшла заява про заміну відповідача.

Ухвалою суду від 01.05.2025 року залучено до участі в справі співвідповідача державного реєстратора Марченка В.О.

Ухвалою суду від 26.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились.

У судовому засіданні представник відповідача Павлюк А.Ю. в судовому засіданні просила відмовити у задоволені позову з підстав зазначених у відзиві.

Відповідач державний реєстратор Марченко В.О. в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання було повідомлено належним чином.

Представник Третьої особи в судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 і земельної ділянки кадастровий номер 4810136300:11:012:0008 що розташовані за адресою АДРЕСА_2 . Право власності було зареєстроване рішенням державного реєстратора про реєстрацію прав та обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2857794448060, номер відомостей про речове право № 53193720.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься запис про державну реєстрацію обтяжень індексний номер на яке було накладено обтяження. Номер реєстрації обтяжень №53193744 від 12.07.2006 року.

Позивач мав трудові відносини з Миколаївською спец автобазою 1401, де приказом № 22 від 06.01.1973 року був прийнятий на посаду моторист. 08.12.1973 року був звільнений з вказаного підприємства за ст. 38 КЗпП.

Згідно відповідіПершої Миколаївськоїдержавної нотаріальноїконтори №788/01-16від 17.09.2024року,документи,які сталипідставою длявнесення записівпро обтяженнядо Державногореєстру речовихправ вжезнищені (згіднономенклатури справпо 2000рік включно строкзберігання листуванняпо накладеннюта зняттюзаборон три роки),тому надатикопії документів,що сталипідставою накладеннязаборони нажитловий будинок АДРЕСА_3 неможливо.

Відповідно до ст.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ч. 1ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ч. 1ст.317ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено в Постанові ВСУ, від 16.11.2016 року, у справі № 6-709цс16, згідно з положенням статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Відповідно до ст.41Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ч. 1ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.

Як вже було зазначено судом, відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.328ЦК Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.386ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

На підставі ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наявність запису про обтяження нерухомого майна, неможливість скасування даного обтяження в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявності підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,89,259,263,264,265,273ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до Південногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Одеса), державного реєстратора Марченка Віктора Олександровича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про звільнення майна з під арешту -задовольнити.

Скасувати запис про обтяження нерухомого майна № 53193744 накладений в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3451987 від 12.07.2006 року, перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням №70998303 від 03.01.2024 року на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його складання безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Кузьменко