Рішення № 129391588, 21.07.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4604/25

Справа №754/5796/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судових засідань Поліщук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Першої київської державної нотаріальної контори про скасування обтяження майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд скасувати обтяження нерухомого майна, а саме арешт (архівний запис) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачам в рівних частках, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження:1407532, реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала б/н 20.10.1997, Нарсуд, р-н Ватутінський.

Ухвалою суду від 16.04.2025року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання сторони не з`явились, надали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Суд вважає можливим розглянути спір на підставі наявних матеріалів справи у відсутність сторін.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до такого висновку.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ст.ст. 77, 79, 80 ЦПК України)

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 14 травня 1997 року, р. №2943-Б/1008, вчиненого Товарною біржею "Українська біржа Десятинна", зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації за №7349, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є власниками в рівних частках квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується інформаційною довідкою КП КМР «КМ БТІ» НОМЕР_1 від 15.11.2021 року.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, 29.04.2007 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу прізвище " ОСОБА_7 " було змінено на " ОСОБА_8 ".

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21.11.2011 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 було розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, 12 липня 2017 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , після реєстрації шлюбу прізвище " ОСОБА_8 " було змінено на " ОСОБА_11 ".

Позивач ОСОБА_2 відповідно до копії свідоцтва про зміну імені Серія НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 09.03.2011 року, а/з №35 змінив прізвище з " ОСОБА_12 " на " ОСОБА_7 ".

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №412036401 від 07.02.2025 р., у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження 25.10.2004 року за №1407532 (Першою київською державною нотаріальною конторою) на підставі ухвали б/н від 20.10.1997 р. Народного районного суду Ватутінського на квартиру АДРЕСА_2 .

Позивачам не відомо на якій підставі та у зв`язку з чим було накладено арешт на належну їм квартиру. При цьому позивачі зазначають, що після придбання ними вказаної квартири судові рішення щодо них не видавались. Крім того, Деснянський районний суд міста Києва був створений у 2001 році внаслідок ліквідації Ватутінського районного суду міста Києва.

З метою отримання інформації щодо зареєстрованого архівного арешту представник позивачів звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори, листом від 11.02.2025 р. №704/01-16 було повідомлено, що відповідно до номенклатури справ Першої київської державної нотаріальної контори строк зберігання документів, на підставі яких були накладені (зняті) арешти (заборони) на майно включно до 2001 року, складав три роки. Виходячи із зазначеного, надати інформацію та копії документів, на підставі яких був накладений арешт, що внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за 1997 рік не має можливості, у зв`язку з відсутністю документів.

Листами від 12.02.2025 року Деснянський районний суд міста Києва повідомив, що відповідно до алфавітних покажчиків за 1997-2004 років цивільні та кримінальні справи відносно позивачів не розглядались.

Листами від 13.02.2025 року Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) також повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_13 та ОСОБА_1 станом на 13.02.2025 року зареєстрованими у відділі не значаться та на виконанні не перебувають. Разом з тим, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 а саме: ВПНОМЕР_6 з примусового виконання постанови від 17.11.2006 року №3-39419, виданої Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 штраф 17,00 грн. на користь держави. 12.03.2007 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В рамках вищевказаного виконавчого провадження арешти не накладались.

Отже, накладений арешт на належну позивачам квартиру не дає їм можливості вільно розпоряджатись своєю власністю.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим, зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Накладений арешт позбавляє можливості позивачів вільно володіти, користуватись та розпоряджатись власним майном.

На підставі наведеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилається сторона позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Першої київської державної нотаріальної контори про скасування обтяження майна- задовольнити.

Скасувати обтяження нерухомого майна, а саме арешт (архівний запис) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) в рівних частках, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження:1407532, реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала б/н 20.10.1997, Нарсуд, р-н Ватутінський.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.08.2025 року.

Суддя Н.Д.Буша