Ухвала суду № 129390681, 07.08.2025, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3787/25

Провадження № 1-кп/539/286/2025

УХВАЛА

07 серпня 2025 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Лубнах клопотання прокурора про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2025 року за №12025170570000386, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця містаКомсомольська (Горішні Плавні) Полтавської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня-спеціальна, непрацюючого, утриманців не має, не одруженого, не є інвалідом, раніше судимого: 24 березня 2003 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за частиною першою статті 309, статтею 75, статтею 76 Кримінального кодексу України (далі КК України) до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 20 січня 2004року Крюківським районним судом міста Кременчук Полтавської області за частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185, частиною другою статті 309, частиною третьою статті 357 КК України до 3років 6 місяців позбавлення волі; 09листопада 2007 року Автозавоським районним судом міста Кременчук Полтавської області за частиною другою статті 186, частиною другою статті 187, частиною другою статті 190 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 29 січня 2015 року Автозаводським районним судом міста Кременчук Полтавської області за частиною третьою статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 06 березня 2015 року Автозаводським районним судові міста Кременчук Полтавської області за частиною третьою статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 14 травня 2015 року Автозаводським районним судом міста Кременчук Полтавської області за частиною третьою статті 185, частиною четвертою статті 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 07 грудня 2015 року Полтавським районним судом Полтавської області за частиною першою статті 263 КК України до 4 років позбавлення волі; 26 липня 2019року Крюківським районним судом міста Кременчук Полтавської області за частиною першою статті 121 КК України до 5 років позбавлення волі; 29 листопада 2019року Комсомольським міським судом Полтавської області за частиною статті 185, частиною четвертою статті 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 04 лютого 2020року Світловодським міським судом Кіровоградської області за частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185, частиною першою статті 70, частиною четвертою статті 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 13 вересня 2020 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за частиною третьою статті 185, частиною четвертою статті 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 08 листопада 2024 року звільнений із Харківської виправної колонії №43 у зв`язку із відбуттям строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2025 року за №12025170570000386, щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2025 року у справі № 539/3787/25 (провадження № 1-кп/539/286/2025) визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 31 липня 2025 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 07 серпня 2025 року.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , останньому за результатами досудового розслідування пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, поєднаній із проникненням в житло.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 23 червня 2025 року приблизно о 11.40год, знаходячись поряд з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 , зайшов на території вказаного домоволодіння для того, щоб скуштувати плоди дерева черешні. Під час цього ОСОБА_4 зрозумів, що володілець квартири, яка знаходиться за вказаною адресою, вдома відсутній та у нього ( ОСОБА_4 ) виник умисел на крадіжку цінних речей із житла.

У подальшому, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив, діючи повторно, ОСОБА_4 , переконавшись у відсутності сторонніх осіб, шляхом застосування фізичної сили відкрив металопластикове вікно квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_6 , та, проникнувши до квартири, викрав ноутбук «Asus» сірого кольору із серійним номером H6NOGK04C41026D із зарядним пристроєм чорного кольору, вартістю 2500 грн, ноутбук «Samsung» чорного кольору із серійним номером 508W93CP500352F із зарядним пристроєм чорного кольору «Safety» із серійним номером 061615-11, вартістю 2 000 грн, флешкартку об`ємом 16 Gb білого кольору, вартістю 100 грн, селфі-палку (тримач до телефону) «Nomi» чорного кольору, вартістю 100 грн, зарядний пристрій «Asus» чорного кольору для ноутбука, вартістю 150грн, електронну сигарету «Glo Myper X2» серійний номер G 510 614430057 у коробці, вартістю 350 грн, що належать ОСОБА_7 .

З викраденим майном, ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, залишивши їх у власному користуванні, та таким чином розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 5 200 грн. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, поєднаній із проникненням в житло, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.

25 червня 2025 року, слідчим суддеюЛубенського міськрайонногосуду Полтавськоїобласті відноснопідозрюваногоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21серпня 2025 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-данини встановленими з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненнізлочину від 23 червня 2025 року, в ході якого було затримано в порядку статті208 КПК України ОСОБА_4 , під час особистого обшуку якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Xioms Redmi Note 9 Pro» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 . Крім того у останнього було вилучено викрадені ним речі, а саме: ноутбук «Asus» сірого кольору із серійним номером H6NOGK04C41026D із зарядним пристроєм чорного кольору, ноутбук «Samsung» чорного кольору із серійним номером 508W93CP500352F із зарядним пристроєм чорного кольору «Safety» із серійним номером 061615-11, флешкартку об`ємом 16 gb білого кольору, селфі-палку (тримач до телефону) «Nomi» чорного кольору, зарядний пристрій «Asus» чорного кольору для ноутбука, електронну сигарету «Glo Myper X2» серійний номер G 510 614430057 у коробці;

-даними встановленими з допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який розповів, що 23 червня 2025 року приблизно о 11.40 год він вчинив крадіжку речей із квартири будинку по АДРЕСА_3 ; даними встановленими з допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що ОСОБА_4 перебував у квартирі будинку по АДРЕСА_3 , та виніс звідти сумку із речами; даними встановленими з огляду місця події від 23 червня 2025 року, під час якого зафіксовано факт проникнення до квартири АДРЕСА_4 ; даними встановленими з допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила, що з квартири АДРЕСА_4 , були викрадені речі; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, відповідно до статті 177 КПК України, є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це прокурора та суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, проведення судового розгляду у розумний строк та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, значна частина території України на даний час окупована, де ведуться активні бойові дії. Перебуваючи на волі, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_4 , переслідуючи мету уникнення від кримінальної відповідальності, зможе залишити місце проживання, що у подальшому призведе до неможливості прийняття кінцевого рішення.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це прокурора та суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, проведення судового розгляду у розумний строк та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою полягає у тому, що, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 матиме можливість незаконно вплинути на потерпілу, свідків шляхом погроз або вмовлянь, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань.

Вище перелічені ризики обґрунтовано не дають підстав застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів

Інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не можливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 з наступних причин: домашній арешт та особисте зобов`язання не можливо застосувати, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 розуміючи тяжкість вчиненого ним злочину, може залишити постійне місце проживання, переховуватись від слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності та з метою незаконно вплинути на свідків і потерпілого; особиста порука не можливо застосувати у зв`язку з тим, що до слідчого, прокурора не надходили письмові звернення осіб, які заслуговують на довіру, щодо взяття на поруки підозрюваного.

Ризики, передбачені статті 177 КПК України, не змінилися, оскільки у разі перебування на волі обвинуваченого ОСОБА_4 останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного прокурор просив: продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів, з можливістю внесення в розмірі 40прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечила щодо поданого прокурором клопотання. Вказувала, що запропонований прокурором запобіжний захід є занадто тяжким. Вважала, що до обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання. Звернула увагу на те, що обвинувачений має намір укласти шлюб зі своєю співмешканкою, а також на позитивні характеристики ОСОБА_4 за місцем проживання та останнім місцем роботи. Зазначила на недоведеність визначених прокурором ризиків, а також визнання обвинуваченим вини, сприянні у досудовому розслідуванні та ініціюванні питання щодо укладення угоди про визнання винуватості. Також звернула увагу, що при цілодобовому домашньому арешті обвинувачений буде позбавлений можливості вплинути на свідків. Вказувала, що запропонований прокурором розмір застави є непомірно великим, обвинувачений може сплатити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений підтримав доводи захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати запобіжний захід у вигляді арешту.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 червня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Зазначено, що ухвала діє до 21 серпня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення. Відповідно до частини п`ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн. Зобов`язано уповноважену службову особу місця ув`язнення, у разі внесення застави, негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це прокурора та/або суд. Вказано, що з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі внесення застави покладено на ОСОБА_4 наступні обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утриматися від спілкування з потерпілим, свідками в цьому кримінальному провадженні, крім спілкування під час проведення слідчих дій. Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. У разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшомурозмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Відповідно до частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розглядітаких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (пункт 4 частини другої статті 183 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років; наявні докази, здобуті під час досудового слідства які є вагомими та достатніми; ОСОБА_4 був неодноразово судимий (відповідно до обвинувального акта 11 разів), на шлях виправлення не став, перебуваючи на волі без застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зможе продовжити свою злочинну діяльність, щопризведе лише до вчинення ним нових умисних злочинів з метою незаконного збагачення.

Суд сприймає як переконливі й такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених статтею 177 КПК України у цьому провадженні, оскільки, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»), такі ризики належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у тому числі у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Факт направлення обвинувального акта до суду та призначення підготовчого судового засідання не зменшує ризик можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання внаслідок обізнаності обвинуваченого з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допитів свідків з наданими показаннями та наближенням стадії допиту свідків.

Суд не виключає, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд оцінює як високий, оскільки, обвинувачений ніде не працює, відповідно до обвинувального акта, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, зокрема, з метою заробітку, тому суд вважає, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, також суд враховує, що обвинувачений, будучи неодноразово засудженим, належних висновків не зробив.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуваннямдоводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, суд вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши у сукупності всі доводи, вважає, що вони у своїй сукупності вказують на те, що обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, є дійсними, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від органу досудового розслідування, суд враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Дані визначені пунктами 13 частини третьої статті 132 КПК України є дійсними, оскільки встановлено наявність передумов, регламентованих пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише його права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання про співвідношення у вигляді цілодобового домашнього арешту та тримання під вартою, суд зазначає наступне. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі обвинуваченого. У цьому контексті домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції обвинуваченого та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування обвинуваченого як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов`язок утриматись від спілкування.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України, які судом визнано доведеними.

Твердження захисника не можуть розцінюватися як підстава для зміни (обрання іншого) запобіжного заходу, оскільки вони не впливають на оцінку ризиків. При цьому судом перевірено наведені стороною захисту доводи та досліджено докази, надані на підтвердження таких доводів.

За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та відмовити у задоволенні клопотання захисника. Задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог статті 182 КПК України. Прокурором в підготовчому судовому засіданні доведено необхідність у визначенні обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн.

Керуючись статтями 194, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді цілодобово домашнього арешту залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на60днів, тобто до 05 жовтня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі суду розмірі, вважається, що до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена обвинуваченим або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, визначити на строк два місяці з моменту звільнення з-під варти. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, визначених у кримінальному провадженні від 23 червня 2025 року за №12025170570000386.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому для відома та направити керівнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Суддя ОСОБА_1