Рішення № 129389149, 07.08.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13197/24

Провадження № 2/369/3090/25

РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря судових засідань Гуленко Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.01.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладений договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0638358862 та отримання кредиту згідно заявки - анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, шляхом підписання електронним підписом.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом залишення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було переведено грошові кошти в розмірі 4070,00 грн.

Підписанням договору позики відповідач, також підтвердила, що вона повністю ознайомилася з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно, в тому числі за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

В позовній заяві позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 10 січня 2023 року становить 80425,09 грн.

Однак, як зазначає позивач, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість у розмірі 49629,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4070,00 грн. та заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги45559,00 грн., а також понесені судові витрати: 3028,00 грн. судового збору та 13 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.08.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Відповідача подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року на загальну суму у розмірі 6206,75 грн., з яких 4070,00 грн заборгованість за тілом кредиту, а 2136,75 грн. розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог, також подав заяву про застосування строків позовної давності. Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом в даному випадку припинилися після спливу визначеного договором строку кредитування.

Від представника позивача на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшли письмові пояснення, в яких позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання, сторони не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. В позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності, вказав що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12, 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Доказами, відповідно ч. 1ст.76 ЦПК Україниє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

При розгляді справи судом встановлено, що 08.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та відповідачем був укладений договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0638358862.

Відповідно до п. 1.2. договору надання позики №0638358862 від 08.01.2020 року кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договорупри наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договорупри наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договорупри наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договорупри наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

02.02.2020 року на підставі Заявки-Анкети на отримання кредиту, пропозиції надання п`ятого траншу кредиту згідно заявки-анкети №2628539408 від 02.02.2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0638358862 від 08.01.2020 року (оферта) та акцепту оферти від 02.02.2020 року, відповідачем отримано п`ятий транш кредитугрошові кошти в розмірі 4070,00 грн.

Відповідно до п.1.6 договору надання позики №0638358862 від 08.01.2020 року максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) становить 30 календарних днів; діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті): 20000 гривень; максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості становить 1,75%.

Відповідно до п. 3.1.2. договору надання позики від №0638358862 від 08.01.2020 року Товариство має право зменшити розмір відсоткової ставки для кожного наступного кредиту (траншу) з урахуванням п. 3.6 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBoom».

Відповідно до Заявки-Анкети на отримання кредиту №2628539408 від 02.02.2020, пропозиції надання п`ятого траншу кредиту згідно заявки-анкети (оферта) та акцепту оферти визначено: розмір кредиту (траншу) 4070,00 грн.; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; відсоткова ставка за один день користування кредитом: 1,75%. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2137,00 грн.

14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно, в тому числі за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідач за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року станом на 10 січня 2023 року становить 80425,09 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 4070,00 грн., заборгованість за відсотками76355,09 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Законувстановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Відповідно дост. 1054-1055 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.526,530 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідност. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже відповідно до вищевказаних договорів до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року боржником в якому виступає відповідач.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Щодо застосування строків позовної давності, то суд зазначає таке.

В заяві про застосування строків позовної давності відповідач вказує, що гранична дата для подання позовної заяви спливала 16.03.2023 року, тоді як позов було подано 11.12.2023 року. В той же час відповідно до пункту 19Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України(в редакції, що діяла станом на дату подання позовної заяви) встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи той факт, що з 24.02.2022року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України введено воєнний стан, то підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3ст. 1056-1 ЦК Українипередбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першоюстатті 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі справа №444/9519/12 суд зазначив наступне:

«32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина першастатті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четвертастатті 631 ЦК України).

33. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

34. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані устатті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

35. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.»

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року, проценти за користування кредитними коштами наданими в межах п`ятого траншу можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.

Відповідно до умов договору позики №0638358862 від 08.01.2020 року сума п`ятого траншу кредиту становила 4070,00 грн, максимальна процентна ставка за один день користування кредитом1,75%. Строк кредитування 30 днів.

Отже, розмір відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування 30 календарних днів, за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року, складає 2136,75 грн. (4070,00 *1,75%*30).

Враховуючи те, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року, на загальну суму у розмірі 6206,75 грн., з яких 4070,00 грн заборгованість за тілом кредиту, а 2136,75 грн. розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, суд вважає доводи сторін по справі обґрунтованими а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6206,75 грн. заборгованості за відсотками (4070,00 + 2136,75).

Щодо судових витрат.

Відповідно до положеньст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-5ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір на правову допомогу № 07-06/2024 від 07.06.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №949 від 1 липня 2024 року та витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 05 липня 2023 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвоката складає 13 000,00 грн.

Враховуючи складність цієї справи, яка є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, заперечень представника відповідача щодо такого розміру витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1625 грн. судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, та 378,50 грн. сплаченого судового збору, - відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст.141,259,263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики №0638358862 від 08.01.2020 року в розмірі 6206,75 грн. (шість тисяч двісті шість грн. 75 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 378,50 грн. (триста сімдесят вісім грн. 50 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 1625 грн. (одна тисяча шістсот двадцять п`ять грн.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст виготовлений 07 серпня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ