Ухвала суду № 129384242, 07.08.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/16084/25

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про перерахунок індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017.

Ухвалою суду від 24.06.2025 позов прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.07.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропущенням строків звернення до суду позивачем.

Клопотання мотивоване тим, що позивач про порушення своїх прав дізнався 03.03.2025 з відповіді Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його запит, але до суду звернувся про ненарахування та невиплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 лише 15 червня 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Суд, розглянувши вказане клопотання зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній з 19.07.2022), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Окрім того, на предмет спору у даній справі, з урахуванням вимог ст.58 Конституції України щодо незворотності дії закону у часі, не може розповсюджуватися дія правової норми, що набрала чинності після їх виникнення, так як таке правове регулювання звужує права та законні інтереси особи.

Відтак, суд зазначає, що при вирішенні даного спору відповідач помилково вказує на застосування до спірних правовідносин приписи ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП у редакції після 19.07.2022, оскільки застосування вказаних положень можливе лише до правовідносин, які виникли після зміни редакції вказаної вище статті.

З огляду на вищевикладене клопотання представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №240/16084/25 суд визнає безпідставним, а тому залишає його без задоволення.

Керуючись статтями 123, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Житомирській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Черноліхов