Рішення № 129383978, 07.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 рокуСправа №640/19211/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» (далі ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі митниця, відповідач), в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 02.02.2021 №UA100310/2021/000008/2.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.02.2021 позивачем подано електронну декларацію форми МД-2 №UA100310/2021/402450 на товари за 47 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). 02.02.2021 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100310/2021/000008/2. Спірне рішення про коригування прийнято відповідачем вибірково щодо позицій №8/1, 13/1, 19/1, 26/1, 27/1, 28/1, 29/1 задекларованого товару. Внаслідок збільшення митної вартості вказаних товарів сума митних платежів, які підлягали сплаті позивачем збільшилась: мито - на 6 992,54 грн; податок на додану вартість - на 25 461,24 грн. На підтвердження витрат на транспортування позивачем надані під час декларування перелік необхідних документів. Щодо зауважень відповідача, позивач вказує, що норми законодавства не містять вимог про надання документів безпосереднім перевізником товару або документів на підтвердження додаткових витрат, понесених експедитором. Відповідачем в повідомленні не вказано, які розбіжності містили надані позивачем документи, а також чим підтверджується понесення експедитором ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» додаткових витрат, які мали б бути включені до митної вартості. У спірному рішенні також вказано, що у графі 11 (а) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Позивач вказує, що умовами контракту від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219 (далі Контракт) не передбачено, що позивач, як покупець, зобов`язаний сплачувати на користь продавця або третіх осіб прямо чи опосередковано роялті або інші ліцензійні платі, і що такі платежі є умовою продажу оцінюваних товарів. Натомість, пунктом 2.6 Контракту передбачено, що ціна товару не може бути змінена після відправлення товару та інвойсу покупцю. У пункті 2.7 Контракту вказано, що сторони не встановлюють додаткових умов або обмежень для ціни угоди. Твердження відповідача про «можливу» відсутність даних щодо врахування складової митної вартості роялті або ліцензійних платежів є припущенням та не підтверджується належними та допустимими доказами. Поміж іншого, в спірному рішенні вказано про відсутність відомостей, що підтверджують вартість страхування (відповідач зазначає про ненадання до митного оформлення страхового полісу). Позивач звертає увагу, що пунктом 10.1 Контракту передбачено, що покупець здійснює страхування кожної партії товарів, направлених відповідно до заказу на власний розсуд та за свій рахунок. Отже, умовами пункту 10.1 Контракту передбачено здійснення страхування на власний розсуд позивача як покупця, тобто право, а не обов`язок. Позивачем страхування товару не здійснювалось та про вказану обставину повідомлено митний орган при декларуванні шляхом подання довідки про вартість перевезення до митного кордону України №SIEV00056241 від 19.01.2021, видану ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА». Вказана довідка не була врахована відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім того, правилами Інкотермс не передбачено зобов`язання покупця щодо страхування товару, а митним законодавством передбачено, що страхові документи подаються у випадку, якщо здійснювалось страхування. Враховуючи, що страхування товару не здійснювалось, і позивачем було подано про це довідку, у позивача був відсутній обов`язок надавати страховий поліс під час митного оформлення. Також, в оскаржуваному рішенні вказано, що відповідно до інформації, яка міститься в мережі Інтернет, у митного органу є підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем. Втім, відповідачем не вказано, з якою самою компанією позивач є пов`язаною особою, та яким є джерело обізнаності відповідача про пов`язаність позивача з іншою особою. Позивач не є пов`язаною особою з будь-якими особами, в тому числі, з продавцем товару. В свою чергу, надані відповідачу документи не містили розбіжностей або ознак підробки та є такими, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.07.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник митниці просила суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування позиції митниці представник зазначила, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товару встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, у графі 20 митної декларації, а також відповідно до інвойсу від 18.12.2020 № 20-1142-K137 та контракту від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219 задекларовано умови поставки FOB - NINGBO (Китай). Відповідно до положень Інкотермс - 2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України від 19.01.2021 №NSIEV00056241, видану ТОВ «ДСВ». В той же час згідно з даними, зазначеними в коносаменті від 18.11.2020 №WMS20105780 перевізником товару є «SUNSHINE LOGISTICS (H.K.) Co., Limited». Тобто, відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались. Також, у графі 11 (а) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим, згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності, торгівельна марка «МТХ» та інші є зареєстрованими, отже, можливо відсутні дані щодо врахування складової митної вартості, передбаченої пунктом 3 частини 10 статті 58 Митного кодексу України (далі МК України), також, заявник торговельних марок відповідно до ресурсу має іншу адресу ніж заявлена. Крім того, довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг від 19.01.2021 №NSIEV00056241 містить відомості щодо вартості морського фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування, та які можуть включатися до митної вартості товару. Окрім того, декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме, витрат на страхування вантажу. Пунктом 10.1 контракту від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219 передбачено, що покупець здійснює страхування кожної партії товарів, направлених відповідно до заказу на власний розсуд та за свій рахунок, однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано. Декларанта повідомлено, що відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Таким чином, декларанту надано право та можливість усунути розбіжності, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним, за основним методом, митну вартість товарів. На запит митного органу про надання додаткових документів декларант повідомив, що більше ніяких додаткових документів він надати не може. Відповідач зазначає, що декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації, що розкриває числове значення сплачених (або підлягаючих сплаті) сум платежів на підставі угоди між «MATRIZE Handels-Gmbh» та ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА». Разом з тим, декларантом не надано банківських платіжних документів та/або виписку з бухгалтерської документації, що розкриває розрахунки з продавцем по Контракту. Декларантом не надано переклад експортних декларацій поданих до митного оформлення відповідно до статті 254 МК України, що унеможливлює співставлення інформації про товар, зазначеної в такій декларації з інформацією, яку внесено декларантом до МД. Отже, за наданими декларантом документами неможливо упевнитися в істинності або точності складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати є: неподання декларантом всіх запитуваних документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема, вартість транспортування. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 замінено первинного відповідача - Київську митницю Держмитслужби на правонаступника - Київську митницю.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/19211/21.

05.02.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/19211/21.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 дана адміністративна справа передана судді Бондар М.В. для розгляду.

Ухвалою суду від 10.02.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/19211/21 та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2019 ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» (Україна) (покупець) укладено з компанією «MATRIZE Handels-Gmbh» (Китай) (продавець) зовнішньоекономічний контракт №CHN-MIU/137/011219 (далі - Контракт), згідно з пунктом 1.1. якого продавець продав, а покупець купив на умовах FOB Шанхай, FOB Нинбо відповідно до Інкотермс-2010 товари інструменти, найменування, кількість, ціна яких вказані в Інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту. Інвойс виконує роль Специфікації.

Відповідно до пункту 1.2. Контракту, найменування, кількість товару, що поставляється, ціна за одиинцю товару за артикулами та загальна вартість партій товару вказуються в Інвойсах.

Згідно з пунктом 2.1. Контракту, продавець зобов`язується поставити покупцю товар на загальну суму Контракту, яка складає 10 000 000,00 (десять мільйонів) доларів США, при цьому, сторони можуть змінити загальну суму Контракту шляхом підписання додаткової угоди до Контракту. Узгоджена сторонами ціна товару встановлюється у доларах США.

Вартість кожної партії товару, що підлягає сплаті за ввезений товар (ціна угоди), виділена із загальної суми Контракту, вказується в інвойсі та входить до загальної суми Контракту (пункт 2.2. Договору).

На підставі пункту 2.3. Контракту, Інвойс на поставлений товар виставляється безпосередньо продавцем.

Відповідно до пункту 2.5. Контракту, у ціну товару, згідно з умовами FOB Міжнародних правил тлумачення торгових термінів (ІНКОТЕРМС-2010) включено такі витрати продавця: оплата всіх витрат, що відносяться до товару, до моменту його поставки; всі витрати, пов`язані з навантаженням товару, з оплатою митних формальностей та сплатою всіх митних податків та інших офіційних зборів, що стягуються при вивезенні в країні продавця; вартість тари, упаковки та маркування.

Ціна товару не може бути змінена після відправки товару та Інвойсу покупцю (пункт 2.6. Контракту).

Згідно з пунктом 2.7. Контракту сторони не встановлюють додаткових умов та обмежень для ціни угоди. Знижки цим Контрактом та у зв`язку з виконанням цього Контракту не передбачені.

Постачання товару здійснюється безпосередньо від продавця до покупця (пункт 3.2. Контракту).

Згідно з пунктом 3.3. Контракту, датою поставки вважається дата міжнародної морської накладної (коносамент), що виписана на ім`я покупця.

Відповідно до пункту 5.1. Контракту, розрахунку за товари, що поставляються за цим Контрактом, здійснюються в доларах США.

На підставі пункту 5.2. Контракту, покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості відправленої партії товарів повинні бути оплачені протягом 180 календарних днів після завантаження, що підтверджено копіями відвантажувальних документів.

Згідно з пунктом 5.3. Контракту, оплата поставки товарів проводиться прямим грошовим переказом на рахунок продавця відповідно до банківських реквізитів, позначених в пункті 14.1 цього Контракту та в інвойсі, направленої продавцем для даної партії товару.

Датою платежу вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця (пункт 5.4. Контракту).

Усі витрати, пов`язані з перерахуванням коштів від покупця, сплачуються покупцем (пункт 5.5. Контракту).

Пунктом 10.1 Контракту передбачено, що покупець здійснює страхування кожної партії товарів, направлених відповідно до заказу на власний розсуд та за свій рахунок.

Строк дії цього Контракту спливає 31.12.2022. Строк дії Контракту може бути змінений за взаємною згодою сторін, що оформляється документально (пункт 12.1. Договору).

Відповідно до інвойсу від 08.12.2020 №20-1142-К137 до Контракту, сума поставлених Matrize Hendels-GmbH (Китай) товарів становить 39 030,63 доларів США.

01.02.2021 з метою митного оформлення зазначених товарів позивач подав до Київської митниці митну декларацію UA100310/2021/402450.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи:

контракт №CHN-MIU/137/011219 від 01.12.2019;

комерційний інвойс №20-1142-К137 від 08.12.2020;

специфікацію до контракту №20-1142-К137 від 08.12.2020.

На підтвердження вартості перевезення оцінюваних товарів позивачем подано до митного органу:

договір про надання транспортно-експедиторського обслуговування №SC-676 від 13.12.2013, укладений між ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» та ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА»;

коносамент (ocean Bill of lading) №SXE20120522A;

рахунок на оплату від 01.02.2021 №383;

довідку про вартість перевезення до митного кордону України №SIEV00056241 від 19.01.2021, видану ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА», згідно з якою витрати на перевезення склали 116 356,33 грн.

Позивачем повідомлено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.

02.02.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA100310/2021/000008/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована (збільшена) митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України.

Приймаючи оскаржуване рішення, митниця виходила з того, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 01.02.2021 №UA100310/2021/402450 встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально). Зокрема, у графі 20 митної декларації відповідно до інвойсу від 18.12.2020 №20-1142-К137 та контракту від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219 задекларовано умови поставки FOB - NINGBO (Китай). Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України від 19.01.2021 №NSIEV00056241, видану ТОВ «ДСВ». За результатами опрацювання даних документів встановлено, що згідно з даними, зазначеними в коносаменті від 18.11.2020 №WMS20105780 перевізником товару є «SUNSHINE LOGISTICS (H.K.) Co., Limited». Тобто, відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, та які видані суб`єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.

У графі 11(а) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з цим, згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності торгівельна марка МТХ та інші є зареєстрованими, отже, можливо відсутні дані щодо врахування складової митної вартості передбаченої п. 3 частини 10 статті 58 МК України, також, заявник торговельних марок відповідно до ресурсу має іншу адресу ніж заявлена.

Довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг від 19.01.2021 №NSIEV00056241 містить відомості щодо вартості морського фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару. Також, декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу. Пунктом 10.1 Контракту передбачено, що покупець здійснює страхування кожної партії товарів, направлених відповідно до заказу на власний розсуд та за свій рахунок, однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Крім того, відповідно до інформації, яка містися в мережі Інтернет, у митного органу є підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем.

Враховуючи наведене, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Декларант повідомив митницю про відмову від подання будь-яких інших документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації, що розкриває числове значення сплачених (або підлягаючих сплаті) сум платежів на підставі угоди між «MATRIZE Handels-Gmbh» та ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА». Разом з тим, декларантом не надано банківських платіжних документів та/або виписку з бухгалтерської документації, що розкриває розрахунки з продавцем по Контракту. Декларантом не надано переклад експортних декларацій поданих до митного оформлення відповідно до статті 254 МК України, що унеможливлює співставлення інформації про товар, зазначеній в такій декларації з інформацією, яку внесено декларантом до МД. Отже, за наданими декларантом документами неможливо упевнитися в істинності або точності складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема, вартість транспортування. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями:

товар 8 від 13.01.2021 №UA807170/2021/001305 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США /кг);

товар 13 від 23.12.2020 №UA100130/2020/709409 (митна вартість із розрахунку 3,58 дол. США/кг);

товар 19 від 19.12.2020 №UA500070/2020/504620 (митна вартість із розрахунку 2,51 дол. США/кг);

товар 26 від 15.01.2021 №UA100130/2021/520133 (митна вартість із розрахунку 3,58 дол. США/кг);

товар 27 від 18.01.2021 №UA100070/2021/310773 (митна вартість із розрахунку 3,58 дол. США/кг);

товар 28 від 06.12.2020 №U500070/2020/504195 (митна вартість із розрахунку 4,07 дол. США/кг);

товар 29 від 17.11.2020 №UA110020/2020/009350 (митна вартість із розрахунку 4,07 дол. США/кг).

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням митного органу, у зв`язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (пункт 1 частини 1 статі 50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами пунктами 3, 5, 6, 7 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Дослідивши надані документи, суд зазначає таке.

Митниця зауважує, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 01.02.2021 №UA100310/2021/402450 встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України від 19.01.2021 №NSIEV00056241, видану ТОВ «ДСВ». Згідно з даними, зазначеними в коносаменті від 18.11.2020 №WMS20105780 перевізником товару є «SUNSHINE LOGISTICS (H.K.) Co., Limited». Тобто, відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, та які видані суб`єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.

З цього приводу суд зазначає таке.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини 2 статті 53 МК України).

Відповідно до частин 11, 12, 13 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до Графи 20 Розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (далі Правила) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Отже, до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, серед інших, належить рахунок-фактуру або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

В свою чергу, виконавцем за договором транспортно-експедиторської діяльності є експедитор (перевізник є виконавцем за договором перевезення). Отже, належним документом на підтвердження вартості перевезення є рахунок-фактура та інші документи, видані експедитором.

На підтвердження витрат на транспортування позивачем надано під час декларування:

договір про надання транспортно-експедиторського обслуговування №SC-676 від 13.12.2013, укладений між ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» (замовник) та ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» (експедитор), згідно з пунктом 1.1. якого експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника від місця, зазначеного замовником до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом;

коносамент (ocean Bill of lading) №SXE20120522A;

рахунок на оплату від 01.02.2021 №383;

довідку про вартість перевезення до митного кордону України №SIEV00056241 від 19.01.2021, видану ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА», згідно з якою витрати морського перевезення контейнеру 1Х40НС №НАSU4641246 за коносаментом №SXE20120522A/В склали 116 356,33 грн.

Суд звертає увагу, що норми законодавства не містять вимог про надання документів безпосереднім перевізником товару або документів на підтвердження додаткових витрат, понесених експедитором, на що посилається відповідач.

Відповідачем не вказано, які розбіжності містили надані позивачем документи, а також чим підтверджується понесення експедитором ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» додаткових витрат, які мали б бути включені до митної вартості.

За вказаних обставин посилання відповідача на не підтвердження витрат на вартість перевезення є необґрунтованими.

Митниця також звертає увагу, що у графі 11(а) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з цим, згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності торгівельна марка МТХ та інші є зареєстрованими, отже, можливо відсутні дані щодо врахування складової митної вартості передбаченої пунктом 3 частини 10 статті 58 МК України. Також, заявник торговельних марок відповідно до ресурсу має іншу адресу ніж заявлена.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Умовами Контракту не передбачено, що позивач як покупець зобов`язаний сплачувати на користь продавця прямо чи опосередковано роялті або інші ліцензійні платі, і що такі платежі є умовою продажу оцінюваних товарів.

Натомість, пунктом 2.6. Контракту встановлено, що ціна товару не може бути змінена після відправлення товару та інвойсу покупцю.

Згідно з пунктом 2.7. Контракту сторони не встановлюють додаткових умов або обмежень для ціни угоди.

Отже, твердження відповідача про можливу відсутність даних щодо врахування складової митної вартості як роялті або ліцензійні платежі є припущенням та нічим не підтверджується.

Реєстрація торгівельної марки за третьою особою МТХ не свідчить про те, що умовою продажу товарів є сплата позивачем ліцензійних платежів.

За вказаних обставин рішення відповідача не містить обґрунтованих доводів для коригування митної вартості через несплату позивачем роялті на користь продавця товару.

Митниця також звертає увагу, що декларантом не надано відомостей щодо витрат на страхування вантажу. Крім того, відповідно до інформації, яка містися в мережі Інтернет, у митного органу є підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем.

Що стосується твердження відповідача про не надання позивачем відомостей про числові значення складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу, суд зазначає таке.

Пунктом 10.1 Контракту передбачено, що покупець здійснює страхування кожної партії товару, відправленого згідно замовлення на свій розсуд та за власний рахунок.

Тобто, умовами контракту передбачено право позивача як покупця здійснювати страхування, а не його обов`язок.

При цьому, позивачем при декларуванні повідомлено митний орган про відсутність страхування та надано довідку ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» про транспортні витрати №SIEV00056241 від 19.01.2021, з якої вбачається що транспортні витрати з перевезення вантажу морським транспортом згідно з коносаментом №HASU4641246 з порту Ningbo (Китай) до митного кордону України порту Чорноморськ складає 116 356,33 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Суд зауважує, що за відсутності страхування, документи щодо страхування не надаються митному органу, що кореспондується з вимогами пункту 3 статті 53 МК України.

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не визначено обґрунтованих сумнівів щодо змісту наданих ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ Україна» документів, що виключає підстави для неприйняття вказаних документів або сумнівів в їх достовірності.

Щодо можливого взаємозв`язку між продавцем та покупцем, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 16 статті 58 МК України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до частини 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (надалі - Угода) для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

с) вони є роботодавцем і працівником;

d будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків ви пупених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередно або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу:

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Відповідно до частини 5 статті 15 Угоди особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.

В оскаржуваному рішенні не зазначена жодна із підстав, наведених в частині 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка 6 давала підстави митному органу для висновку про пов`язані декларанта та продавця товару.

Окрім того, згідно з положеннями частин 12-15 статті 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

За вказаних обставин твердження відповідача про пов`язаність осіб, а також вплив такої пов`язаності на визначення митної вартості є припущеннями, які доказами не підтверджуються.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, виписку з бухгалтерської документації.

Пунктом 5.2. Контракту передбачено, що покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості відправленої партії товарів повинні бути сплачені протягом 180 календарних днів після відвантаження, підтвердженого копіями відвантажувальних документів.

Товар відвантажено продавцем на борт судна 23.01.2021, що підтверджується коносаментом №WMS20123313.

Станом на дату декларування товару 01.02.2021 строк оплати не настав, тому у позивача був відсутній обов`язок надавати банківські платіжні, бухгалтерські документи, виписку з бухгалтерської документації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 29.01.2019 по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 по справі № 815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

На підставі частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне рішення відповідача є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України .

Оскаржуване рішення прийнято відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення

На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в порушення зазначеної норми відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2021 №UA100310/2021/000008/2 за встановлених обставин, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2 270,00 грн, що документально підтверджується платіжним дорученням №7904 від 26.05.2021.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» (адреса: вул. Сім`ї Стешенків, 1, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03148) до Київської митниці (адреса: бульвар Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 02.02.2021 №UA100310/2021/000008/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар