Ухвала суду № 129371110, 07.08.2025, Вишгородський районний суд Київської області

"07" серпня 2025 р. Справа № 363/1583/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Баличевої М.Б.,

за участі секретаря Гриб І.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.04.2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, яке призначено на 14.05.2025 року.

Судове засідання, призначене на 14.05.2025 року було перенесено на 03.07.2025 року у зв`язку з клопотанням представника позивача, в якому зазначено про його участь в невідкладних слідчо-оперативних діях (а.с. 37).

Судове засідання, призначене на 03.07.2025 року було перенесено на 07.08.2025 року у зв`язку з неявкою сторін. При цьому представник позивача повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу про вручення за довіреністю 28.05.2025 р.

В судове засідання призначене на 07.08.2025 року представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу про вручення за довіреністю 16.07.2025 р. Крім того позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення «Viber».

При цьому, представник позивача поважності причин неявки не повідомив, із заявами та/або клопотаннями, зокрема про розгляд справи за його відсутності, до суду не звертався.

Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 131ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 223ч.5ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 257ч.1п.3ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, даною статтею не враховується поважності причин повторної неявкипозивачаз метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами, а також дотримання судом розумних строківрозглядусправи.

Статтею 13ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапахрозгляду,утриматися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 758/3200/19, суд дійшов висновку, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:неявкав судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першанеявкав судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявкипозивачав судове засіданнябезповажних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заявубез розгляду,крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, правом на залишення позовубез розглядусуд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленогопозивача,якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо йогонеявкаперешкоджаєрозглядусправи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження 61-4672св22).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Отже, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні діїпозивачата залишати позовбез розглядув разі повторної неявки до суду належно повідомленогопозивача,від якого не надійшло заяви про розгляд справибезйого участі.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявкипозивачадо суду залежно від того, яка ценеявка:перша чиповторна.Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявкипозивачадо суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявкипозивачасуд повинен залишити позовну заявубез розгляду.Вказана норма дисциплінуєпозивачаяк ініціатора судовогорозгляду,стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадіїрозглядусправи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).

Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомленняпозивачапро день та часрозглядусправи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутностіпозивача(такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 158/2344/20).

Представникпозивача,належним чином повідомлений про час, дату та місце судовогорозглядусправи, в судові засідання, призначені на 03.07.2025 р., 07.08.2025 р. не з`явився, доказів поважності причин неявки суду не надав, крім того, представникпозивачане був позбавлений можливості звернутися з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням норм статті 212 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату та часрозглядусправи в судове засідання свогопредставникане направив, заяв про розгляд справи за його відсутності в адресу суду не надходило, з урахуванням строківрозглядусправи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки позивача /його представника,виконання обов`язку явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за їх відсутності, вважає за необхідне залишити позовну заявубез розгляду.

Одночасно, суд роз`яснює, що залишення позовної заявибез розглядуне перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з таким самим позовом.

Керуючись ст.ст. 257, 259, 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України він має право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий М.Б. Баличева