Рішення № 129370572, 23.07.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13707/24

Категорія 67

2/295/107/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретарів Кирийчук А.Г., Шевчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 27.01.2015 між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з відсутністю спільних інтересів та взаєморозуміння, різними погладами на життя, втрати почуття любові шлюбні відносини між ними припинені. Збереження шлюбу суперечить його інтересам. Після припинення шлюбних відносин відповідач почала зловживати алкоголем, про що розповідали їхні діти. Вона взагалі не займається вихованням дітей у зв`язку з тим, що налагоджує своє особисте життя. На праві спільної сумісної власності позивач має власне житло за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає зі своїми дітьми та де створені всі належні для них умови, працює та має стабільний заробіток, зможе створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей. Усі обов`язки з утримання та виховання дітей він несе самостійно, а відповідач не надає коштів на їх утримання та ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Тому позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 121, визначити місце проживання малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним - батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.09.2024 і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 27.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 03.12.2024 прийнято здійснено перехід із спрощеного порядку розгляду справи до загального порядку.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надховив.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з викладених у ньому підстав. Позивач пояснив, що в 2023 році відповідач вперше залишила його з дітьми, проте повернулася додому, а з липня 2024 року залишила їх та дотепер не повернулася, дітей матеріально не забезпечує та не цікавиться їхнім здоров`ям. Під час їхнього спільного проживання залишала дітей самих вдома на один - два дні, ображала дітей, застосовувала до них фізичне насилля. Йому відомо багато фактів про її подружню зраду з іншими чоловіками, а також вона зловживає алкогольними напоями. Наразі вона проживає з іншим чоловіком та є вагітною, має заборгованості по кредитах в банках.

Відповідач та її представник у судовому засіданні визнали вимоги позову в частині розірвання шлюбу, заперечуючи проти задоволення решти вимог. Відповідач пояснила, що з червня 2024 року вона проживає окремо в будинку в с. Вільськ Житомирського району, займається його ремонтом та облаштуванням, хоче щоб діти проживали разом із нею. Має кредити в банках, працює та отримує постійний дохід, обробляє город. У відсутності дітей не може купувати дітям речі. Інколи доводилося не ночувати вдома, оскільки позивач її неодноразово вигонив із дому, принижуючи її в присутності дітей. Позивач перешкоджає їй спілкуватися з дітьми.

Представник третьої особи в судовому засіданні вказав на необхідність визначити місце проживання малолітніх дітей разом із батьком, підтримавши наданий до суду висновок Виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування від 15.01.2025.

Суд, заслухавши сторони та їхніх представників, представника третьої особи, малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , допитаних у судовому засіданні в присутності представника органу опіки та піклування, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (статті 12, 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 27.01.2015 між позивачем та відповідачем Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 121, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Згідно копій свідоцтв про народження від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9, 14, 15).

Позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 згідно копії його паспорту та інформації з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 19.09.2024 (а. с. 30).

Місце проживання відповідача значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 згідно інформації ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 19.09.2024 (а. с. 29).

Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають разом із батьком ОСОБА_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , про що вказано в довідці ОСББ «Михайла Грушевського» № 71/07 від 17.07.2024 та в акті опитування сусідів № 70/07 від 16.07.2024 (а. с. 17).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК Українишлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.110СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Частиною 2 ст.112СК Україн визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У зв`язку з відсутністю між сторонами взаєморозуміння наміру зберігати сім`ю вони не мають. Зважаючи на те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, а також враховуючи визнання відповідачем позову в цій частині, яке не суперечить закону і не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, тому приймається судом, і за даних обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін, що є підставою для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Стаття 161 СК Українипередбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН20.11.1959,дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.12.2016 у справі № 6-2445цс16, який відповідно до ст. 360-7ЦПК Україниє обов`язковим для всіх судів.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У висновку Виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.01.2025 № 45, вказано про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 м(а.с.51,52).

Як зазначено, зокрема, у висновку, з 27.01.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі. З середини липня 2024 року ОСОБА_2 проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстровані діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та згідно обстеження умов проживання від 03.01.2025, складеного працівниками служби у справах дітей Оліївської сільської ради, матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання в будинку частково задовільні, не задовольняють базових потреб малолітніх дітей у повному обсязі. ОСОБА_2 має офіційний дохід. ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають у квартирі, співвласником якої є батько, за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні умови для виховання та розвитку дітей. ОСОБА_2 з дітьми спілкується рідко, придбала канцелярські товари на суму близько 3 тис. грн, періодично купує їм одяг. ОСОБА_1 має офіційний дохід та в змозі забезпечити потреби дітей у повному обсязі, ним подано декларацію та обрано лікаря, який надає первинну медичну допомогу. ОСОБА_5 навчається в 7 класі ліцею № 35 м. Житомира, ОСОБА_6 - у 3 класі цього ліцею. Відповідно до характеристик, наданих навчальним закладом, діти проживають з батьком, який займається вихованням дітей, бере активну участь у їхньому розвитку, займається навчанням, організовує їхнє дозвілля. Батько забезпечує дітей матеріально, відвідує батьківські збори, постійно спілкується з класним керівником, виконує рекомендації вчителів. Мати з сім`єю не проживає, з вересня 2024 року по 27.12.2024 не бере участі в їх вихованні, але цікавиться їх навчанням та поведінкою, спілкується з вчителями та класними керівниками. Методист з психологічної роботи науково-методичного центру департаменту освіти міської ради ОСОБА_7 при спілкуванні з дітьми виявила наявність у дітей образи на матір за її неприємні висловлювання на їхню адресу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявляють бажання проживати за батьком у комфортних та зручних для них умовах, проти спілкування з матір`ю не заперечують. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків чи аморальної поведінки, відомості щодо вад здоров`я, які унеможливлюють виховання та утримання дитини. Враховуючи вказані вище факти, виходячи з інтересів дітей, виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, вважає доцільне визначити місце проживання дітей із батьком.

Малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допитані в судовому засіданні в присутності представника органу опіки та піклування Житомирської міської ради Чижевського В.М., висловила своє бажання проживати разом із батьком. Пояснили, що протягом останнього року вони з ним постійно проживають, він про них турбується, доглядає їх, готує їжу. Обоє дітей вказували на те, що їхня мати в період спільного проживання залишала їх на кілька днів одних удома. Зі слів ОСОБА_5 , бували випадки, що після залишення їх самих удома мати приходила зранку в стані сп`яніння. Також обоє дітей пояснили, що вони самі заблокували номер телефону їхньої матері.

Суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, так досліджені судом докази не спростовують викладені в ньому обставини.

Виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дітей та враховуючи тривалість їх проживання разом з батьком, їхню прихильність до батька, забезпечення сталості її соціальних зв`язків з батьком та в соціумі вцілому, добросовісне виконання батьком батьківських обов`язків, створення для дітей необхідних умов для проживання, розвитку та навчання, а також відсутність обставин, які можуть негативно впливати на виховання дітей та розвиток, суд вважає, що інтересам дітей відповідатиме визначення їх місця проживання разом з батьком, у звичному для них середовищі.

Статтею 180 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як передбачено ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Змістглави 15 СК Українивказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідач, будучи матір`ю малолітніх дітей, зобов`язана здійснювати їх утримання до досягнення ними повноліття, що відповідає положенням ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України.

Добровільної угоди щодо утримання дітей між сторонами не досягнуто.

Оскільки суд дійшов до висновку про визначення місця проживання дітей із позивачем, у матеріалах справи відсутні докази незадовільного стану здоров`я або непрацездатності відповідача, відомості про перебування на її утриманні інших осіб, її тяжкого матеріального становища, докази на підтвердження інших обставин, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, тому суд стягує з відповідача на користь позивача аліменти на малолітніх дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1ст. 191 СК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд керується ст. 141 ЦПК України та покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплаченого за подання позову в частині вимог щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, а саме в розмірі 2411,40 грн. Окрім того, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів,суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 160, 161, 180 - 183 СК України, ст. ст. 76-82, 141, 206, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 121, розірвати.

Визначити місце проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2411,40 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_1 на малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу), але менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Аліменти стягувати, починаючи з 16 вересня 2024 року.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625).

Суддя Л.М. Семенцова