Постанова № 129369550, 06.08.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5357/25

Провадження № 3/639/1489/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., за участю захисника Головко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2025 року о 03-35 год. в м. Харкові по вул. Чутівській, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest та у КНП ХОР ОНКЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Головко В.В. просила суд закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне:

- долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним доказом, оскільки він неповний та небезперервний, зокрема на ньому не зафіксовано дату та час зупинки ОСОБА_1 ;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази факту керування ОСОБА_1 13.07.2025 року транспортним засобом;

- працівниками поліції порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки останній є військовослужбовцем, а тому його огляд повинен був проходити у відповідності до ст. 266-1 КУпАП;

-поліцейські здійснювали оформлення адміністративного матеріалу за відсутності двох свідків та під час оголошеної у м. Харкові повітряної тривоги, що є неприпустимим;

-направлення та акт на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння складались поліцейськими без участі ОСОБА_1 ;

- патрульні поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та порушили його право на захист.

Разом з клопотанням про закриття провадження, захисник також просила суд, у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не застосовувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу у ЗСУ на посаді водія, він вперше допустив порушення вимог ПДР України, у матеріалах справи відсутні обставини, які обтяжують його покарання.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, захисник Головко В.В. не заперечувала проти розгляду адміністративного матеріалу за відсутності ОСОБА_1 .

В зв`язку з вищевикладеними обставинами, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому розгляд даної адміністративної справи був проведений у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Заслухавши пояснення адвоката Головко В.В., дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389983 від 13.07.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.07.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`янінняза допомогою газоаналізатора Drager Alcotest;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 13.07.2025 року о 03 год. 37 хв. ОСОБА_1 направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до КНП ХОР «Обласна наркологічна клінічна лікарня», однак від проходження медичного огляду він відмовився;

- відеозаписом з місця події від 13.07.2025 року, з якого вбачається, що 13 липня 2025 року приблизно о 03-35 год. за адресою: м. Харків, вул. Чутівська, буд. 1 співробітники поліції зупинили транспортний засіб Volkswagen н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що в нього є підозра, що він, як водій транспортного засобу, перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Надалі співробітник патрульної поліції декілька разів запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest та у КЗОЗ ХОР «ОНКЛ», оскільки у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в установленому законом порядку, про що самостійно повідомив поліцейського. При цьому поліцейський роз`яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також наслідки відмови особи від проходження такого огляду.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або невірно встановлених ознак алкогольного сп`яніння, оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України, а саме до керівництва патрульної поліції з метою ініціювання службової перевірки, або в порядкуКАС України, а також до відповідних правоохоронних органів, матеріали справи також не містять.

Твердження захисника про те, що до матеріалів справи долучено компакт диск, на якому міститься різні фрагменти відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, які мають певні проміжки часу, що, на думку сторони захисту, свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу, порушили принцип безперервності її застосування, то суд вважає їх безпідставними, оскільки в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапису не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом транспортного засобу, суд не приймає до уваги, оскільки вказані пояснення спростовуються відеозаписами з місця події від 13.07.2025 року. При цьому, з відеозапису вбачається, що 13.07.2025 року приблизно о 03:30 год. автомобіль Volkswagen н.з. НОМЕР_1 рухається по вул. Чутівській в м. Харкові. В цей час з ним починає рухатися службовий автомобіль патрульної поліції, вмикає проблискові світлові сигнали, висуваючи вимогу про зупинку транспортного засобу. Будь-яких інших транспортних засобів на дорозі не було. Через декілька секунд біля буд. №1 транспортний засіб Volkswagen зупиняється у правого краю проїзної частини, вимикає ближній світ фар та глушить двигун. Ще через декілька секунд службовий автомобіль поліцейських паркується позаду автомобіля Volkswagen, після чого співробітники поліції підійшли до водія, яким виявився ОСОБА_1 . Надалі, ОСОБА_1 приспустив бокове скло та почав спілкування із працівником поліції з приводу причини зупинки транспортного засобу. Останній жодним чином не акцентував увагу поліцейських на те, що він не керував транспортним засобом. Навпаки, ОСОБА_1 добровільно надав поліцейським свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та водійське посвідчення, повідомив останніх, що він їхав в комендантську годину до місця свого тимчасового проживання, яке знаходиться неподалік. Декілька разів вибачався перед співробітниками поліції та просив їх обмежитись усним зауваженням за допущені порушення.

Тобто, аналізуючи відеозапис та події, відображені на ньому, суд дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, а твердження стосовно того, що він не керував автомобілем, не відповідають дійсності та розцінюються судом як обраний спосіб захисту для уникнення ним відповідальності.

Доводи щодо складання поліцейськими протоколу під час оголошеної повітряної тривоги суд не бере до уваги, оскільки з відеозапису об`єктивно вбачається, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у місті була оголошена повітряна тривога, однак останній будь-яким чином не виявив своєї стурбованості щодо загрози його життю та не звертався до працівників поліції з вимогою прослідувати до укриття.

Доводи сторони захисту щодо складання працівниками поліції направлення до закладу охорони здоров`я та акту для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за відсутності ОСОБА_1 , суд визнає необґрунтованими, оскільки такий акт виписується поліцейськими на місці події у разі згоди особи пройти огляд на місці зупинки, що є підставою для його проходження, направлення виписується для закладу охорони здоров`я у разі погодження особи пройти такий огляд, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу такого огляду.

Складання поліцейським вказаних документів у службовому автомобілі без безпосередньої присутності ОСОБА_1 не спростовують факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та не тягне за собою порушень прав ОСОБА_1 . Також суд переконався, що обстановка на місці події, яка зафіксована на боді-камери поліцейських, поведінка та вигляд водія, давали підстави поліцейським пред`явити вимогу водію ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння та не свідчить про їх упередженість до особи.

Суд акцентує увагу, що за своїм правовим значенням направлення на огляд та акт є лише правовою підставою для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння.

Суд не приймає заперечень захисника щодо порушень права на захист ОСОБА_1 , якому були роз`яснені поліцейським його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, при цьому у ОСОБА_1 була можливість зателефонувати захиснику. Участь адвоката при складанні протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності не є обов`язковою. Крім того, при розгляді даного протоколу в суді, ОСОБА_1 скористався своїм правом та залучив захисника.

Посилання адвоката на відсутність двох свідків під час оформлення даного адміністративного матеріалу суд також вважає необґрунтованими, оскільки вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,виконують обов`язки військової службиабо перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції про те, що незабаром його можуть викликати назад до військової частини, на теперішній час він знаходиться на ротації, ОСОБА_1 був одягнений у цивільний одяг та рухався на цивільному автомобілі.

Отже, суд приходить до висновку що 13.07.2025 року о 03:30 год. ОСОБА_1 не виконував обов`язків військової служби в розумінніЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Суд зазначає, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відповідно до п.2.5 ПДР України, і вони, як і всі цивільні особи, що керують транспортними засобами на території України, зобов`язані дотримуватися ПДР.

Таким чином, у співробітників поліції не було правових підстав для виклику представника ВСП на місце події, поліцейськими була дотримана процедура огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , передбачена ст. 266 КУпАП, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, а тому, суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що вищенаведені твердження сторони захисту спростовані у судовому засіданні вищеописаними доказами та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 було порушено п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Щодо доводів адвоката Головко В.В. про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації без позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного.

Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАПстягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, судом не враховуються.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіївштрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення.

Отже, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП встановленоосновне і додаткове стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4ЗУ «Просудовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300), призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Васильєва