Рішення № 129366831, 06.08.2025, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5812/24

Провадження № 2/314/657/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2025 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого суддіКапітонова Є.М.,

секретар судового засідання Дерко В.Р.,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Арсенал Страхування»до ОСОБА_1 простягнення грошовихкоштів впорядку суброгації,

за участю представника відповідача Железняк В.К.,

відповідача ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядо Вільнянськогорайонного судуЗапорізької областіз позовомдо ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позов обґрунтовано тим, що 21.09.2023між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ "ОТП Лізинг" було укладено договір страхування наземного транспорту та сертифікат до нього № 1533/23/T/3nl19/9986/А, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Тойота» д/н НОМЕР_1 .

18.10.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм «ВАЗ» д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.11.2023 року по справі № 314/5068/23.

Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки «Тойота » д/н НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження.

Страховик поніс збитки, виплативши страхове відшкодування відповідно до Рахунку №СВА-К-23007433 від 24.10.2023 року в сумі 84413,00грн.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково.

Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

21.09.2023між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ "ОТП Лізинг" було укладено договір страхування наземного транспорту та сертифікат до нього № 1533/23/T/3nl19/9986/А, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Тойота» д/н НОМЕР_1 .

18.10.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм «ВАЗ» д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.11.2023 року по справі № 314/5068/23.

Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки «Тойота » д/н НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження.

Страховик поніс збитки, виплативши страхове відшкодування відповідно до Рахунку №СВА-К-23007433 від 24.10.2023 року в сумі 84413,00грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За приписамип.36.2ст.36Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» від01.07.2004№ 1961,страховик (МТСБУ)протягом 15днів здня узгодженняним розмірустрахового відшкодуванняз особою,яка маєправо наотримання відшкодування,за наявностідокументів,зазначених уст.35цьогоЗакону,повідомлення продорожньо-транспортнупригоду,але непізніш якчерез 90днів здня отриманнязаяви прострахове відшкодуваннязобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За положеннями ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору (ч. 1 ст. 988 ЦК України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ч. 1 ст. 993 ЦК України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 20.04.2018 у справі № 910/8982/17 вказав, що основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове-пов`язане саме з регресною вимогою.

Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником-страховик.

Деліктне зобов`язання-первісне, основне зобов`язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов`язання, що тягне за собою припинення обов`язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1cт. 991 ЦК України ), але не навпаки.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором (ст. 988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов`язанні. Тобто, заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

Із роз`яснень, які містяться у п. 27 Постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 01.03.2013№ 4«Про деякіпитання застосуваннясудами законодавствапри вирішенніспорів провідшкодування шкоди,завданої джереломпідвищеної небезпеки»,встановлюється,що привирішенні спорівпро правозворотної вимогистраховика судиповинні розрізнятипоняття «регрес»та «суброгація».Так,у випадкусуброгації відбуваєтьсялише замінаосіб увже наявномузобов`язанні (замінаактивного суб`єкта)зі збереженнямсамого зобов`язання.У такомуразі,страхувальник передаєсвої правастраховикові напідставі договоруі сприяєреалізації останнімприйнятих суброгаційнихправ.У випадкурегресу однезобов`язання замінюєсобою інше,але переходуправ відодного кредиторадо іншогоне відбувається.При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96 встановлено особливий правовий режим.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону України"Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

За такихобставин суд,оцінюючі доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому їхдослідженні,оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за умовами укладеного з ним договору добровільного страхування, яка мала місце з вини відповідача, враховуючи отриману суму страхового відшкодування, приходить до беззаперечного висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позовних вимог.

Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину (частина четверта статті 1193 ЦК України).

Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Верховний Суд, у справі справа № 201/8818/19 (Постанова ВС КЦС від 19 травня 2022 року, справа № 201/8818/19) виходив з того, що експлуатація транспортного засобу є діяльністю, що пов`язана із підвищеним ризиком невинуватого завдання шкоди іншим учасникам дорожнього руху, а також пішоходам. Водій автомобіля, розпочинаючи експлуатацію такого джерела підвищеної небезпеки, тим самим приймає на себе усі ризики, пов`язані зі здійсненням такої діяльності, а отже, зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану його власними діями, навіть за відсутності вини у настанні негативних наслідків, якщо вони не викликані дією непереборної сили або настали в силу умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд не вбачає підстав для зменшення розміру відшкодування завданої матеріальної шкоди.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Арсенал Страхування»до ОСОБА_1 простягнення грошовихкоштів впорядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» суму майнової шкоди в розмірі 84413,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

День складення повного судового рішення 06.08.2025.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: «Страхова компанія «Арсенал Страхування», 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154 код ЄДРПОУ 33908322, АТ «ОТР Банк», IB ANUA543005280000026505601339688;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Суддя Євген Миколайович Капітонов

06.08.2025