Рішення № 129365662, 06.08.2025, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальнийномер 153/599/25

Номер провадження 2/142/351/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Ямпільського районного суду Вінницької області на підставі ухвали від 25 квітня 2025 року про передачу справи за підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 22462-05/2024 в розмірі 36600 грн. 00 коп., з яких: 12000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21600 грн. сума заборгованості за відсотками, 3000 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями, також просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНС КРЕДИТ" кредитний договір № 22462-05/2024 в межах якого Відповідачу надано кредит у гривні, а Відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені Кредитним договором. 19.09.2024 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ", Позивач) укладено договір факторингу № 19092024 (далі - Договір Факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до Третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту(копія витягу з Договору відступлення права вимоги додається). Згідно п. 1.2. Договрру Факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру(ів) Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру(ів) Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Реєстру Боржників від 19.09.2024 до договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 36600 грн. 00 коп., з яких: 12000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21600 грн. сума заборгованості за відсотками, 3000 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями. Відповідач не виконує свого обов`язку та припинив повертати надану йому позику в строки, передбачені договором, у зв`язку з чим позивач просить стягнути непогашену заборгованість.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 27 травня 2025 року в даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" повноважного представника в судове засідання 06 серпня 2025 року не направив, проте в позовній заяві просив суд розгляд справи продити без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 23 червня 2025 року та 06 серпня 2025 року, повідомлявся шляхом направлення повісток за зареєстрованою адресою місця проживання, та на адресу суду повернулись конверти поштових відправлень № 0610259274594 та № 0610267512038 з відміткою поштового відділення про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В частині1ст.280ЦПК Українипередбачено,що судможе ухвалитизаочне рішенняна підставінаявних усправі доказівза одночасногоіснування такихумов: відповідачналежним чиномповідомлений продату,час імісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідачне подаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодоюпозивача,вважає заможливе проводитизаочний розглядсправи таухвалити заочнерішення, напідставі наявниху справідоказів,відповідно доположень ч.1ст.280,ч.4ст.223ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 14 травня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 22462-05/2024. (а.с.5-6)

Відповідно п. 1.1 договору товариствонадає клієнту фінансовий кредит в розмірі 12000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається строком на 120 днів, дата видачі кредиту 14.05.2024, дата погашення кредиту 10.09.2024.

Відповідно до п. 1.4.1 договору денна процентна ставка становить 1,5 % та застосовується в межах строку кредитування.

Відповідно до п. 5.3 договору, у випадку прострочення клієнтом терміну оплати чергового платежу нараховується штраф у розмірі 25 % від суми кредиту.

Відповідно додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 22462-05/2024 від 14.05.2024 р. сторони погодили графік платежів за договором (а.с.8)

Договір пронадання фінансовогокредиту №22462-05/2024від 14.05.2024 року та додаток №1 до нього відповідачем підписано елекронними підписами у виді одноразових ідентифікаторів (а.с. 7 зворот, 8 зворот)

Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені основні умови кредитування, також підписаний відповідачем елекронним підписом у виді одноразового ідентифікатора. (а.с. 9-10)

Відповідно дорозрахунку заборгованостіза кредитнимдоговором №22462-05/2024від 14.05.2024 рокуза період з 14 травня 2024 року по 19 вересня 2024 сума заборгованості ОСОБА_1 за основною сумою боргу становить 12000 грн., сума заборгованості за відсотками - 24600 грн. (а.с. 11)

Також судом встановлено, що 19 вересня 2024 року між Товариством зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» укладено договір факторингу № 19092024. (а.с. 12-14)

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 19092024 від 19 вересня 2024 року ТОВ "Аванс Кредит" передало ТОВ ФК "ЄАПБ" реєстр боржників, після чого від клєнта до фактора перейшли права вимоги до боржників і фактор став кредитором до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 15)

Відповідно довитягу зРеєстру боржниківдо Договоруфакторингу №19092024від 19.09.2024року ТОВ«ФК «ЄАПБ»набуло правагрошової вимогидо ОСОБА_1 ,ІПН боржника НОМЕР_1 ,за кредитнимдоговором №22462-05/2024в сумі36600грн.,з яких:12000грн.-сума заборгованостіза основноюсумою боргу;21600грн.-сума заборгованостіза процентами,та 3000грн.-сума заборгованостіпо штрафнимсанкціям.(а.с. 16).

Таким чином, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 22462-05/2024від 14 травня 2024 року та додаткової угоди до нього отримав в ТОВ "Аванс кредит" кредит у розмірі 12000,00 грн. строком на 120 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % в день, однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконав, чим істотно порушив умови укладеного договору.

Заборгованість за даним кредитним договором, станом на 19 вересня 2024 року тобто на час укладенння договору факторингу № 190924 від 19 вересня 2024 року, становила 36600 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21600 грн. - сума заборгованості за процентами, та 3000 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.

Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, будь-кому з кредиторів, які б спростовували зазначену суму заборгованості, відповідач суду не надав.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормамиЦивільного кодексу України та нормами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».

З огляду на положення частини 1статті 202 Цивільного кодексу Україниукладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4статті 202 Цивільного кодексу Українипередбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно достатті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини першоїстатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно частин першої та другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Устатті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, щостаттею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України, обумовлено що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно достатті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3000 грн. штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 19 вересня 2024 року становила 36600 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21600 грн. - сума заборгованості за процентами, та 3000 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3000 грн. 00 коп. є безпідставними, оскільки не відповідають приписам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягають до задоволення.

З оглядуна наведененалежна достягнення звідповідача накористь позивачасума заборгованостіза договоромпро наданняфінансового кредиту№ 22462-05/2024від 14 травня 2024 року становить 33600,00 грн., з яких 12000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 21600 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки відповідач належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що відповідач не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2785,76 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 22462-05/2024 в розмірі 33600 грн., з яких: 12000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21600 грн. сума заборгованості за відсотками.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"(кодЄДРПОУ 35625014)судовий збір у сумі 2785 грн. 76 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Піщанський районний суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, фактична адреса: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 ,зареєстрований в АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: