Рішення № 129364954, 07.08.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2-а/317/34/2025

Справа № 333/3971/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

при секретарі Демко К.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції НПУ, третя особа: інспектор 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенант поліції Іващенко Аліна Костянтинівна, про скасування постанови серії ЕНА № 4606233 від 28.04.2025 про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №4606233 від 28.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до зазначеної постанови 28.04.2025 позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Як на підставу скасування даної постанови позивач посилається на те, що поліцейський безпідставно зупинив транспортний засіб позивача, і як наслідок вимога поліцейського про пред`явлення посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб була безпідставною, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Крім цього, позивач зазначив про те, шо під час спілкування з інспекторами поліції він рознервувався, йому стало зле, він викликав швидку допомогу, та інший екіпаж поліції, якому вже пред`явив своє посвідчення водія.

Представником Департаменту патрульної поліції надано відзив на адміністративний позов, у якому представник просить відмовити в позові з підстав його необґрунтованості. До відзиву надано диск із відеозаписом фіксації події правопорушення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримали, просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Крім цього, в ході розгляду справи надав письмові пояснення, які просив долучити до матеріалів справи.

Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, у відзиві просив розглянути справу без його участі.

Інспектор 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенант поліції Іващенко А.К. в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила розгляд справи провести у її відсутності, оскільки вона буде перебувати на чергуванні.

Заслухавши позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенант поліції Іващенко А.К. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4606233 від 28.04.2025 відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до оскаржуваної постанови 28.04.2025 об 20 год. 35 хв., водій ОСОБА_1 , у м. Запоріжжі, вул. Шкільній, 46, на вимогу працівника поліції не надав для перевірки документів, визначені в п.2.1 ПДР України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.4.а. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. На позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 425,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

З відеозапису вбачається, що поліцейський відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поінформував водія про причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, а також на вимогу водія надав для огляду відеозапису на якому, на переконання поліцейського, зафіксовано порушення позивачем ПДР, що і було причиною зупинки ТЗ.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису наданого відповідачем, та не заперечується позивачем, останній тричі відмовився пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб для перевірки на вимогу працівника поліції.

Вищенаведене вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складена з огляду на категоричну відмову позивача на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, що підтверджується матеріалами відеозаписів та не заперечується самим позивачем.

Щодо доводів позивача, що у працівника поліції були відсутні законні підстави для зупинки автомобіля позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Вимога поліцейського водію пред`явити до перевірки передбачені в п.2.1 ПДР документи може бути правомірною за умови дотримання поліцейським вимог Закону щодо визначеного переліку підстав для зупинки транспортного засобу.

Як зазначалося, за приписами п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Згідно з пп. «а» п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Суд наголошує, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Доводи позивача, що він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи. (Вказана Позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 127/19283/17 від 25.09.2019).

Також суд критично ставиться до доводів позивача з приводу того, що він рознервувався та йому стало зле, через що він викликав швидку медичну допомогу.

Оскільки відповідно до довідки наданої ОСОБА_1 для огляду в судовому засіданні, він самостійно відмовився від госпіталізації, а відповідно до відеозапису події вбачається, що після ОСОБА_1 категорично відмовлявся від надання відповідних документів, ще до виклику швидкої, а після цього продовжував вчиняти активні дії (спілкувався телефоном, кричав), перебуваючи всередині транспортного засобу, тобто на переконання суд, мав фізичну можливість надати відповідні документи.

Враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (непред`явлення на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб) мали місце, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови серії ЕНА №4606233 від 28.04.2025, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст. 5, 6, 19, 77, 90, 159, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції НПУ, третя особа: інспектор 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Іващенко Аліни Костянтинівни, про скасування постанови серії ЕНА № 4606233 від 28.04.2025 про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 07.08.2025.

Суддя: Р.В. Мінгазов