Ухвала суду № 129364636, 02.08.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7955/25

н/п 1-кс/953/5480/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2025 р. Слідча суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_7 , за матеріалами кримінального провадження №12025220000000858, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Старобільськ,Луганської обл, громадянинаУкраїни,одруженого, дітейне маючого,військовозобов*язаного,не працюючогоофіційно,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкаючого(ВПО): АДРЕСА_2 , раніше не судимого зі слів,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_7 , за матеріалами кримінального провадження №12025220000000858, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000670, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, в період дії воєнного стану, введеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Указ Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з цим, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам, громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_5 у невстановлені в ході проведення досудового розслідування місце та час, але не пізніше початку червня 2025 року розробив злочинну схему організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що полягає у керівництві такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Так, на початку червня 2025 року , біль точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 у невстановленому місці в м. Харкові зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8 та останній висловив йому свої побоювання стосовно можливого призову до Збройних сил України. У той час, у ОСОБА_5 виник корисливий мотив, направлений на незаконне особисте збагачення за рахунок ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, розповів останньому, що має можливість посприяти йому, шляхом надання порад та вказівок щодо незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, з подальшим керівництвом такими діями, для здійснення яких ОСОБА_8 необхідно буде надати йому грошові кошти у сумі 25000 доларів США. ОСОБА_5 , будучи обізнаний у процедурі та порядку оформленні документів для незаконного перетину через державний кордон України, пояснив, що після передачі грошових коштів у сумі 25 000 доларів США, він фіктивно працевлаштує ОСОБА_8 працівником до суб`єкта господарювання, який відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, де після працевлаштування він отримає бронювання від мобілізації, та в подальшому його буде направлено у відрядження за межі України з якого він якщо захоче то може не повертатись і таким чином буде незаконно переправлений через державний кордон України.

Так, 29.07.2025 ОСОБА_5 , приблизно о 17 год. 00 хв. зустрівшись з ОСОБА_8 неподалік б. 74 по пр. Ювілейному в м. Харкові, продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, повторно повідомив ОСОБА_8 алгоритм перетину ним державного кордону України та деталізував, що після перерахування грошових коштів в сумі 25 000 доларів США, на номер крипто гаманця, реквізити якого він надасть, коли ОСОБА_8 погодиться на пропозицію, він направить скан копії його документів , в тому числі і витягу з системи «Резерв» , (зазначивши що в ній потрібно щоб були дані про те що ОСОБА_8 не перебуває у розшуку за ухилення від мобілізації та вчасно оновив дані) до одного із фондів, де його зарахують своїм працівником. Після зарахування, відомості про нього буде подано до ТЦК та СП як про особу яка є працівником об`єкту критичної інфраструктури і відповідно він отримає бронювання від мобілізації. Потім ОСОБА_8 вказаним об`єктом господарювання буде направлено у відрядження до однієї із країн Європи, куди він може здійснити виїзд або самостійно, або у супроводі особи працівника об`єкту критичної інфраструктури, який вже неодноразово виїзджав за кордон. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що для більш правдивості дій і з метою меншого привертання уваги зі сторони прикордоної служби ОСОБА_8 варто один раз поїхати у відрядження і повернутись назад до України , а під час другого відрядження вже не повертись.

Таким чином, ОСОБА_8 впевнившись в обізнаності ОСОБА_5 у порядку організації незаконного перетину державного кордону України та його обіцянками, шляхом своїх порад та вказівок у цьому посприяти, 01.08.2025 приблизно о 10 год 00хв., перебуваючи по вул. Чеботарській в м. Харкові під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_9 продемонтрував наявність при собі грошових коштів у сумі 25 000 доларів США які були заздалегідь виготовленими імітаційними засобами, після чого ОСОБА_5 разом з ним попрямували до пункту обміну валют розташованому за адресою в пункті обміну валют за адресою: АДРЕСА_3 де після зазначення останнім працівниці обміну валют, реквізитів криптогаманця, незаконна протиправна діяльність ОСОБА_5 була викрита працівниками правоохоронних органів. Так, ОСОБА_5 вчинив всі умисні дії, які вважав за доцільне, з метою особистого збагачення, щодо сприяння своїми порадами та вказівками в незаконному переправленні ОСОБА_8 через державний кордон України, його організації та керівництво такими діями.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено 08.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120252200000000858 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

01.08.2025 о 10 год 09 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України

01.08.2025 про підозру у вчинені вказаного злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України повідомлено ОСОБА_5 .

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор всудовому засіданніпросить обрати запобіжнийзахід увигляді тримання підвартою ОСОБА_5 ,посилаючись наіснування ризиків,зазначених в п.п.1,2,3,5 ч.1ст.177КПК Українита обгрунтованістьпред*явленоїпідозри.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, просив визначити йому інший запобіжний захід, вказував на поганий стан його здоров*я.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, вказуючи, що ризики є недоведеними, підозра необґрунтована, клопотання необґрунтоване, підтримав позицію підозрюваного.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

У провадженні СУ Головногоуправління Національноїполіції вХарківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000858, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалівдоданихдоклопотання вбачається,що ОСОБА_5 01.08.2025року повідомленопро підозруувчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 є осудною особою, яка досягла 16-річного віку, громадянином України.

За результатами розгляду даного клопотання застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,не єочевидно необґрунтованимичи недопустимими,виходячи знаданих стороноюобвинувачення доказів:Показами свідка ОСОБА_8 згідно якихприблизно напочатку червня2025року підчас зустрічізі своїмзнайомим ОСОБА_5 останній розказавйому маєможливість допомогтиз бронюваннямвід мобілізації,а такожз перетиномдержавного кордонуУкраїни загрошові коштиу суміяка варіюєтьсявід 20000доларів США. Підчас подальшихзустрічей ОСОБА_5 сказав,що длянезаконного перетинудержавного кордонуУкраїни вінповинен передатигрошові коштив розмірі25000доларів США,шляхом їхперерахування вповному обсязіна криптогаманецьномер якогойому надасть ОСОБА_5 .Після чогокопії йогодокументів ОСОБА_5 направить досуб`єка господарюванняякий маєстатус об`єктукритичної інфраструктури,для фіктивногопрацевлаштування тавідповідно отриманнябронювання відмобілізації. Післяотримання бронюванняйого буденаправлено уробоче відрядження до Європи, в тому числі і у супроводі працівника який здійснював неодноразовий виїзд, об`єкта критичної інфраструктури на якому він фіктивно буде працевлаштований. Крім цього ОСОБА_5 пояснив, що йому, з метою непривернена уваги працівників прикордонної служби, бажано перший раз здійснити виїзд за кордон та повернутись до території України, але це вже за бажанням;Протоколом огляду пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_3 від 01.08.2025 під час якого за адресою : виявлено та вилучено імітаційні грошові кошти на суму 25000 доларів США; Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 10.07.2025; Протоколом огляду від 12.07.2025 цифрового носія наданого свідком ОСОБА_8 на якому наявний аудіозапис його розмови з ОСОБА_5 де останняй роз`яснює ОСОБА_8 механізм незаконного перетину державного кордону України.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Заперечення адвоката щодо обґрунтованості підозри та наявність в діях ОСОБА_5 можливо іншого складу кримінального правопорушення не спростовує висновків слідчого судді, а є лише припущеннями захисту, без належних обґрунтувань.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177КПК України.

Звертаючись з клопотанням, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Дослідивши всі представлені відомості та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що він може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється є позбавленням волі на строк до 9 років, і він усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину у сфері недоторканості державних кордонів, що може спонукати останнього до переховування від органу досудового розслідування та/або суду, в тому числі і до виїзду за місцем реєстрації до м. Старобільськ Луганської області, яке є тимчасово окупованою територією.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

А ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_5 інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчиняв протягом тривалого часу і ризик бути викритим та притягнутим до відповідальності не зупиняли його, а лише спонукали вчиняти злочин, враховуючи і відсутність офіційного працевлаштування.

При цьому, ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України під час розгляду даного клопотання є недоведений та необґрунтований, і тому слідча суддя його відхиляє.

Враховуючи обґрунтованість підозри, відомості про особу ОСОБА_5 , запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрання більш м`якого запобіжного заходу не здатне забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).

Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддеювивчалась можливість застосуваннявідносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Слідчою суддею досліджені всі надані дані по особі підозрюваного, який є 1984р.н.,уродженець м.Старобільськ,Луганської обл, громадяниномУкраїни,одруженим, дітейне має,військовозобов*язаний,не працевлаштованийофіційно,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкає(ВПО): АДРЕСА_2 , раніше не судимий зі слів.

Також, слідчою суддею були досліджені всі надані відомості про стан здоров *я підозрюваного, однак зазначаю, що даних про неможливість перебування в умовах тримання під вартою не надано. Також, не надані і відомості про необхідність проходження ВЛК в серпні 2025 року.

Всі ці досліджені дані по особистості підозрюваного не зменшують встановлені ризики для їх запобігання.

Таким чином,слідчий суддявважає,що нацей часіснують правовіпідстави дляобрання саметакого запобіжногозаходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, на строк в межах строку досудового розслідування.

І підозрюваний або його захисник в судовому засіданні не надав належні обґрунтування щодо відсутні встановлених слідчим суддею ризиків, враховуючи і всі надані дані по особистості, і обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Всі зазначені дані про особу підозрюваного не зменшують існування встановлених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити ним дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи наявність визначених ризиків, а також те, що даний злочин, що інкриміновано вчинений в період воєнного часу, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, і слідчий суддя обирає відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування. Об*єктивних даних на спростування даних висновків слідчого судді стороною захисту не надано.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Під час вирішення питання щодо розміру застави, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та вважає в даному випадку її достатньо саме в такому розмірі для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України,з врахуваннямвсіх данихпо особіпідозрюваного,даних пройого майновий,сімейний станпідозрюваного,та обставин інкримінованихправопорушень,і приходжу до висновку що внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів»

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 59 днів тобто до 29 вересня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 242240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави,покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, спеціалістами, у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_7 повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 29.09.2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -