Рішення № 129358453, 05.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4358/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати у Рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31 жовтня 2024 року 223/15-32-24-08-23 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 01 січня 2018 року перебував на спрощеній системі оподаткування (3 група, ставка 5 %). З Реєстру платників єдиного податку стало відомо про виключення ФОП ОСОБА_1 з вказаного реєстру з 01.10.2024 року на підставі рішення ГУ ДПС в Одеській області від 31.10.2024 № 223/15-32-24-08-23 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Рішення прийняте на підставі акту камеральної перевірки 24.09.2024 ГУ ДПС в Одеській області, що є протиправним, оскільки відповідно до приписів ПКУ прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Крім того позивач зазначає, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Натомість, ФОП ОСОБА_1 не здійснює діяльності за вказаними вище видами, які передбачені пп. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 ПК України, а тому підстави для анулювання позивачу реєстрації платником єдиного податку третьої групи відсутні. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності ФОП ОСОБА_1 , якою встановлено, що платником єдиного податку третьої групи порушено умови перебування на спрощеної системи оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права платникам застосовувати спрощену систему оподаткування (аб.8 пп.291.5.1 п. 291.5 ст.298 ПКУ). Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу, визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. З набранням чинності 1 січня 2022 року Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-ІХ «Про електронні комунікації» (далі Закон №1089) платники податків при постачання електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності. ГУ ДПС в Одеській області ФОП ОСОБА_1 було попереджено про неможливість використання заборонених КВЕД на спрощеній системі оподаткування листом 31205/6/15-32-24-08-06, в якому платника повідомлено про норми Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-ІХ Про електронні комунікації «платники податків при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності». Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив у якій повторно виклав обґрунтування щодо неможливості врахування висновків камеральної перевірки при анулюванні реєстрації. Крім того, заначили, що ГУ ДПС в Одеській області вказує, що позивач здійснював діяльність, яка підпадає під обмеження, передбачені пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, однак у відзиві не зазначено, які саме господарські операції позивача відповідають цьому переліку. Не отримували повідомлення про необхідність відмови від спрощеної системи оподаткування від відповідача. З огляду на наявну правову невизначеність, яка виникла через суперечливість норм податкового та галузевого законодавства щодо статусу суб`єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, відповідно до принципу визначеного п. 56.21 ст. 56 ПК України, всі сумніви щодо змісту норм та їх застосування мають тлумачитися на користь платника податків.

Судом встановлені такі обставини по справі.

02.02.2017 зареєстровано ФОП ОСОБА_1 , номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25320000000007466 від 02.02.2017.

Основний вид діяльності: 43.21 Електромонтажні роботи Додаткові: 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

З 01 січня 2018 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування (3 група, ставка 5 %).

ГУ ДПС в Одеській області на підставі п. 299.11 ст. 299 ПКУ проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами якої складено акт перевірки щодо порушення платником єдиного податку третього групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування № 41869/15-32-24- 08/ НОМЕР_1 від 24 вересня 2024 року.

Відповідно до акта перевірки, встановлено, що платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% від обсягу доходу порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.8 пп.291.5.1 п. 291.5, абз 5 пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 ПКУ: 61.10 - діяльність у сфері проводового зв`язку.

Рішенням ГУ ДПС в Одеській області від 31.10.2024 № 223/15-32-24-08-23 анульована реєстрація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з підстав здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

З підстав зазначених у позові та відзиві позивач просить скасувати вищезазначене рішення.

Основним питання що підлягає з`ясуванню у цій справі є те, чи було дотримано контролюючим органом процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Спірні правовідносини врегульовані такими приписами діючого законодавства.

Відповідно до підпунктів 291.2. та 291.3. статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України зокрема визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, а саме у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Одночасно, абзацом 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України зокрема передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Частиною другою вказаного підпункту визначено, що може бути предметом камеральної перевірки серед яких не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності.

Як встановлено у цій справі, податковий орган прийняв оскаржуване рішення на підставі саме камеральної перевірки чим вийшов за межі предмету таких перевірок а отже, як зазначає позивач, контролюючий орган необґрунтовано та в порушення вимог ПКУ провів камеральну перевірку.

Суд зазначає, що всі інші види перевірок, які передбачені статтею 75 ПК України вимагають наявності спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

ГУ ДПС в Одеській області не надано спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на проведення перевірки, за наслідками якої було складено акт від 24.09.2024 № 41869/15-32-24- 08/2774609193.

Суд зазначає, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Верховним Судом у постановах від 03.12.2020 у справі № 200/9334/19-а, від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 19.04.2019 у справі № 822/2037/18, від 05.03.2019 у справі №818/606/17, від 10.11.2021 року по справі № 340/3300/19 викладено аналогічну правову позицію у тотожних правовідносинах щодо неможливості винесення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі акту камеральної перевірки, яке втім може бути прийнято виключно на підставі акту документальної перевірки, результати якого є узгоджені.

Таким чином, суд повністю погоджується з позицією позивача, що за вказаних обставин, складений ГУ ДПС в Одеській області акт від 24.09.2024 № 41869/15-32-24-08/2774609193 не може бути належним та допустимим доказом, що свідчить про виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірки порушення платником єдиного податку першої - третьої групи вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України та не надає можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України.

Суд приходить до висновку, що оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та прийняте контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У зв`язку з цим, суд вважає передчасним у цій справі давати оцінку іншим обґрунтуванням позивача, а саме щодо здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.8 пп.291.5.1 п. 291.5, абз 5 пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 ПКУ: 61.10 - діяльність у сфері проводового зв`язку, оскільки це питання може бути вирішено тільки за наявності належно оформленого акту документальної перевірки та прийнятого за його наслідками рішення.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31 жовтня 2024 року 223/15-32-24-08-23 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) у якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.