Ухвала суду № 129353292, 31.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 31.07.2025

Справа № 334/3131/25

Провадження № 2/334/2178/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

31 липня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Коломаренко К.А., при секретарі Цілінко А.С.,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

за участі: позивача ОСОБА_1 (особисто), представника відповідача Глазунова В.С. (діє на підставі Довіреності №203 від 20.05.2025 р.),

встановила:

21 квітня 2025 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

1) визнати протиправними дії ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо направлення попереджень про відключення електропостачання на підставі Акта №10001689 від 25.02.2021 року без рішення суду;

2) заборонити ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювати відключення електроустановки у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) зобов`язати ПАТ «Запоріжжяобленерго» відкликати попередження від 01.04.2025 року та від 09.04.2025 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

06.05.2025 року на виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

На підставі Закону України № 4273-IX від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25.04.2025 року, відбулася зміна найменування Ленінського районного суду міста Запоріжжя на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.

Ухвалою суду від 05.05.2025 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі та призначено підготовче засідання, визначено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

20.05.2025 року від відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» представником адвокатом Лєлєковою В.В. (діє на підставі Довіреності), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

03.06.2025 року від представника відповідача адвоката Лєлєкової В.В. надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд», про зміну найменування відповідача, в якій просить надалі іменувати відповідача Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

03.06.2025 року через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить доповнити заявлені позовні вимоги наступними вимогами:

1) визнати протиправними дії ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо складання попередження від 09.04.2025 року №055-55.43/428 про відключення електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Акта №10001689 від 25.02.2021 та рахунку за безоблікове споживання (по акту) від 25.02.2021 року на суму 18793,21 грн. (зі спливом строку спеціальної позовної давності), без відповідного рішення суду;

2) визнати незаконними дії ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо відключення електроустановки будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Акта №10001689 від 25.02.2021 та рахунку за безоблікове споживання (по акту) від 25.02.2021 року на суму 18793,21 грн. (зі спливом строку спеціальної позовної давності), без відповідного рішення суду

24.06.2025 року від представника відповідача адвоката Лєлєкової В.В. надійшли письмові заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, сформовані в системі «Електронний суд», в якій просить відмовити позивачу у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.

30.07.2025 року від представника відповідача адвоката Лєлєкової В.В. надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд», про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копію договору реструктуризації від 19.06.2025 року та докази оплати послуг за липень 2025 року по Акту про порушення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила призначити справу до судового розгляду по суті та прийняти до розгляду уточнену позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд закрити підготовче провадження у справі, відмовити позивачу у прийнятті уточненої позовної заяви, оскільки позивачем одночасно змінено предмет і підстави позову, що є недопустимим.

Згідно ч.2 ст.198 ЦПК України,суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2)залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Статтею 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з ряду підстав.

Згідно ч.3 п.п.1,2 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1)неявки в судове засідання учасника справи(його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Таким чином, суд вважає що відсутні законні підстави для відкладення підготовчого засідання.

Відповідно до ч.3 ст.189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає, за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до п.п. 7, 10 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: 7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 5 ч. 1статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

Частиною другою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Щодо поданої позивачем уточненої позовної заяви.

Відповідно до ч..1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

12 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 234/11607/20, провадження № 61-15126св21 (ЄДРСРУ № 102562288) досліджував питання щодо правомірності заяви про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.

Зміна предметапозову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підставпозову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Дослідивши подану позивачем «уточнену позовну заяву», з огляду на викладені в ній вимоги, суд доходить висновку, що фактично позивачем здійснено зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог в межах спірних правовідносин.

З оглядуна те,що позивачемзаява поданана стадіїпідготовчого провадженняу справі,суд,дослідивши заявупозивача,письмові запереченняпредставника відповідача,заслухавши думкусторін впідготовчому засіданні,доходить висновку,що заявапро змінупредмета позовупідлягає задоволеннюта дорозгляду слідприйняти позовнузаяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», про захист прав споживача, визнання дій протиправними, незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо уточнення найменування відповідача.

Згідност.90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Відповідно до ч. 1ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

В той же час, сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно - правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи та/або її місцезнаходження тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено устатті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до Рішення річних загальних зборів акціонерів (Протокол № 36 від 07 травня 2025 року), нової редакції Статуту, зареєстрованої 16 травня 2025 року, повне найменування відповідача було змінено з: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ залишається незмінним.

Наразі,як встановленосудом,відповідачем здійсненонеобхідні реєстраційнідії,у зв`язкузі зміноюнайменування юридичноїособи. Зазначена зміна найменування зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16 травня 2025 року, номер запису 1011271070074004624, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, оскільки сама лише зміна найменування юридичної особи не означає припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора в зобов`язанні чи заміни особи у відносинах, які породжують правонаступництво та наслідком чого є залучення правонаступника відповідного учасника справи, суд не вбачає підстав для застосування у даній справі положень ст. 55 ЦПК України, а вважає за необхідне уточнити найменування відповідача з «Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» на «Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», як правонаступника, з огляду на його фактичне перейменування.

В судовому засіданні будуть розглядатися позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», про захист прав споживача, визнання дій протиправними, незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмета позову.

Позовні вимоги обґрунтовуються доказами, доданими до матеріалів справи, наданими сторонами під час підготовчого провадження.

Клопотань від сторін про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, виклику у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; направленні судових доручень; встановленні строків для подання відповіді на відзив та заперечення; встановленні строків та порядку врегулювання спору за участю судді, колегіальному розгляді справи не надходило.

Відповідно до ч. 2ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно п.15 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 65, 69, 71, 76, 79, 91196, 197, 198, 200 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про зміну предмета позову прийняти до розгляду.

Уточнити найменування відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», як правонаступника відповідача, з огляду на фактичне перейменування.

Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», про захист прав споживача, визнання дій протиправними, незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, до судовогорозгляду посуті у відкритому судовому засіданні на 10годину 00хвилин 27 серпня 2025 року в приміщенні Дніпровського районного суду міста Запоріжжя: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2, кабінет №6.

У відкрите судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Коломаренко К. А.