Рішення № 129351255, 05.08.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4064/25

Провадження № 2/522/4267/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сирової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач просить суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої райради народних депутатів м. Одеси, запис № 400 від 14.12.1995; після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_3 .

Позовні вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані тим, що сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Сімейні відносини та шлюб фактично припинені в результаті непорозуміння та суперечок. Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що зберегти нормальні та теплі стосунки сторонам не вдається, кожен із подружжя веде самостійне життя.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 30.07.2025.

25.07.2025 на адресу суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшла заява про визнання позову у повному обсязі та розгляд справи за відсутності відповідача.

У судове засідання 30.07.2025 сторони не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи судом. Позивач та відповідач про причини неявки суду не повідомили, клопотання та заяви не подавали.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

З метою недопущення затягування строків розгляду справи судом та з урахуванням визнання позову відповідачем, поданням до суду заяви про розгляд справи за відсутності відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання у справі.

На підставіч.1ст.244ЦПК України 30.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судовогорішення тавідклав проголошеннясудового рішеннядо 05.08.2025.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружились 14.12.1995 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 14.12.1995 зроблено запис за № 400. Шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої райради народних депутатів м. Одеси. Зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 14.12.1995 вбачається, що прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_3 ; дружини - ОСОБА_3 (а.с. 9).

Доказів наявності у подружжя спільних від шлюбу дітей позивач не надала.

Позивач ОСОБА_1 виявила бажання розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Відповідач правом на подання відзиву не скористався, із вимогою про надання строку на примирення до суду не звертався. Відповідач подав до суду заяву про визнання позову у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно доч.1ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються, відповідно до ч. 3 ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Приписами ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).

Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 2-4 ст. 56 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановив суд, позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Відповідач не звертався до суду із вимогами про надання часу на примирення та не подав відзив, позов визнав. Суд вважає, що бажання й право кожного із подружжя на розірвання шлюбу не може бути порушене.

З оглядуна викладене,наявні підставидля задоволенняпозовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,зареєстрованого 14.12.1995 Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої райради народних депутатів м. Одеси, про що зроблено запис за № 400.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ч. 1 ст. 113 СК України).

Позивач у позовній заяві просила залишите прізвище, набуте у шлюбі - ОСОБА_3 .

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

Суд встановив при відкритті провадження у справі факт зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1211,20 гривень.

Оскільки заява про визнання позову відповідачем надійшла до суду до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, тобто 605,60 гривень, а також стягнення з відповідача на користь позивача 50 відсотків суми судового збору за задоволену позовну вимогу - у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 49, 76-81, 89, 141, 142, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 21, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 14.12.1995 Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої райради народних депутатів м. Одеси, про що в книзі реєстрації актів про одруження 14.12.1995 зроблено запис за № 400.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , залишити прізвище, набуте при реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 .

Зобов`язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, місцезнаходження: 65001, Україна, Одеська область, м. Одеса, вулиця Садова, буд. 1 - А) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 - 50 % суми сплаченого судового збору, тобто 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 коп.), сплачених за квитанцією ІD: 4354-5946-8149-8452 від 03.03.2025 на суму 1211,20 гривень, одержувач платежу: ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101; ЄДРПОУ: 37607526, рахунок IBAN: НОМЕР_4 ; призначення платежу: 101 2572520562; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Приморський районний суд м. Одеси.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати по оплаті судового збору у розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 коп).

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення небуло врученоу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА