Постанова № 129347522, 22.07.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1426/25

Провадження №3/477/717/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Козаченко Р.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердянськ Запорізької області, громадянина України, військовослужбовця Збройнихсил України,який проходитьслужбу напосаді технікадругого відділуприкордонної служби(типС)прикордонної комендатуришвидкого реагуваннявійськової частини НОМЕР_1 , зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 2 статті 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2025 року, о 21:35, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних сил України, перебуваючи на посаді техніка другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , неналежно виконував службові обов`язки, а саме: нездійснення належного контролю за організацією несення служби по охороні МТД « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 техніком-водієм третьої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування головним сержантом ОСОБА_2 , що обумовило підрив боєздатності підрозділу, з боку техніка другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_1 , який був старшим на МТД «Зірка».

Своїмидіями ОСОБА_1 порушив вимогист.ст.1,2,3Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,затвердженого ЗУвід 24березня 1999року №551-XIV,ст.11,12,16,17,20,26Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,затвердженого ЗУвід 24березня 1999року №548-XIV, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного.

За змістом частини 2 статті 172-15 КУпАП адміністративна відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків; документами та речовими доказами тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом в.о. Президента України від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» № 303/2014, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» та ст.ст. 4, 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року на території України було оголошено про часткову мобілізацію.

Крім того, Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України на території України оголошено проведення загальної мобілізації протягом 90 днів, яка в подальшому була продовжена на такий же термін Законами України 2264-ІХ, 2501-ІХ, 2739-ІХ і триває до тепер.

При цьому, Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року було затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в період з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який потім був продовжений на 90 діб до 23 серпня 2022 року відповідними Законами України № 2119-ІХ від 15 березня, № 212-ІХ від 21 квітня, № 2263-ІХ від 22 травня, № 2500-ІХ від 15 серпня 2022 року, № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року і триває до нині.

Відповідно до п. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІV від 24 березня 1999 року (далі Статут) військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

В п. 11 Статуту передбачено які на військовослужбовців покладено обов`язки для необхідності виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; постійно підвищуватирівень військовихпрофесійних знань,вдосконалювати своювиучку імайстерність,знати тавиконувати своїобов`язки тадодержуватися вимогстатутів ЗбройнихСил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Пунктом 16 Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Також, пунктом 127 Статуту визначено, що солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна.

До протоколу про адміністративне правопорушення, окрім документів щодо особи військовослужбовця, додано висновок службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків з боку окремих військовослужбовців прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону, відповідно до якого було встановлено, що вищевказане правопорушення стало можливим у зв`язку з нездійсненням належного контролю з боку техніка другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування старшого сержанта ОСОБА_1 , який був старшим на МТД «Зірка» с. Галицинове Миколаївського району Миколаївської області.

Враховуючи ці докази, слід дійти висновку, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його характеризуючі дані, ступінь його вини, суд вважає доцільним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеного санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Керуючись статтями 280, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000(сімнадцятьтисяч)гривень (отримувач коштів - Миколаїв. ГУК/Миколаївськ. р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA758999980313060106000014230, код класифікації 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користьдержави судовийзбір врозмірі 605(шістсотп`ять)грн.60коп. (судовий збір перераховувати: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України ЕАП, рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р.В. Козаченко