Вирок № 12934674, 02.12.2010, Малинський районний суд Житомирської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №1-267/2010 рік

02 грудня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

головуючої - судді Збицької К.Д.

з участю прокурора Лозовика А.В.,

при секретарі Даниленко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Німеччина, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не працюючого, судимого:

1) 17.02.2000 р. Новоград-Волинським міським судом за ст. ст.141 ч. 2, 117 ч.3, 118 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна ;

2) 09.08.2007 р. Новоград-Волинським міським судом за ст. 122 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 09.02.2009р. по відбуттю покарання, -

за ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, з професійно-технічною освітою, розлученої, не працюючої, судимої:

1. 13.02.2001 р. . Новоград-Волинським районним судом за ст.ст. 140 ч.3, 140 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст. 46 КК України виконання вироку відстрочене на 3 роки. 05.12.2001р. Новоград-Волинським міським судом відмінено відстрочку виконання вироку від 13.02.2001 р., направлена в місця позбавлення волі на строком на 3 роки;

2. 25.01.2008 р. Новоград-Волинським міським судом за ст. 164 ч.1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік. Постановою суду від 16.09.2008 р. скасоване звільнення від покарання з іспитовим строком, направлена в місця позбавлення волі на 1 рік. Звільнена 27.08.2009 року по відбуттю покарання, -

за ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Амурської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

за ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України, -

встановив :

ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 11 години у квартирі АДРЕСА_2 Житомирської області, між підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4, які перебували в стані алкогольного спяніння, під час розпиття алкогольних напоїв на грунті особистих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 умисно групою осіб спричинили ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого.

Так, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи групою осіб умисно зі значною силою прикладання нанесли ОСОБА_4 чисельні удари руками та ногами в область голови, по тулубу та кінцівках, умисно заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під мякі оболонки та в речовину мозку, та ускладнилась аспіраційною асфікцією, які знаходяться у причинному звязку зі смертю ОСОБА_4

Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю, ОСОБА_1 частково.

Підсудний ОСОБА_3 показав, що в той день у нього в квартирі по вулиці Огієнка в місті Малині перебували ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_2. Прийшов ОСОБА_4, якого він давно знав, не раз допомагав йому. Разом пили горілку. Потерпілий ходив ще по горілку, після чого продовжували розпивати спиртне. На кухні задзвонив його мобільний телефон, який до цього був у кімнаті. Знайшли його та мобільний телефон ОСОБА_2 в кухні під столом. Тоді ОСОБА_1 став шукати свій, але не знайшов. ОСОБА_4 зізнався, що це він взяв його, продав та купив горілку. Він подумав, що ОСОБА_4 хотів викрасти і їх з ОСОБА_2 телефони. Він першим вдарив потерпілого рукою в обличчя, потім 2 рази ногою. ОСОБА_4 сидів наприсядки під стіною. Його били ногами в обличчя та по голові ОСОБА_1 і ОСОБА_2, наносячи по кілька ударів, скільки точно сказати не може. ОСОБА_4 впав на підлогу обличчям до низу. Через деякий час вони відтягнули його в ванну кімнату, обмили й там залишили. Він був при свідомості. Через якийсь час ОСОБА_2 сказала, що ОСОБА_4 помер. Вони злякалися, чекали поки стемніє. Тоді загорнули тіло в покривало, винесли на вулицю й залишили за рогом будинку. Допускає, що його покази можуть відрізнятися від даних ним на досудовому слідстві, оскільки через стан спяніння точно всі події він не памятає. Жалкує, що так сталося.

На досудовому слідстві ОСОБА_3 показував, що першим потерпілого вдарив ОСОБА_1, а коли він впав обличчям вниз, йому біля 20 ударів ногою в обличчя та голову нанесла ОСОБА_2 (а.с.86-98 т.3).

Підсудна ОСОБА_2 показала, що вони з ОСОБА_1 приїхали до ОСОБА_3 8 липня, ночували у нього. Розпивали горілку ввечері та вранці наступного дня коли до них прийшов ОСОБА_4. Перед обідом вона стала шукати свій мобільний телефон, але не могла знайти. Попросила мобільний телефон у ОСОБА_3, але і його в кімнаті не було. Василь знайшов свій та її телефони на кухні, тоді як вони залишали їх у кімнаті. ОСОБА_3 запитав ОСОБА_4 чи це він їх туди поклав, а коли той зізнався, вдарив його спочатку рукою в обличчя, потім ногою. ОСОБА_1 також виявив відсутність свого телефону. ОСОБА_4 сказав, що його вже немає, бо він продав його, а за виручені гроші купив горілку, яку вони розпивали. Вони стали бити його ногами. Кожен наніс по кілька ударів і тоді, коли ОСОБА_4 впав на підлогу. Вона витирала кров з обличчя. Пролежав він на підлозі біля 2-х годин, але був при свідомості. Вони затягнули його у ванну кімнату, посадили у ванну, вона душем змивала кров і залишила його там. Приблизно о 16-17-й годині вона зайшла до ванної кімнати та побачила, що ОСОБА_4 не подає ознак життя, зрозуміла, що він помер. Сказала ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Тоді вони пішли на вулицю, повернулись до квартири біля 23-ї години. Завернули в покривало тіло ОСОБА_4, винесли з квартири, ОСОБА_3 спустився з ним вниз ліфтом, а вона з ОСОБА_1 сходами. Тіло занесли за будинок, де залишили на асфальтованій доріжці, неподалік покривало та пакет зі сміттям, футболкою потерпілого та ганчіркою, якою вона витирала кров в квартирі. Самі пішли в магазин по цигарки, а коли повернулись до будинку, то там були працівники міліції.

Підсудний ОСОБА_1 відмовився давати показання. На задані йому запитання відповів, що коли шукали мобільні телефони ОСОБА_3 та ОСОБА_2, він спав. Потім ОСОБА_2 попросила у нього мобільний телефон, щоб комусь зателефонувати, але він його не знайшов. ОСОБА_4 сказав, що продав його. Тоді він вдарив його в обличчя. Ногами не бив. Вважає, що від його ударів ОСОБА_4 померти не міг. На його речах слідів крові не виявлено. Як били ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 він не бачив. У потерпілого ще коли він прийшов, були подряпані живіт і рука. На обличчі ушкоджень не було. Щодо дій після виявлення потерпілого мертвим, підтвердив показання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Винуватість підсудних в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4, внаслідок якого останній помер, підтверджується дослідженими у справі доказами.

При відтворенні 12 липня 2010 року обстановки та обставин події підсудні ОСОБА_3 (т.1 а.с.93-107) та ОСОБА_2 (т. 1, а.с.111-127) показали та розказали про обставини вчинення злочину на місці його вчинення. Їхні показання відповідають даним ними у судовому засіданні. Підсудні визнали, що давали їх добровільно і відображені в протоколах вони правильно.

Потерпіла ОСОБА_8 показала, що вона проживає в Києві. Про смерть брата її повідомили вранці 10 липня 2010 року по телефону. Від працівників міліції вона дізналась про обставини, що призвели до смерті, а саме, що його смерть настала внаслідок нанесення побоїв підсудними.

З показань свідка ОСОБА_9 в ніч з 9 на 10 липня цього року після 24-ї години він з дружиною повертався додому й побачив на землі незнайомого чоловіка, який був лише в трусах. Спочатку подумав, що він пяний, а коли підійшов ближче і виявив, що він мертвий, повідомив в міліцію.

Під час проведення огляду місця події 10 липня 2010 року біля будинку № 67а по вулиці Огієнка в місті Малині виявлено труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті, сліди речовини бурого кольору, сліди волочіння, покривало чорно-червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору, пакет зі сміттям в якому були пусті пляшки та футболка просякла речовиною бурого кольору, частини сорочки, зі слідами бурого кольору. У приміщенні квартири АДРЕСА_2 виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору, вирізи з шпалер з речовиною бурого кольору; рушник зі слідами речовини бурого кольору, хрестик з металу сірого кольору, три частини тканини в біло-синю смугу з нашаруванням речовини бурого кольору, ключі на мотузці, мобільний телефон «Нокіа 6230і», мобільний телефон марки «LG G700»; паспорти ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ланцюжок з металу сірого кольору, зразки засохлої речовини бурого кольору; штани спортивні та футболку (т. 1 а.с.10-41).

При огляді в приміщенні моргу Коростенського міжрайонного відділення бюро СМЕ з участю судово-медичного експерта трупу ОСОБА_4 виявлено чисельні тілесні ушкодження в області голови та обличчя (т. 1 а.с.47-48).

В ході проведення особистого обшуку підсудного ОСОБА_3 були вилучені належні йому штани зі слідами речовини бурого кольору та футболка, а у підсудної ОСОБА_2 в штани джинсові та футболка (т. 1 а.с.80,53-54).

Вилучений одяг підсудних, а також вміст пакету, виявленого біля трупу ОСОБА_4 (чотири частини сорочки; покривало з нашаруванням речовини бурого кольору); два ключі на мотузці; рушник з нашаруванням речовини бурого кольору, мобільні телефони «Нокіа 6230і», «LG G700»; два паспорти ОСОБА_3, паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_1; пакунки зі зрізами нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_4; сім пакунків зі змивами речовини бурого кольору; один пакунок з засохлою речовиною бурого кольору визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів справи, з яких два ключі передані під розписку потерпілій ОСОБА_8, паспорти ОСОБА_3 - ОСОБА_10, а решта передані до камери схову речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області (т. 1, а.с.149-157, 158-161).

Висновками судово-імунологічних експертиз встановлено, що в зразках крові ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виявлено антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерелогічної системи АВО, тому походження виявленої крові людини на представлених на дослідження штанах типу «джинс», вилучених у ОСОБА_2 (т.2 а.с.25-31), футболці та спортивних штанах, вилучених у ОСОБА_3 (т.1 а.с.245-251, т.2 а.с.71-73), на покривалі, в яке був загорнутий труп, (т.2 а.с.7-14), на рушнику жовто-зеленого кольору (т.2 а.с.56-60) та вилучених при огляді місця події марлевих тампонах (т.1 а.с. 179-183, 194-199, 227-234), а також на трьох вирізках із шпалер з квартири ОСОБА_3 (т.1 а.с.210-216) можливе як від ОСОБА_3, ОСОБА_1, так і від потерпілого ОСОБА_4, так як вони являються одногрупними.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №49 від 27.08.2010 року смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 приблизно в проміжок часу від 8 до 20 годин до початку розтину трупу (10.07.10р. в 11.00) внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під мякі оболонки та в речовину мозку, та ускладнилась аспіраційною асфіксією (т.1 а.с.167-169).

При дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження у вигляді: синця в ділянці правої вилиці з переходом на зовнішній кінець правої брови розміром 9х5 см, синця на обох повіках правого ока розміром 6,5х4 см; синця на правій щоці 5х3 см; синця по правому крилу носа з переходом на його спинку 4х2см; синця на лівій щоці з переходом на ліву носо-губну складку та нижню повіку лівого ока 7х8 см; синця на обох повіках лівого ока 8х4 см; садна в нижній частині спинки носа 1,5х2 см; рани на нижній повіці лівого ока 3х1 см, невизначеної форми, з нерівними саднинними краями, заокругленими кінцями, глибиною біля 0,5см, дно її підлеглі м які тканини обличчя, рана вкрита рідкою кровю; 2 синці в правій лобній ділянці розміром до 3,5х2 см; 5 саден в правій лобній ділянці розміром до 2х1 см; садна в лівій лобній ділянці 3х1,5 см;садна над лівою бровою 1х1 см; синця в лівій лобній ділянці 7х6 см; крововиливу з внутрішньої поверхні слизової оболонки нижньої губи 5х2 см; 2 крововиливів по лівій боковій поверхні язика розміром до 2х1,5 см; множинних переломів кісток носа; множинних крововиливів під мякі покриви голови з внутрішньої сторони, які переходять в гематоми товщиною місцями до 1 см, майже на всьому протязі за виключенням центральної лобно-тімяної ділянки та лівої тьмяно-потиличної ділянки, розміром 22х14см; субарахноїдальних крововиливів в правій тімяно-скроневій, в центральній тімяній та правій потиличній ділянках голови; множинні точкові крововиливи на розрізах тканини мозку; наявність рідкої крові в шлуночках мозку у підвищеній кількості.

Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупих твердих предметів, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя та знаходяться в причинному звязку з настанням смерті.

Також на тілі трупа виявлені чисельні тілесні ушкодження, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень у живої особи і в причинному звязку з настанням смерті не знаходяться.

Експерт вважає, що для утворення виявлених на трупі тяжких тілесних ушкоджень необхідно не менше 25 ударів по обличчю та голові, а для утворення легких тілесних ушкоджень, описаних у висновку, не менше 84 ударів.

Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли утворитися від ударів ногами, взутими у взуття, ногами без взуття, руками.

Механізм утворення тілесних ушкоджень не суперечить обставинам, на які вказує ОСОБА_2 в протоколі відтворення обставновки та обставин події, при цьому кількість ударів явно суперечить даним експертизи.

В крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 3,62 проміле, що при житті відповідає тяжкому ступеню алкогольного спяніння, тому слід вважати, що він під час заподіяння тілесних ушкоджень не відчував сильний фізичний біль та особливі страждання (т.1 а.с.167-169).

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості підсудних в заподіянні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, та кваліфікує їхні дії за ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України.

Обираючи вид та міру покарання відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Підсудними вчинений тяжкий злочин, внаслідок якого настала смерть потерпілого.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово вчиняли злочини, за які відбували покарання в місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не стали. Вони мають не зняті та не погашені судимості. Характеризуються негативно, не працюють, зловживають алкогольними напоями.

ОСОБА_3 вперше вчинив тяжкий злочин. Характеризується за місцем проживання посередньо. Не працює.

Свою вину підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнали повністю, щиро розкаялися, що відповідно до ст.66 КК України суд визнає обставиною, яка помякшує покарання. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п.13 ст.67 КК України є вчинення підсуднми ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного спяніння.

На підставі наведеного суд находить за необхідне й достатнє для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів призначити покарання в межах санкції статті, за якою вони засуджуються, у виді позбавлення волі.

Потерпілою ОСОБА_8 як цивільним позивачем заявлений цивільний позов про відшкодування 10тис.грн. матеріальних збитків та 100000 грн. моральної шкоди.

Підсудні як цивільні відповідачі визнали цивільний позов частково.

Суд визнає, що позов про відшкодування матеріальних збитків задоволенню не підлягає, оскільки жодних доказів про матеріальні витрати цивільний позивач суду не надала.

В частині вимог про відшкодування моральної шкоди позов підлягає частковому задоволенню. Згідно розяснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року №4 розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості, справедливості.

Суд визнає, що потерпіла, яка була рідною сестрою ОСОБА_4 внаслідок неправомірних дій підсудних зазнала моральної шкоди. Вона безповортно втратила єдиного брата, перенесла нервовий стрес. Разом з тим суд враховує, що вона разом з ним не проживала, потерпілий зловживав алкогольними напоями, без дозволу ОСОБА_1 реалізував належний йому мобільний телефон, чим спровокував дії підсудних, тому визначений нею розмір моральної шкоди у сумі 100000 гривень суд визнає завищеним й необгрунтованим та зменшує його до 45000 гривень, які підлягають стягненню з підсудних як цивільних відповідачів у солідарному порядку відповідно до ст.1189 Цивільного кодексу України, оскільки ця шкода завдана спільними діями підсудних.

На підставі ст.93 КПК України суд покладає на підсудних витрати, повязані з проведенням експертиз в сумі 3405грн.60коп. (т.1 а.с.184,200,217,235,266, т.2 а.с.15,32,46, 61,101).

Речові докази - футболка та джинсові штани ОСОБА_2, дві футболки, джинсові та спортивні штани ОСОБА_3, футболка, вилучена з пакету зі сміттям; чотири частини сорочки; покривало з нашаруванням речовини бурого кольору; пакунки зі зрізами нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_4; сім пакунків зі змивами речовини бурого кольору; один пакунок з засохлою речовиною бурого кольору, які передані до камери схову речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області, підлягають знищенню;

передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_8 два ключі, ОСОБА_10 два паспорти на імя підсудного ОСОБА_3 підлягають поверненню їм за належністю, паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_1 залишенню при матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст.ст.323,324,327 Кримінально-процесуального кодексу України,

засудив :

визнати винними ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

- ОСОБА_3 вісім років позбавлення волі;

- ОСОБА_1 вісім років і шість місяців позбавлення волі;

- ОСОБА_2 вісім років і шість місяців позбавлення волі.

Строк покарання засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 рахувати з часу затримання 10 липня 2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити утримання під вартою.

Речові докази - футболку та джинсові штани ОСОБА_2, дві футболки, джинсові та спортивні штани ОСОБА_3, футболка, вилучена з пакету зі сміттям; чотири частини сорочки; покривало з нашаруванням речовини бурого кольору; пакунки зі зрізами нігтьових пластин з рук ОСОБА_4; сім пакунків зі змивами речовини бурого кольору; один пакунок з засохлою речовиною бурого кольору, які передані до камери схову речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області, знищити;

два ключі, передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_8, два паспорти на імя ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 та паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_3, передані на зберігання ОСОБА_10, передати їм;

паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 та ідентифікаційний код НОМЕР_1 залишити при матеріалах кримінальної справи.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 45000 (сорок пять) тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 1135гривень 20 копійок на відшкодування витрат при проведенні експертиз на р/р 31258272211843 в банку УДК в Житомирській області, МФО 811039, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуюча