Ухвала суду № 129344144, 06.08.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"06" серпня 2025 р. Справа № 916/3038/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства «Альбатрос» (вх. № 2-1230/25 від 04.08.2025) про забезпечення позову, пред`явленого до ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Альбатрос» (далі по тексту ПрАТ «Альбатрос») до ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», згідно якої позивач просить суд визнати борг, нарахований позивачу філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», в розмірі 101 863, 46 грн за водовідведення зливових стоків безпідставним; зобов`язати філію «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» списати заборгованість позивача у розмірі 101 863,46 грн як безпідставну.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає про нарахування відповідачем боргу за водовідведення зливових стоків у розмірі 101 863, 46 грн за адресами об`єктів, які тривалий час вже не належать позивачеві.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд заборонити філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» вчиняти дії по відключенню водопостачання ПрАТ «Альбатрос».

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову, за переконанням позивача, пов`язана з наміром відповідача припинити водопостачання та водовідведення з підстав нарахування позивачу боргу за водовідведення зливових стоків по об`єктам, які тривалий час вже не належать позивачеві. У поданій до суду заяві про забезпечення позову позивач вказує на намагання відповідача здійснити відключення водопостачання. Таким чином, як стверджує позивач, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогам, підстави для забезпечення зустрічного забезпечення відсутні.

Розглянувши заяву ПрАТ «Альбатрос» про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову за певних обставин може повністю нівелювати результати судового процесу. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 по справі № 922/1533/23, постанові від 11.09.2023 по справі №910/7974/23.

Предметом заявленого ПрАТ «Альбатрос» позову є вимоги про визнання боргу, нарахованого відповідачем, безпідставним та зобов`язання відповідача списати заборгованість. Зі змісту позовної заяви можна встановити, що позивач вважає безпідставним нарахування боргу за водовідведення зливових стоків по вул. Успенська, 22 та вул. Дальницька, 4 у м. Одесі, посилаючись на використання об`єктів за вказаними адресами іншими особами.

Господарський суд зазначає, що посилання позивача на перебування зазначених об`єктів у користуванні інших осіб має наслідком неможливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по відключенню водопостачання за вказаними адресами, оскільки, в такому випадку, судом буде вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не виступають учасниками даного спору.

Водночас судом можуть бути вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відключати водопостачання та водовідведення за адресами розташування належних позивачу об`єктів, які мають зазначатися у договорі про надання послуг водопостачання та водовідведення.

Проте надання ПрАТ «Альбатрос» договору про надання послуг водопостачання та водовідведення №420/3 від 01.11.2000 без додатків, зокрема, дислокації об`єктів (додаток №1), а також додаткової угоди від 29.12.2010 без додатків, зокрема, дислокації об`єктів, має наслідком неможливість встановлення обставин перебування у користуванні позивача тих або інших об`єктів за конкретними адресами.

З наведених обставин у господарського суду відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу припиняти водопостачання ПрАТ «Альбатрос», оскільки адреси належних останньому об`єктів суду невідомі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд доходить висновку, що недоведеність наявності фактичних обставин, з якими ГПК України пов`язує можливість застосування певного виду забезпечення позову, у зв`язку з відсутністю даних про дислокацію належних позивачу об`єктів та неможливість заборони відповідачу припиняти водопостачання по вул. Успенська, 22 та вул. Дальницька, 4 у м. Одесі, оскільки об`єкти за вказаними адресами за повідомленням ПрАТ «Альбатрос» йому не належать, має наслідком відмову у задоволенні заяви ПрАТ «Альбатрос» про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1.Відмовити приватному акціонерному товариству «Альбатрос» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 06.08.2025 та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя С.П. Желєзна