Рішення № 129332947, 04.08.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/37602/24

Провадження 2-др/127/89/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2025 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Самородової О.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 127/37602/24 ,-

в с т а н о в и в:

17.07.2025 року судом зареєстровано заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Самородової О.П. про ухвалення додаткового рішення у справі № 127/37602/24, оскільки в задоволенні позову Вінницької міської ради було відмовлено, але судом не вирішено питання розподілу судових витрат.

Заява мотивована тим, з листопада 2024 року до липня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надавалась професійна правнича допомога у справі № 127/37602/24, на оплату якої вони понесли витрати в сумі 20000 грн. Такий розмір гонорару є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, об`ємом роботи та витраченим часом.

Просила стягнути з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу по 10000 грн.

Вінницька міська рада заперечень на заяву не подала.

Заява розглянута відповідно до ст. 270 ЦПК України без виклику учасників справи.

Дослідивши зміст заяви, надані суду докази, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 14.11.2024 року зареєстровано позовну заяву Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемпа В», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вінбудсервіс» ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ Інвест» про стягнення безпідставно збережених коштів.

18.11.2024 року відкрите загальне провадження у даній справі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2025 року в задоволенні позову відмовлено. Судовий збір залишено за позивачем. Питання розподілу витрат на правничу допомогу судом не вирішувалось.

В підготовчому засіданні та у відзиві на позов представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Самородова О.П. повідомила, що орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становитиме 20000 грн.

З акту виконаних робіт, погодженого та підписаного сторонами 15.07.2025 року вбачається, що адвокат виконала роботи відповідно до договору про надання правничої допомоги: вивчення та аналіз документів 3 години; зустріч адвоката з замовниками для проведення консультацій щодо правової позиції 1 година; складання письмових документів по справі 2 години; забезпечення представника замовників в судових засіданнях Вінницького міського суду Вінницької області 6 годин.

Загальна сума вартості послуг 20000 грн.

Згідно наданих квитанцій ОСОБА_1 сплатив 10000 грн. 10.10.2024 року, ОСОБА_2 сплатив 10000 грн. 10.12.2024 року.

Договорів про надання правничої допомоги адвокат не надала, проте в ордері на представництво інтересів ОСОБА_4 вказано, що договір із ним укладений 10.12.2024 року (а.с. 95 т.1), в ордері на представництво інтересів ОСОБА_2 вказано, що договір із ним укладений 26.12.2024 року (а.с. 219 т.1).

Таким чином, встановити, що дані суми були сплачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 саме в зв`язку з представництвом їх інтересів у справі № 127/37602/24, до укладення договорів, неможливо.

Квитанція ОСОБА_1 підтверджує сплату ним гонорару 10.10.2024 року, ще до звернення Вінницької міської ради до суду з відповідним позовом.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, у п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, перевірити обґрунтованість витрат ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на правничу допомогу у даній справі без надання відповідних договорів неможливо. Представник відповідачів ОСОБА_5 не довела фактичних витрат у даній справі і не усунула розбіжностей в датах, що містяться в ордерах і квитанціях, тому в задоволенні заяви представника відповідачів про стягнення з Вінницької міської ради витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 15, 134, 141, 260, 270 ЦПК України,

в и р і ш и в:

в задоволенні заяви представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Самородової О.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 127/37602/24 відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 04 серпня 2025 року.

Суддя: