Рішення № 129326535, 05.08.2025, Козельщинський районний суд Полтавської області

05.08.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1355/25

Провадження № 2/533/236/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Виклад заяв сторін по суті спору

03 квітня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором від 09.01.2024 № 7799904 у розмірі 14707,18 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 3383,28 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 10473,90 грн; сума заборгованості за комісією - 850,00 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у загальній сумі 9422,40 грн. Розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 7799904, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 грн строком на 105 днів. Позивач зазначав, що договір було укладено в електронному вигляді в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у вказаному вище розмірі.

25.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір факторингу № 25092024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ ««ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП»».

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статтю 59 Конституції України, статті 205, 207, 525-527, 530, 610, 615, 622, 629, 625, 634, 641, 644, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статті 4, 19, 175, 274 ЦПК України, статті 11, 12, 13 Закону України «Про електронну комерцію», статтю 9 Закону Україні «Про споживче кредитування», статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правові висновки Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (постанова суду від 28 березня 2018 року), у справі №3 10/11534/13-ц (постанова суду від 04 липня 2018 року), у справі № 202/4494/16-ц (постанова суду від 31 жовтня 2018 року).

Відповідач ОСОБА_1 , у розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду справи (а.с. 76-77, 82-83, 88-89). Відзив на позовну заяву у порядку, встановленому ст. 191 ЦПК України, та у строки, встановлені в ухвалі суду, не надав.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачем суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.

Рух справи у суді

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 квітня 2025 року матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області (а.с. 63).

07 травня 2025 року цивільна справа надійшла до Козельщинського районного суду Полтавської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025 справу розподілено головуючій судді Козир В.П. (а.с. 68).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, призначено судове засідання на 12 червня 2025 року (а.с. 69-71).

Протокольною ухвалою суду від 12.06.2025 судове засідання відкладено на 05.08.2025 (а.с. 78).

Справу розглянуто 05.08.2025 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

09.01.2024 ОСОБА_1 створив анкету-заяву на кредит № 7799904 на сайті miloan.ua, відповідно до якої: сума кредиту - 5000,00 грн; строк кредиту - 15 днів з 09.01.2024; дата повернення кредиту - 24.01.2024; сума до повернення - 7425,00 грн; складові частини сукупності вартості кредиту: 1) комісія за надання кредиту - 850,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 17,00 % від суми кредиту за договором; 2) проценти за користування кредитом - 1575,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,10 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 9 (на звороті) -10).

В даній анкеті також відображені анкетні дані відповідача, процес оформлення та розгляду заяви, прийняте рішення по заяві та погоджені умови кредитування.

09.01.2024 між ТОВ «Мілоан» (за договором - кредитодавець або товариство) та ОСОБА_1 (за договором - позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 7799904 (індивідуальна частина) (далі по тексту рішення - кредитний договір або договір кредиту). Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, про що свідчить п. 6.1 договору (а.с. 13-18).

Кредитний договір має терміни та визначення:

- Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються позичальнику на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

- Комісія за надання кредиту - одноразова винагорода, що сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.1.5.1 цього договору.

- Проценти за користування кредитом - плата за користування позичальником кредитними коштами, яка нараховується кредитодавцем щоденно на фактичний залишок заборгованості в межах строку кредитування, згідно п.1.5.2, п.1.5.3. цього договору.

- Пільговий період - строк, що настає з дати видачі кредиту, згідно п.1.3 та завершується у визначену п.1.3.1 договору дату (рекомендовану дату платежу). Під час дії цього періоду, проценти за користування кредитом можуть, якщо це передбачено умовами договору, нараховуватись за зниженою відсотковою ставкою. З дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов`язання позичальником вважається таким, що настав і триває протягом поточного періоду.

- Поточний період - строк, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується у визначену п.1.3.2 договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов`язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. З завершенням поточного періоду спливає строк кредитування за договором. З дня наступного за днем завершення поточного періоду, у випадку існування непогашеної заборгованості, строк виконання зобов`язання зі сплати платежів (заборгованості) вважається порушеним (простроченим) позичальником, що тягне настання наслідків обумовлених розділом 4 цього договору та надає кредитодавцю право розпочати процедуру врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнення її в примусовому порядку.

- Пролонгація - продовження, а у випадку спливу - поновлення пільгового періоду та збільшення загального строку кредитування, внаслідок вчинення дій передбачених п.2.3 цього договору.

Згідно з п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 гривень.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 09.01.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 24.01.2024 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1 кредитного договору). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 23.04.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2 кредитного договору).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 24.01.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 23.04.2024 (останнього дня строку кредитування) (п. 1.4 кредитного договору).

Згідно з п. 1.5 кредитного договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2425,00 грн у грошовому виразі та 1508858,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 12775,00 грн в грошовому виразі та 8119,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7425,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 17775,00 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період, так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним, та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно з п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження позичальником строку кредитування.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту: 850.00 грн, яка нараховується за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту одноразово у момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1575,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 10350,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3 кредитного договору).

У п. 1.6 кредитного договору зазначено, що тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3 цього договору.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених у п. 1.5.1-1.5.3 договору, в один з термінів (дат), указаних у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору та/або відповідному додатку/додатковій угоді.

Згідно з п. 2.2.2 кредитного договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

У відповідності до п. 2.3.1 кредитного договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, в розмірі, що визначається змістом додатку/додаткової угоди, що підписується позичальником у зв`язку з пролонгацією та певну частку заборгованості за договором (якщо передбачено додатком/додатковою угодою). Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додатку/додаткової угоди. Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, наведені у таблиці.

Умовами додатку/додаткової угоди, що підписується сторонами у зв`язку з пролонгацією, можуть передбачатись інші (індивідуальні) умови пролонгації, не передбачені цим пунктом. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію), проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору, якщо інше не буде встановлено додатком/додатковою угодою, що підписується у зв`язку з пролонгацією.

Відповідно до п. 2.3.2 кредитного договору після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із зазначеною датою із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем позичальнику в sms-повідомленні, а також підписати додаток/додаткову угоду до договору, що містить оновлений графік платежів та здійснити платіж обумовлений цим п. 2.3 договору та визначений додатком/додатковою угодою. Після здійснення позичальником зазначеного платежу (ів), умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строк кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата остаточного погашення заборгованості разом з актуальними даними щодо заборгованості відображаються в додатку/додатковій угоді, що підписується сторонами у зв`язку з пролонгацією та містить оновлений графік платежів, який, якщо це не суперечить чинному законодавству, за формою та змістом може (не обов`язково) відрізнятись від додатку № 1. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1-3 та додатковою угодою/додатком, що підписується сторонами у зв`язку з пролонгацію, застосовуються умови визначені такою додатковою угодою/додатком. Виконання позичальником лише частини дій передбачених цим пунктом, у т.ч. не здійснення платежу та/або не підписання додатку/додаткової угоди, не призводить до пролонгації.

Якщо інше не буде встановлено окремим додатком/додатковою угодою, що укладається у зв`язку з пролонгацією, то у випадку, якщо позичальник протягом поточного періоду вчинить необхідні дії для поновлення пільгового періоду, такі дії зупиняють перебіг поточного періоду до моменту спливу строку пролонгації (поновлення) пільгового періоду, після чого поточний період продовжується на кількість днів, що залишалась до його спливу на момент пролонгації. Якщо позичальник вчиняє необхідні для пролонгації дії після настання дати остаточного погашення заборгованості, такі дії зупиняють перебіг періоду прострочення до моменту спливу строку пролонгації (поновлення) пільгового періоду. в такому разі, новою датою остаточного погашення є останній день строку на який позичальником поновлено пільговий період. Ініціювання позичальником продовження та/або поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для позичальника.

Відповідно до п. 2.4.1 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно з п. 1.4 договору. Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших платежів. Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов`язань позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п.3.2.5, 3.2.6 договору.

Відповідно до п. 3.2.6 кредитного договору кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав: відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

Згідно з п. 3.3.2 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені пп. 1.1-1.5 та п. 2.4 цього договору.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проєкт цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у sms-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки sms-повідомлення для позичальника визначено у правилах). На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству. За зверненням позичальника товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням позичальника.

Згідно з п. 6.7 кредитного договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.

У п. 10 кредитного договору зазначено реквізити та підписи сторін договору, у тому числі позичальника (відповідача): прізвище, ім`я, по батькові відповідача « ОСОБА_1 », ідентифікаційний номер ( НОМЕР_2 ); адреса місця реєстрації (проживання) АДРЕСА_1 ; телефон: НОМЕР_3 .

Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 7799904 від 09.01.2024, передбачено та зазначено такі умови: дата видачі кредиту/дата платежу - 09.01.2024/23.04.2024; кількість днів у розрахунковому періоді - 105; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 5000,00/17775,00 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 5000,00 грн; проценти за користування кредитом - 11925,00 %; комісія за надання кредиту - 850,00 грн; реальна річна процентна ставка - 8119,00 % загальна вартість кредиту - 17775,00 грн (а.с. 19).

У паспорті споживчого кредиту № 7799904, наведені такі умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 5000,00 грн; строк кредитування - строк кредитування 105 днів, пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням найманого працівника; спосіб та строк надання кредиту - безготівково на рахунок з використанням карти; процентна ставка - 2,10 відсотків за кожен день користування кредитом (або 766,50 відсотків річних) в межах пільгового періоду, стандартна ставка: 2,30 відсотків за кожен день користування кредитом (або 839,50 відсотків річних), яка застосовується протягом поточного періоду; тип процентної ставки - фіксована; комісія за надання кредиту - 850,00 грн; загальні витрати за кредитом - за пільговий період 2425,00 грн, за весь строк кредитування 12775,00 грн; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом ( у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - за пільговий період: 7425,00 грн, за весь строк кредитування: 17775,00 грн (а.с. 10 (на звороті) -12).

09.01.2024 ОСОБА_1 підписав заяву на отримання кредиту від 09.01.2024 № 7799904 на сайті miloan.ua, яка є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 7799904 від 09.01.2024, відповідно до якої: сума кредиту - 5000,00 грн; строк кредиту - 105 днів, з них пільговий період: 15 днів, поточний період: 90 днів. Денна процента ставка: протягом пільгового періоду: 2,10 %, протягом поточного періоду: 2,30 %. Комісія за надання кредиту: 17,00 % від суми кредиту. Платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту: MASTERCARD DEBIT НОМЕР_1 . (а.с. 19 на звороті).

У додаткових контактних даних позичальника для взаємодії з кредитним договором, що є додатком № 3 до договору про споживчий кредит № 7799904 від 09.01.2024, зазначені контактні номери телефонів відповідача (а.с. 20).

ТОВ "ФК «Контрактовий дім» 18.03.2025 підтвердив ТОВ «Мілоан» успішне проведення платіжу у системі, а саме: сума - 5000,00 грн; дата транзакції - 10.01.2024; прізвище, ім`я, по батькові - ОСОБА_1 ; номер договору - 7799904; номер картки - НОМЕР_1 (а.с. 21 на звороті).

З розрахунку заборгованості (а.с. 23-24), наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» за кредитним договором № 7799904 станом на 25.09.2024 (останній період нарахування - 13.06.2024) має заборгованість 14707,18 грн, яка складається з:

- заборгованість по тілу кредиту - 3383,28 грн;

- заборгованість за процентами - 10473,90 грн;

- заборгованість по комісії за надання кредиту - 850,00 грн.

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом відбувалися відповідно до умов договору. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач неодноразово сплачував кошти за користування кредитом та здійснював часткове погашення кредиту, у зв`язку з чим відбувалася пролонгація кредитного договору відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору.

25.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (за договором - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 25092024 (а.с. 27 (на звороті) - 31).

Відповідно до п.1.1 договору факторингу за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п 2.1.2 кредитного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Відповідно до акту прийому - передачі документів за договором факторингу № 25092024 від 25.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп» прийняло документи, якими підтверджується дійсність та наявність грошових прав вимоги до боржників, а саме: передача в електронному форматі договорів з боржниками згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 25.09.2024; передача інформації згідно з реєстром прав вимоги № 1 в електронному вигляді; передача в електронному форматі договорів з боржниками згідно з реєстром прав вимоги № 2 від 25.09.2024; передача інформації згідно з реєстром прав вимоги № 2 в електронному вигляді (а.с.26).

З платіжної інструкції від 25.09.2024 № 6 вбачається, що ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» здійснило оплату грошових коштів ТОВ «Мілоан» в сумі 585562,98 грн відповідно до договору факторингу№ 25092024 від 25.09.2024 (а.с.38 на звороті).

Відповідно до витягу з акту приймання-передачі прав № 1 від 25.09.2024 до договору факторингу № 25092024 від 25.09.2024 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 7799904 у загальній сумі 14707,18 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3383,28 грн; заборгованість за процентами - 10473,90 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 850,00 грн.

Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме направлялася відповідачу письмова вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с. 24 (на звороті) -25).

Застосовані судом норми права та висновки Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

За ст. 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.»

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).

Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).

Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 грн.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідача на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом, комісія тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами але у повному обсязі свої зобов`язання за договором не виконав.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з первісним кредитором чи з позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернув.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з тих процентних ставок, що були узгодженні сторонами у договорі.

Відповідає умовам договору (п. 1.5.1) й пред`явлений до стягнення розмір заборгованості за комісією у сумі 850,00 грн.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набув право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги, тобто у сумі 14707,18 грн.

Отже позивач є кредитором по відношенню до відповідача та має право вимоги до відповідача, що ґрунтується на договорі, у загальному розмірі 14707,18 грн.

Відповідач наведене у позовній заяві не спростував, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористався, доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору чи позивачеві як новому кредитору, або належних доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надав. Тому суд позовні вимоги позивача задовольняє повністю, оскільки уважає їх обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, що містяться у матеріалах справи.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 60).

З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 2422,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової від 03 березня 2025 року №011-25, укладений між адвокатом Середницьким Євгенієм Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (за договором - клієнт) (а.с. 55-56), відповідно до якого за даною угодою адвокат приймає доручення клієнта у цивільних справах щодо надання правової допомоги з питань захисту прав і представлення інтересів клієнта у цивільних справах щодо стягнення коштів з боржників згідно з реєстром боржників, який додається до даного договору, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату за надані юридичні послуги гонорар, а також відшкодувати фактичні витрати адвоката, пов`язані з виконанням доручення клієнта (п. 1.1); за послуги щодо надання правової допомоги клієнт виплачує адвокат гонорар у такому розмірі (п. 3.1): 7000,00 грн - складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника замовника; 8000,00 грн - складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції; 9000,00 грн - складання касаційної скарги; 3000,00 грн - складання відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення; 1000,00 грн - складання та надсилання адвокатського запиту. Клієнт оплачує адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду першої інстанції…(п. 3.2);

2) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с.48 (на звороті)-50), у тому числі підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - 4 години - 7000,00 грн;

3) додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 011-25 від 01.03.2025, яким узгоджено реєстр боржників ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», відповідно до якого адвокат підготує та направить до суду позовні заяви про стягнення заборгованості, у тому числі до відповідача (а.с. 52 (на звороті) - 54);

4) акт прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2025 до договору про надання правової допомоги (а.с. 50 (зворот) - 52), відповідно до якого адвокат надав послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 тривалістю 4 години вартістю 7000,00 грн.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, які він має понести за договором, у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; договір про надання правничої допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг тощо. Такі докази завчасно були направлені відповідачу.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідача заявлено не було.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, то на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід було б стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Разом з тим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Така правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Схожа правова позиція також висловлена Верховним Судом у справі № 340/4492/22 від 25 липня 2023 року.

Також у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Верховного Суду зробила такий висновок:

«Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення».

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі, враховуючи власну практику розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в аналогічних справах, суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін; по цій справі фактично відбулося лише одне судове засідання; така категорія справ є розповсюдженою, а позовні заяви шаблонними; спір є нескладним у правозастосуванні; відповідач не висловив заперечень проти позовних вимог та є слабшою стороною у правовідносинах з фінансовою установою (позивачем); сума витрат позивача на правничу допомогу у сукупності зі сумою боргу, що стягується судом у результаті задоволення позову, може бути надмірним фінансовим тягарем для відповідача, тому суд уважає, що пред`явлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є дещо завищеним, та суд частково відмовляє позивачеві у відшкодуванні здійснених ним витрат на правову допомогу у сумі 2000,00 грн та, відповідно, стягує з відповідача на користь позивача 5000,00 грн (7000,00 - 2000,00 = 5000,00) у рахунок витрат позивача на правничу допомогу.

На думку суду, судові витрати позивача у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими. Решту суми витрат (2000,00 грн) слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 76, 77, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованість за кредитним договором від 09.01.2024 № 7799904 у загальній сумі 14707 гривень 18 копійок, у тому числі: - заборгованість за тілом кредиту - 3383 гривень 28 копійок; заборгованість за відсотками - 10473 гривні 90 копійок; заборгованість за комісією - 850 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» судовий збір у сумі 2422 гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» витрати на правничу допомогу у сумі 5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, буд. 10, місто Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи: 41240530; адреса електронної пошти: el.en.fkgroup@gmail.com; тел.: 0509968760).

Представник позивача: адвокат Середницький Євгеній Вікторович (робоча адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 05.08.2025 без проголошення.

Суддя В.П. Козир