Ухвала суду № 129322732, 05.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13540/25

У Х В А Л А

04 серпня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Дитюку П.В.

за участю представників:

позивачів - Компанієць М.М.

відповідача - Аветюка С.В., Лоскутова В.С.

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Мостайл, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів голови комісії з припинення або ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мостайл Коваленко Ірини Анатоліївни до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасуванням податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До суду через систему Електронний суд звернувся адвокат Компанієць Микола Миколайович, що діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач-1, Мельник М.В.) та Товариство з обмеженою відповідальністю Мостайл (далі - позивач-2, ТОВ Мостайл) з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач ГУ ДПС в Одеській області ), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13674/15-32-07-08 від 05.04.2024 р., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13671/15-32-07-08 від 05.04.2024 р.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13673/15-32-07-08 від 05.04.2024 р.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13663/15-32-07-08 від 05.04.2024 р.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13666/15-32-07-08 від 05.04.2024 р.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13656/15-32-07-08 від 05.04.2024 р.;

Ухвалою суду від 19 травня 2025 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2025 р. представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, яким з урахуванням його уточнення від 10.07.2025 р., вказує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 березня 2023 року по справі № 916/962/23 відкрито провадження про банкрутство ТОВ «Мостайл». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09 листопада 2023 року по справі № 916/962/23 зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області провести позапланову перевірку ТОВ «Мостайл». (65098, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36; код ЄДРПОУ 44527984) згідно приписів статті 78.1.7 Податкового кодексу України та надати відповідний акт до канцелярії господарського суду Одеської області в строк, передбачений статтею 82.2 зазначеного кодексу. А відтак, за позицією представника відповідача ТОВ «Мостайл» був обізнаний у проведенні перевірки, оскільки є боржником по справі та отримує усі процесуальні документи.

Також зауважує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2024 року по справі № 916/962/23 заяву ГУ ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог до боржника, у т.ч. щодо на суму податкової заборгованості/недоїмки у сумі 890 213 137.50 грн., яка була визначена податковими повідомленнями - рішеннями №13674/15-32-07-08 від 05.04.2024, №13671/15-32-07-08 від 05.04.2024, №13673/15-32-07-08 від 05.04.2024, №13663/15-32-07-08 від 05.04.2024, №13666/15-32-07-08 від 05.04.2024, №13656/15-32- 07-08 від 05.04.2024, які є предметом оскарження у даній справі, що підтверджує обізнаність ТОВ «Мостайл» про наявність податкових-повідомлень рішень і не може посилатися на неотримання ним кореспонденції як на підставу пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року по справі №160/11673/20 висловив таку позицію: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.» Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення датовані 05.04.2024 року, а до суду з даним позовом ТОВ «Мостайл» звернувся 01.05.2025 року, то шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України було пропущено.

11.07.2025 р. від представника позивачів надішли заперечення на клопотання ГУ ДПС в Одеській області про залишення позову без розгляду, яким просить відмови в нього задоволенні, вказуючи на те, що предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мостайл» № 7711/15-32-07-08-19 від 04.03.2024 р. При цьому, відповідач вважає, що строк звернення до суду обчислюється з моменту постановлення ухвали Господарським судом Одеської області від 09.11.2023 року. Разом з тим, строк звернення підлягає обчисленню з моменту, коли позивач дізнався про порушене право. Так, за позицією позивачів моментом початку перебігу строку є 30.04.2025 року - дата надходження заяви ліквідатора ТОВ «Мостайл», арбітражного керуючого Коваленко, в межах розгляду справи господарської юрисдикції № 916/962/23 заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівників, що підтверджується копією конверту та трекінгом відправлень. Пропущення строку мало об`єктивний характер, у зв`язку з ненаданням (умисним/неумисним) арбітражним керуючим даних щодо податкової перевірки; щодо факту складення акту про результати перевірки; даних щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень. Разом з тим, як було зазначено вище, позивачу вказані обставини стали відомі 30.04.2025 року. Враховуючи викладене, відсутні встановлені процесуальним законом підстави для обмеження у праві доступу до правосуддя з наведених відповідачем обставин, а відтак прошу залишити подане клопотання відповідача без задоволення.

При цьому, у підготовчому засіданні представник позивачів додатково зауважив, що матеріали вказаної перевірки ТОВ «Мостайл», у т.ч. оскаржувані податкові повідомлення рішення були отримані представником позивачів на адвокатський запит 30.04.2025 р. Враховуючи наведене зазначає, що позивач, звернувшись 01.05.2025 до суду з даним позовом, не пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення, який обчислюється з дня, коли останній дізнався про оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники відповідача просили клопотання про залишення позову без розгляду задовольнити, а представник позивачів просив у задоволенні такого клопотання відмовити.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, враховує наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 сформулював правову позицію, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Вжите у частині другій статті 122 КАС України твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року (справа № 805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року (справа № 320/1778/20), від 28.05.2021 (справа №521/21455/16-а), від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19), від 21.02.2020 (справа №340/1019/19).

Отже, при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом перш за все слід визначити строк, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та момент початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року (справа № 380/7418/22).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 05.04.2024 за №13674/15-32-07-08, за №13671/15-32-07-08, за № 13673/15-32-07-08, за №13663/15-32-07-08, за № 13666/15-32-07-08, за № 13656/15-32- 07-08 на загальну суму 890 213 137,50 грн., які прийняті ГУ ДПС України на підставі акту №7711/15-32-07-08-19 від 04.03.2024 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки під час процедури банкрутства ТОВ «Мостайл» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.09.2021 по 19.02.2024 р.

Представники відповідачів у судовому засіданні вказували, що контролюючим органом на юридичну адресу ТОВ «Мостайл» надсилалися оскаржувані податкові повідомлення-рішення, однак поштове відправлення повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи долучено копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

За правилами пунктів 2, 3, 4 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846), податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється, зокрема, працівником структурного підрозділу контролюючого органу, якій склав це податкове повідомлення-рішення,- у разі надіслання податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд зазначає, що з долучених до матеріалів справи копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення неможливо встановити беззаперечний факт направлення відповідачем у справі позивачу саме спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки в повідомленні про вручення така інформація відсутня.

Крім того, дослідивши в оригіналі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке за позицією представників відповідача є доказом направлення спірних податкових повідомлень-рішень, судом неможливо було встановити через нечитабельність ні дату складання Укрпоштою довідки про причини повернення, ні дату його повернення відправнику, а також неможливо встановити беззаперечний факт направлення відповідачем у справі позивачу саме спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки в повідомленні про вручення така інформація відсутня.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.03.2024 у справі №380/13865/22.

У свою чергу, представник позивачів стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.04.2024 р. він вперше отримав 30.04.2025 року від арбітражного керуючого ОСОБА_2 на запит адвоката Компанійця М. М. за № 01 від 30.04.2025 р. При цьому, вважає, що єдиним доказом виявлених порушень є власне Акт перевірки, який складено без участі ТОВ «Мостайл» і взагалі без дослідження первинних документів, тобто по всім висновками Акту перевірки відсутні підстави вважати доведеними будь-які порушення податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи наведене та те, що відповідачем не надано належних доказів надсилання позивачу саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та зважаючи на те, що про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.04.2024 позивачів дізнались лише 30.04.2025, а з цим позовом звернулись до суду 01.05.2025, тому шестимісячний строк звернення до суду не є пропущеним.

Суд відхиляє доводи представника відповідача стосовно того, що статус ТОВ «Мостайл», як боржника у справі про банкрутство № 916/962/23, свідчить про те, що він «повинен був дізнатися» про наявність податкових-повідомлень рішень та про проведення стосовно нього перевірки і не може посилатися на неотримання ним кореспонденції, як на підставу пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що при вирішенні Господарським судом Одеської області питань, пов`язаних з проведенням перевірки ТОВ «Мостайл» та узгодженості нарахованих сум грошових зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями були присутні позивачі та/або їх представники.

Так, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що питання визнання вимог кредитора, у т.ч. ГУ ДПС в Одеській області на суму грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, вирішувалось ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 р., за участю арбітражного керуючого - Коваленко І.А., та представників кредитора від ГУ ДПС в Одеській області, тобто без участі представника ТОВ «Мостайл».

Щодо інших доводів представників відповідача, то вони не спростовують факт того, що відповідачем не надано належних доказів надсилання позивачу саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду належить відмовити.

У підготовчому засіданні 04.08.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 122, 243 ч.3, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 05 серпня 2025 року.

Суддя В.А. Дубровна