Ухвала суду № 129322606, 05.08.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/19551/23

У Х В А Л А

05 серпня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Карп як О. О., судді Гавдика 3. В., судді Коморного О.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної міграційної служби України від 11.08.2023 №12-дв Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 11.08.2023 року № 217-кт Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з 12.08.2023. Стягнуто з Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №380/19551/23 шляхом викладення абз.5 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів..

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 апеляційну скаргу Державної міграційної служби України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №380/19551/23 без змін.

Видано виконавчі листи

14.07.2025 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі, у якій просить:

- встановити судовий контроль та зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 22.10.2024 у справі № 380/19551/23 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Заява обґрунтована тим, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства вчинив усі можливі дії задля виконання судового рішення в частині стягнення з Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. (з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів) в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а також направив письмові звернення про добровільне виконання рішення суду, однак рішення суду дотепер не виконано. Наведені обставини вказують, що за відсутності застосування такого заходу судового контролю як зобов`язання відповідача-2 подати звіт про виконання рішення суду, рішення суду може залишитись невиконаним.

Відповідно до ч.3,4 ст.382 КАС України, якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити виходячи з такого.

04.11.2024 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №380/19551/23 щодо стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

30.04.2025 року позивачем подано заяву до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі міста Львова Львівської області про виконання вказаного судового рішення.

Листом від 05.06.2025 № 02-1-06/488 УДКСУ у Галицькому районі м. Львова Львівської області повідомило про направлення боржнику запиту про здійснення безспірного списання коштів за вих. № 02-07-06/359 від 01.05.2025 та вимоги за вих. № 02-07 906/374 від 06.05.2025 щодо необхідності виконання судового рішення.

Питання, пов`язані зі здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтями 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 у справі №640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Крім того Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Проаналізувавши наведені нормативно-правові приписи, суд дійшов висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, може мати місце лише у випадку зобов`язання рішенням суду такого суб`єкта вчинити певні дії (рішення суду зобов`язального характеру).

Однак, у заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14.07.2025 представник позивач просить суд встановити судовий контроль саме щодо стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Виконання рішення суду про стягнення з боржника коштів відбувається шляхом списання коштів з його рахунків органами Державного казначейства України на підставі виконавчих листів.

Згідно з частиною другою статті 382- 1 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на зміст рішення, на думку суду, підстави для зобов`язання відповідача подати звіт відсутні.

Керуючись статтями 248, 254, 256, 295 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Головуючий - суддяКарп`як Оксана Орестівна

Суддя Гавдик Зіновій Володимирович

Суддя Коморний Олександр Ігорович