Ухвала суду № 129322429, 05.08.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 серпня 2025 рокусправа № 380/14857/25 м. ЛьвівСуддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Імекс Макс до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Імекс Макс (далі за текстом позивач) до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8203127/42831345 від 03.02.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8. код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №13 від 02.12.2022 ТОВ ІМЕКС МАКС в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію - 30.12.2022.

Ухвалою від 23.07.2025 суддя залишила позовну заяву без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

01.08.2025 до суду через "Електронний суд" надійшла заява представника позивача про поновлення строків подання позову. В заяві представник позивача обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що згідно з п. 19 підрозділу 10 розд. ХХ ПК України (із змінами від 2022 року) та статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії воєнного стану строки звернення до суду та строки позовної давності зупиняються. Зазначає, що воєнний стан є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду (справи №420/5106/22, №380/5721/22), навіть у справах щодо реєстрації ПН, строк може бути поновлений, якщо платник надає обґрунтовану причину.

Також, вказує, що підприємство ТОВ Імекс Макс на момент отримання відмови ДПС від 20.02.2023 року у реєстрації податкової накладної №13 від 02.12.2022 перебувало у надмірному адміністративному навантаженні, спричиненому численними неправомірними діями податкового органу щодо відмов у реєстрації податкових накладних.З

Зазначає, що підприємство не мало об`єктивної можливості своєчасно звернутись до суду щодо накладної №13 від 02.12.2022, проте зберігало намір захистити порушене право. З огляду на системність податкових порушень, підприємство діяло добросовісно, а пропуск строку не не був умисним. Також, звертають увагу суду, що постійне оскарження на досудовому порядку рішень про відмову ДПС України в реєстрації податкових накладних, велика кількість судових справ з Головними управліннями ДПС та ДПС України внаслідок відмови, додатково обтяжувалась воєнним станом та воєнними діями, що в свою чергу дуже негативно випливали не тільки на ведення судових процесів, а й на роботу підприємства ТОВ Імекс Макс в цілому через його розташування.

Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суддя виходила з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.

У цій справі позивач скористався адміністративним способом оскарження рішення про зупинення реєстрації податкових накладних. За результатами розгляду скарги Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийняла рішення від 20.02.2023 №17073/42831345/2, яким скаргу позивача залишила без задоволення, а рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 03.02.2023 №8203127/42831345 без змін.

Отже, з 20.02.2023 розпочав свій відлік строк на звернення до суду з цим позовом.

Разом з тим, до суду з позовом позивач звернувся через два з половиною роки (з 20.02.2023), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду з цим позовом.

З приводу посилання представника позивача на надмірне адміністративне навантаження, спричинене численними неправомірними діями податкового органу щодо відмов у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Крім того, невмотивоване задоволення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду cтворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Суд зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при зверненні до суду з позовом, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Суд вважає безпідставними посилання представника позивача на надмірне адміністративне навантаження, спричинене численними неправомірними діями податкового органу щодо відмов у реєстрації податкових накладних, оскільки зазначені обставини не посвідчують сумлінне ставлення позивача до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання позову.

Надаючи оцінку доводам представника позивача про введення в Україні воєнного стану суд зазначає таке.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Введений в Україні воєнний стан, безумовно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отож, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду в усіх абсолютно випадках. Вказані представником позивача обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, могли утруднити дотримання установленого законом строку звернення до суду, водночас у цьому питанні також необхідно зважати на надані докази, інші обставини та тривалість пропущеного строку.

Відтак, введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з цим позовом до суду.

Зміст пояснень представника позивача не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів позивача для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також, представником позивача не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.

Суддя констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Суддя звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Крім того, суддя зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через підсистему «Електронний суд» або засобами поштового зв`язку у визначений процесуальним законом строк, із урахуванням того, що Львівський окружний адміністративний суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності, не застосовував обмежений робочий тиждень тощо.

Суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отож із цим позовом позивач звернувся до суду зі значним порушенням строку звернення до суду (два з половиною роки), а вказані у заяві підстави його пропуску суддя не визнала поважними із зазначених вище мотивів.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У зв`язку з ненаданням представником позивача доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені у заяві не підтверджують поважність причин пропуску, визнані судом необґрунтованими, а тому суддя повертає позивачу позовну заяву з доданими до неї документами.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини восьмої статті 169 КАС України, позивач має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 160, 169, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача від 01.08.2025 про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишити без задоволення.

Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю Імекс Макс строку звернення до суду з цим позовом.

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Імекс Макс до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії з усіма доданими до неї документами позивачу.

Ухвала набуває чинності з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяМричко Н.І.