Рішення № 129321147, 05.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 рокуСправа №160/5202/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 17 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №047050029436 від 17.01.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи згідно з довідкою від 17.08.2023 №334, а саме з 28.12.1992 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 25.01.2000, з 13.03.2001 по 21.03.2004, з 22.05.2004 по 21.07.2004;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15) та висновків, викладених в рішенні суду.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком №2. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що позивач не досяг пенсійного віку та не має необхідного для призначення пенсії пільгового стажу. Також, позивач вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу наступні періоди: з 28.12.1992 до 10.03.1994, з 11.03.1994 до 25.01.2000, з 13.03.2001 до 21.03.2004, з 22.05.2004 до 21.07.2004. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням від 17.01.2025 №047050029436 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до статті 114 Закону №1058.

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що за доданими документами до пільгового стажу заявниці не враховано дані згідно з довідкою від 17.08.2023 №334, так як пільгові періоди роботи потребують уточнення з 11.03.1994 до 25.01.2000, оскільки зазначена посада машиніст конвеєра, що передбачено Списком 2, розділ 1, підрозділ 1 згідно Постанови КМУ від 11.03.1994 №162 має позицію ( код КП) 2010100а-13777, а код КП 2010100а-14388 відноситься до посади машиніст екскаваторів, з 13.03.2001 до 21.03.2004 та з 22.05.2004 до 21.07.2004, оскільки неправильно зазначено підставу. Так, зазначено постанову КМУ від 11.03.1994 №162 замість постанови КМУ від 16.01.2003 №36. Потрібно надати іншу довідку.

Вік заявниці на момент звернення за призначенням пенсії - 52 роки.

Страховий стаж позивача - 33 роки 1 місяць 13 днів.

Відмова в призначенні пенсії мотивована недосягненням позивачем пенсійного віку та недостатністю пільгового стажу.

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Щодо досягнення позивачем пенсійного віку.

Пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість згідно з пунктом «б» частини 1статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закону №1788-XII) в чинній редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.

Відтак, на момент звернення за призначенням пенсії позивач досяг пенсійного віку.

Щодо незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до пільгового стажу позивача спірних періодів трудової діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.

На підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та п.3 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Надана суду копія трудової книжки та Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії містять всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди трудової діяльності.

Враховуючи, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці та в уточнюючій довідці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати до пільгового стажу позивача.

Доводи органу Пенсійного фонду України щодо неправильного зазначення у довідці від 17.08.2023 №334 коду КП за посадою «машиніст конвеєра» та реквізитів постанови КМУ, на підставі якої професія/посада віднесена до пільгового списку судом до уваги не приймаються, з огляду на таке.

Зазначена довідка складена роботодавцем позивача Приватним акціонерним товариством «Юкрейніан Кемікал Продактс».

На переконання суду, працівник не несе відповідальність за правильність заповнення адміністрацією підприємства бухгалтерської та іншої документації.

Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період трудової діяльності, за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів зі стажу працівника, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не несе відповідальності за правильність та повноту оформлення документації на підприємстві.

На переконання суду, окремі недоліки заповнення документації, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди пільгового стажу позивача за відсутності записів про трудову діяльність в трудовій книжці.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, що підтверджується висновками Верховного Суду у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі №593/283/17.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу при призначенні позивачу пенсії.

Суд наголошує, що проведення перевірки відомостей, зазначених у довідці, є забезпеченим правом відповідача та перекладення на особу тягара доведення правдивості чи достовірності даних у первинних документах, та неможливості підтвердження даних довідки первинними документам, не може спричиняти негативні наслідки для пенсіонера та позбавляти його конституційного права на належне соціальне забезпечення.

Відтак, періоди трудової діяльності позивача з 28.12.1992 до 10.03.1994, з 11.03.1994 до 25.01.2000, з 13.03.2001 до 21.03.2004, з 22.05.2004 до 21.07.2004 мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

З огляду на викладене, рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії приймалося без урахування зарахованих за рішенням суду періодів трудової діяльності позивача, що має наслідком визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.01.2025 №047050029436 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Так, до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань, та суд не обраховує дійсний пільговий стаж позивача. Суд як орган, уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно органам Пенсійного фонду.

Оскільки пенсійним органом при розгляді заяви позивача не вирішено питання щодо зарахування до пільгового стажу спірних періодів, отже, не перевірено ті умови, з якими закон пов`язує наявність в особи права на пенсію за віком на пільгових умовах, то суд не може перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо призначення пенсії.

Відтак, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду та з огляду на зараховані за цим рішенням суду періоди трудової діяльності позивача.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 968 96 грн.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 96 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенссійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ідентифікаційний код: 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №047050029436 від 17.01.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періодів роботи згідно з довідкою від 17.08.2023 №334, а саме: з 28.12.1992 до 10.03.1994, з 11.03.1994 до 25.01.2000, з 13.03.2001 до 21.03.2004, з 22.05.2004 до 21.07.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенссійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ідентифікаційний код: 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яності шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон