Рішення № 129321022, 05.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 рокуСправа № 160/17459/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо прийняття до виконання постанову № 63 від 17.01.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про накладення на мене, ОСОБА_1 , штраф у розмірі 25 500 грн.

скасувати постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.06.2025: про відкриття виконавчого провадження; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року позовну заяву залишеного без руху, якою позивачеві надано 5 днів для усунення недоліків.

25.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява у якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за провадженням №78250363 від 03.06.2025 року про відкриття виконавчого провадження.

Окрім цього, позивач просив залучити ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 63 від 17.01.2025 на підставі, якої було відкрито виконавче провадження не відповідає вимога виконавчого документа, а саме не містить у собі прізвище, ім`я по батькові та посада посадової особи, яка його видала; відсутній ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача; відсутні дані щодо дати набрання рішенням законної сили, відсутні дані щодо строку пред`явлення рішення до виконання. Отже, відповідач прийняв до виконання виконавчий документ, який не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 червня 2025 року відкрив провадження в адміністративній справі з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 287 КАС України та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановив строк до 14.07.2025 року для подання відзиву на позовну заяву; залучив до участі у справі в якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16 липня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

04.08.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на відсутність підстав для її задоволення. Вказує, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 78250363 з примусового виконання постанови № 63, виданої 17.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави штрафу у розмірі 25500,00 грн. 03.06.2025 року старшим державним виконавцем на підставі ст. ст. 3, 4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої за вих.№ 72801/14 направлена боржнику. Відповідач, зауважив, що відповідно до п. 9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням вимог виконавчого документа. Керуючись ст. 59 Закону скасований арешт коштів боржника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

17.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 прийнята постанова № 63 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 210 КУпАП Україниу зв`язку з тим, що ОСОБА_1 після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , своєчасно не з`явився до у встановленій термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн. (а.с. 19).

02 червня 2025 року до Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про відкриття виконавчого провадження надавши постанову від 17.01.2025 року № 63 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП України.

Постановою старшого державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк М.С. від 03.06.2025 року № 78250363 відкрито виконавче провадження на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 63 від 17.01.2025 про накладення на позивача штраф у розмірі 25 500 грн. (а.с. 16).

Постановою старшого державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк М.С. від 03.06.2025 року № 78250363 постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 2550,00 грн (а.с. 17).

Постановою старшого державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк М.С. від 03.06.2025 року № 78250363 встановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження269,00 грн (а.с. 18).

Постановою старшого державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняк М.С. від 05.06.2025 року № 78250363 постановлено накласти арешт на кошти боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, на суму 28319,00 грн (а.с. 36-37).

В межах виконавчого провадження відповідачем прийнято постанову від 03.06.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 03.06.2025 про стягнення виконавчого збору, постанову від 05.06.2025 про арешт коштів боржника.

На підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням вимог виконавчого документа. Керуючись ст. 59 Закону скасований арешт коштів боржника.

Позивач не погодившись із постановою Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.06.2025 року про відкриття виконавчого провадження звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Саме вказаний закон визначає, в тому числі, порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктами 6, 7 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Отже, постанова № 63 від 17.01.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 є виконавчим документом відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, та є такою що не в повному обсязі відповідає вимога виконавчого документа, зокрема, у постанові відсутня дата набрання законної сили та строк її пред`явлення до виконання.

Крім того, суд зауважує, що статтею 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

З постанови № 63 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що вона прийнята від 17 січня 2025 року.

Вказана постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 КУпАП у вищому органі або відповідного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова № 63 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210 КУпАП не належить до числа тих, що набирають законної сили з моменту її прийняття чи вручення особі.

У відповідності до ч. 2 ст. 299 КУпАП, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

У постанові про відкриття виконавчого провадження № 78250363 від 03.06.2025 року зазначена дата набрання законної сили постанови про притягнення до адміністративної відповідальності 17.01.2025 року (а.с. 16).

Тобто, державний виконавець вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови, у якій були відсутні передбачені законом обов`язкові дані про набрання законної сили постанови про притягнення до відповідальності безпідставно визначив дату набрання законної сили датою її прийняття - 17.01.2025 року.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Водночас, відповідач відкриваючи виконавче провадження на підставі постанови № 63 від 17.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка надійшла до виконавчої служби 02.06.2025 року, не дотримався вимог п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та не повернув виконавчий документ стягувачу.

Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження № 78250363 від 03.06.2025 року прийнята державним виконавцем з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Посилання позивача на те, що у виконавчому документі не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача; прізвище, ім`я, по-батькові та посада посадової особи, яка його видала, не заслуговують на увагу. Адже з постанови № 63 від 17.01.2025 року вбачається, що вона видана начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 . Окрім цього, постанова засвідчена печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 яка містить ЄДРПОУ НОМЕР_1 (а.с. 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Доводи сторін вивченні судом, однак є такими, що не спростовують висновків суду щодо протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства, яким врегульовано спірні у цій справі правовідносини, дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення (постанови про відкриття виконавчого провадження), а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 968,96 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у щорічній відпустці, судове рішення по справі ухвалене 05.08.2025 року.

Керуючись ст.ст.2,6,8,9,90,242-246,255,287 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.06.2025 року № 78250363 про відкриття виконавчого провадження.

Стягнути з Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34984523) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя А.О. Коренев