Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 серпня 2025 р. Справа № 120/7300/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області ( далі- ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.12.2024 № 024950010377;
- зобов`язати зарахувати до стажу періоди з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., 15.01.1988 по 01.05.1994 р., повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.11.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням v Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенням від 03.12.2024 № 024950010377 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Так, в рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., 15.01.1988 по 01.05.1994 р., оскільки записи в трудовій книжці містять виправлення та неточності .
З цим рішенням позивач не погоджується пояснюючи, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, власне, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Ухвалою від 02.06.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.
16.06.2025 до суду надійшов відзив від відповідача 1, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні, оскільки відсутній необхідний страховий стаж. Відтак, слід відмовити в задоволенні позову.
Від відповідача 2 письмової позиції не надходило, хоча ухвала про відкриття доставлена до електронного кабінету останнього 02.06.2025 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.11.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За екстериторіальністю заяву передано до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.
За наслідком розгляду поданої заяви Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення від 03.12.2024 № 024950010377, яким відмовлено в призначенні пенсії. Зокрема вказано, що страховий стаж становить 16 р. 5 місяців, страховий стаж для визначення пенсії 18 років 11 місяців 3 дні, при необхідних 31 роках.
До стажу не зараховано періоди з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., оскільки наявні виправлення в даті наказу. Також не зараховано періоди з 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., дата наказу про звільнення більша дати звільнення. Період з 15.01.1988 по 01.05.1994 р., оскільки наявне виправлення в даті запису про прийняття.
Відтак, за відсутності необхідного стажу відсутні підстави для призначення пенсії за віком.
Вважаючи наведене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та виходить з наступного.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У своєму рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон N 1058-IV)
Статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника
Відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 років.
Отже право на призначення пенсії за віком мають особи , які після досягнення 65 років мають стаж від 15 до 21 років, або при досягненні 60 років мають стаж 31 рік.
Оцінюючи спірне рішення в частині не зарахування до стажу періодів роботи з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., 15.01.1988 по 01.05.1994 р. , суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року?№637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі -Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 наявний запис про роботу позивача на посаді учня брощюровщика в період з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., наявний відтиск печатки та підпис посадової особи. При цьому, на думку суду, зазначення дати видачі наказу « 80» жирним шрифтом у графі «На підставі чого прийнятий на роботу» не є виправленням.
А отже, даний період роботи має бути зараховано до стажу.
Стосовно не зарахування до стажу періоду роботи з 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., з підстав, того , що дата наказу про звільнення більша дати звільнення, то суд зазначає, що всі записи виконані чітко, містять початок і кінець періодів, підписи відповідальних осіб та засвідчені печаткою.
Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
Правова позиція стосовно того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Тобто, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Отже, трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
При цьому, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 наявний запис про роботу позивача на посаді фотолаборанта в період з 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., навіть за умови допуску помилки в році наказу про звільнення, дана обставина не є підставою для не зарахування до стажу даного періоду.
Надаючи оцінку правомірності не зарахування до стажу періоду роботи з 15.01.1988 по 01.05.1994 р. з підстав наявності виправлення в даті прийняття, то суд зауважує наступне.
Так, в трудовій книжці НОМЕР_1 наявний запис про роботу позивача на посаді різноробочого, слесаря та автослесаря в період з 15.01.1988 по 01.05.1994 р. , наявний відтиск печатки та підпис посадової особи.
Згідно архівної довідки архівного відділу Вінницької міської ради № Г/24/77788/24-30 від 30.10.24 р. ОСОБА_1 прийнято наказом від 15.01.1988 р. різноробочим з 15.01.1988 р. та звільнено згідно наказу №28- к (дата і номер наказу в довідці відповідають даті і номеру наказу в трудовій книжці), а отже факт роботи підтверджено належним чином.
Відтак, суд доходить висновку, що періоди роботи з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., 15.01.1988 по 01.05.1994 р. не зараховані до стажу безпідставно, а тому, наявні підстави для зобов`язання відповідача 2 зарахувати ці періоди .
Враховуючи , що оскаржуваним рішенням не зараховано до стажу періоди роботи з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., 15.01.1988 по 01.05.1994 р. безпідставно, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню . Як наслідок , слід зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянути повторно заяву позивача від 27.11.2024 р., адже саме йому за екстериторіальністю заява передана для розгляду.
При цьому, задоволення всіх заявлених до відповідача 2 вимог виключає задоволення цих же вимог звернутих до ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1211, 20 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 807, 46 (2/3 задоволених вимог), за рахунок відповідача 2, оскільки саме останній прийняв оскаржуване рішення.
Керуючисьст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.12.2024 № 024950010377.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період трудової діяльності з 07.07.1980 р. по 07.08.1980 р., 06.07.1981 р. по 07.08.1981 р., 15.01.1988 по 01.05.1994 р. та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.11.2024 р.
В іншій частині вимог відмовити
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір 807, 46 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережа Перемоги, буд.22, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_2 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережа Перемоги, буд.22, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427).
Повний текст рішення сформовано 5.08.25 р.
СуддяВоробйова Інна Анатоліївна
Судове рішення № 129320634, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.08.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/7300/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: