Рішення № 129318254, 31.07.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5075/25

Провадження №2/523/3542/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"31" липня 2025 р.

Пересипський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Кисельова В.К.,

за участю секретаря Дзюби Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в м.Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (накдалі ТОВ «ФК «АРТЕМІДА») звернулось до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8453224 від 08.11.2023 року, укладеним між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем. У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за кредитним договором, загальна заборгованість станом на 18.03.2025 року становить 39210,00 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 10000,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками 29210,00 грн Крім того, позивач просить стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70000 грн, посилаючись на укладення 26.03.2024 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Договору факторингу №2603 від 26.03.2024 року. Внаслідок чого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 85.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Кисельову В.К.

21.04.2025 року відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»» щодо зміни найменування місцевих загальних судів, з 25 квітня 2025 року Суворовський районний суд міста Одеси перейменовано на Пересипський районний суд міста Одеси

Представник позивача ТОВ «ФК «АРТЕМІДА» у судове засідання не з`явився, однак у позові зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення по справі, та розглянути справу у відсутності позивача.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України,учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судові повістки надсилаються - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Згідно з інформацією з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомленая належним чином, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштвого відправлення.

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України, суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України, главою 71, параграфом 2, про кредитний договір.

Як встановлено судом, 08.11.2023 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №8453224.

Згідно п.1.3 Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених Кредитним договором №8453224 у розмірі 10 000,00 грн., а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше не пізніше 06.02.2024 року (п. 1.6.), зі сплатою процентів за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: за 1-й день користування кредитом - 10,0000 %, в сумі 1000,00 грн., термін оплати 23.11.2023 року (п.1.7.1.), з 2-го по 15-й день користування кредитом - 1,4000 %, в сумі 1960,00 грн., термін оплати 23.11.2023 року (п.1.7.2.), з 16-го по 90-й день користування кредитом - 3,5000 %, в сумі 26250,00 грн., термін оплати 06.02.2024 року (п.1.7.3.). На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 53072,90%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 39210,00 грн. (п.1.16.).

Вимоги щодо проведення розрахункових операцій за готівку регулюються Податковим кодексом України та спеціальними законодавчими актами.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі -Закон №265), який є спеціальним законом.

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій формі при наданні послуг, зобов`язані видавати особі, яка отримує послугу, при отриманні послуги в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ст. 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів.

Пунктом 1 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за № 220/28350 (далі - Положення № 13), визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто, у випадку проведення розрахункових операцій з наданням готівкового кредиту необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при наданні цієї послуги, видається відповідний розрахунковий документ.

Як вбачається із Електронного кабінету Держаної податкової служби України (Розділ Пошук фіскального чека), Кредитодавцем Позичальнику було видано Касовий чек за Номером: 1534915201, Фіскальний номер РРО: 4000555127, Дата (для традиційниx РРО час): 08-11-2023 12:01:45, на Суму: 10 000,00. Роздруківка Касового чеку №1534915201, що підтверджує факт перерахування коштів наявна в матеріалах справи.

Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, виданий Відповідачу при наданні послуги з видачі кредиту, та є підтвердженням наданої послуги.

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.

В подальшому у зв`язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором, Відповідач ініціював продовження користування кредитом, внаслідок чого Додатковою угодою від 23.11.2023 р. строк користування кредитом продовжили до 21.02.2024 р..

В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач здійснив платежі на суму 2 960,00 грн, дата останнього платежу 23.11.2023 року, не виконав свої зобов`язання, передбачені умовами Кредитним договором, як повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із не здійсненням платежів на виконання Кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістомстатей 626,628ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Вирішуючи питання про стягнення нарахованої банком заборгованості по кредитному зобов`язанню, суд враховує правову позицію, висловлену ВП ВС у справі №342/180/17-ц.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного 08.11.2023р.кредитного договору№8453224 відповідач отримав кредит, отримав кредит у у розмірі 10000,00 грн строком на 90 днів, дія якого додатковою угодою від 23.11.2023р. продовжено до 21.02.2024р.

Тобто даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленимст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань по наданню грошових коштів для погашення заборгованості за кредитними договором та з урахуванням внесених коштів на погашення боргу, відповідно до розрахунку станом на 18.03.2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 39 210,00 грн.,ж з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 29 210,00 грн..

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020р. по справі № 200/5647/18, матеріалами справи підтверджено факт встановлення відповідачу кредитного ліміту, а також користування відповідачем цими коштами.

26.03.2024 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №2603 від 26.03.2024 року.

Згідно Договору факторингу №2603 від 26.03.2024 р., та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», включно і до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 85.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення проь передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

На поштову адресу боржника було направлено повідомлення про зміну Кредитора від 26.036.2024р. з вимогою про погашення кредитної заборговності

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано.

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов`язання, суд вважає, що позовні вимоги в розмірі 39210,00 грн; підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі: 7000 гривень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн..

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079, 1082 ЦК України, суд,.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, місцезнаходження: вул. С.Бандери, буд. 87, оф.54, м. Львів, 79013) заборгованість за кредитним договором 8453224 від 08.11.2023 р. в сумі 39210 (тридцять девять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 10000,00 грн., заборгованості за простроченими відсотками 29210 грн, а також судові витрати: судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2025 року.

Суддя В.К.Кисельов